Судове рішення #1855103614

Справа №: 343/133/25

Провадження №: 1-кп/343/68/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області об`єднане кримінальне провадження № 1-кп/343/68/25, внесене 11.10.2024 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024091160000343, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, без постійного місця роботи, раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч. 2 ст. 361; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 КК України,

за участю: прокурора Долинського відділу Калуської окружної прокуратури - ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень:

ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, вчинив повторне несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем та повторно підробив документи на переказ електронних грошей.

Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Надалі дію воєнного стану на території України неодноразово продовжено та такий продовжує діяти на даний час.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , 22.04.2023, знаходячись за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), перебуваючи з останнім в дружніх стосунках, маючи доступ до його мобільного телефону «Redmi m2003j15sc», з сім - картою оператора мобільного зв`язку ПАТ «Київстар», НОМЕР_1 (взяв мобільний телефон під приводом здійснити дзвінок), на якому встановлений мобільний додаток «Приват 24», із прив`язкою до банківського рахунку потерпілого № НОМЕР_2 , який згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно - технічним комплексом і відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах», є інформаційною (автоматизованою) системою, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, без відома і дозволу потерпілого, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій та їх шкідливі наслідки, здійснивши несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, втрутився в роботу автоматизованої системи інтернет - банкінгу «Приват 24», заповнивши та подавши електронний документ на переказ грошових коштів - платіжне доручення, здійснивши підробку електронного документа на переказ, цього ж дня, о 20.15 год., переказав на свою банківську картку № НОМЕР_3 (АТ «Універсалбанк) 505 грн., які витратив на власні потреби.

Усвідомлюючи, що його дії не були виявлені потерпілим ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи у різних місцях с. Яворів та м. Долина Калуського району Івано - Франківської області, отримуючи з дозволу потерпілого доступ до його мобільного телефону «Samsung sm-a105f», з вказаною вище сім-карткою, додатком «Приват24» та тим же банківським рахунком, під приводу взяття покористуватись мобільним телефоном, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій та їх шкідливі наслідки, повторно здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, повторно втрутився в роботу автоматизованої системи інтернет - банкінгу «Приват 24», заповнивши та подавши повторно електронний документ на переказ грошових коштів - платіжне доручення, здійснивши повторно підробку електронного документа на переказ, переказав на свою банківську картку № НОМЕР_3 (АТ «Універсалбанк):

- 23.04.2023, о 19.27 год - 155 грн.;

- 01.01.2024 о 12.37 год., 14.40 год., 15.54 год., 19.16 год - 1 010 грн., 520 грн., 350 грн., 1 135 грн.;

- 26.01.2024 о 18.21 год - 95 грн.;

- 25.08.2024 о 18.55 год., 19.00 год., 19.08 год., 19.32 год - 450 грн., 1 000 грн., 500 грн., 550 грн.;

- 03.09.2024 о 00.09 год., 00.14 год., 00.16 год - 500 грн., 500 грн., 250 грн.;

- 07.09.2024 о 09.52 год., 10.37 год., 11.04 год., 11.48 год., 12.15 год.,15.20 год - 2 900 грн., 1 000 грн., 900 грн., 1 000 грн., 1 000 грн., 1 050 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в загальному розмірі 15 370 грн.

ІІ. Позиція обвинуваченого:

обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч. 2 ст. 361; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 КК України визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень. Зазанчив, що справді брав мобільний телефон потерпілого та переказував кошти на свій рахунок без відома ОСОБА_5 . На даний він повністю відшкодував потерпілому ОСОБА_5 завдані збитки. Щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що розуміє, що вчиняв неправильно, просить його суворо не карати.

ІІІ. Визначений обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:

враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч. 2 ст. 361; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 КК України визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечили проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення даної статті, а саме про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів і про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнав дослідження доказів відносно фактичних обставин справи недоцільним та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

ІV. Частини статей Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений:

беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч. 2 ст. 361; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, вчинив повторне несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем та повторно підробив документи на переказ електронних грошей.

V. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання:

обставинами, які згідно із ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які б згідно із ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

VІ. Мотиви призначення покарання:

призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, нетяжкими та тяжким злочином, особа винного, наявність двох обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які б обтяжували покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він під спостереженням в лікаря - психіатра, лікаря - нарколога консультативно - діагностичного центру КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» не знаходиться, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд також бере до уваги обставини, які згідно зі ст. 65 КК України, підлягають врахуванню, а саме мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні кримінального правопорушення, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу, які наведені вище.

Враховуючи наявність двох обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, особу винного, його вік, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, із врахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Водночас, як встановлено ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, враховуючи особу винного, те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, завдану потерпілому ОСОБА_5 шкоду повністю відшкодував, останній до нього претензій майнового або морального характеру не має, суд приходить висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, саме таке покарання буде справедливим та законним з урахуванням всіх фактичних обставин кримінального провадження в їх сукупності, а також буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, буде відповідати принципу співрозмірності конкретних кримінальних протиправних діянь, вчинених обвинуваченим з призначеним йому покаранням, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався, обвинувачений виконував покладені на нього обов`язки щодо явки до суду, а тому суд не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Вчиненими ОСОБА_3 кримінальними правопорушеннями завдана потерпілому ОСОБА_5 майнова шкода у розмірі 15 370 грн., яка повністю відшкодована у добровільному порядку.

Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано - Франківської області від 01.01.2025 накладено арешт на мобільний телефон «Samsung sm-a055f», імеі1: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 .

Питання про скасування арешту майна суд вирішує відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України та враховує міру покарання, яку слід призначити обвинуваченому, майно, на яке накладено арешт.

Питання речових доказів та документів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Під час досудового слідства процесуальних витрат не понесено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 394, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 185; ч. 1 ст. 361; ч. 2 ст. 361; ч. 1 ст. 200; ч. 2 ст. 200 Кримінального кодексу України, призначивши покарання:

- за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

- за ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України у виді пробаційного нагляду на строк два роки;

- за ч. 2 ст. 361 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч. 1 ст. 200 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень;

- за ч. 2 ст. 200 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч. 1 ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.

Згідно із ст. 76 Кримінального кодексу України, покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано - Франківської області від 01.01.2025 на мобільний телефон «Samsung sm-a055f», імеі1: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 .

Речові докази та документи по справі після набрання вироком законної сили:

- мобільний телефон «Samsung sm-a055f», імеі1: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- СD-R диски, надані АТ «Універсалбанк» та АТ КБ «Приватбанк», з інформаціями про користувачів та рух коштів по банківській картці № НОМЕР_6 та банківському рахунку № НОМЕР_2 - зберігати при матеріалах об`єднаного кримінального провадження №12024091160000343.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.










Суддя: ОСОБА_1



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація