Справа № 189/496/25

2-н/189/12/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2025 року       сел. Покровське

Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінова К.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 ,-

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.3 ст.19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

До особливостей наказного провадження можна віднести:

-провадження здійснюється письмове без виклику сторін;

-вичерпний перелік вимог за якими може бути виданий судовий наказ;

-сторони мають статус заявника та боржника;

-діє принцип безспірності вимог;

-видача судового наказу у короткий термін (5 днів).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

10.02.2025 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів та визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Отже, враховуючи вищенаведене, з матеріалів заяви про видачу судового наказу не вбачається безспірності вимог.

Разом з тим, статтею 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ.

Встановлено, що 11.12.2017 року Покровським районним судом Дніпропетровської області по справі №189/1841/17 було видано судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ.

Разом з тим, відповідно до п.2 ч.2ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Однак, у заяві прізвище боржника зазначене « ОСОБА_3 », тоді як згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 прізвище боржника - ОСОБА_3 , а зміна судом анкетних даних боржника при видачі судового наказу не передбачена.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 165 ЦПК України перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом.

Керуючись ст. ст. 161, 163, 165, 166, 259-261, 352, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

Відмовити   ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

Відмова у видачі судового наказу є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Апеляційна скарга на цю ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: К.С. Лукінова