Справа № 141/777/24

Провадження №2/141/31/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року                                                        с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М.,

при секретарі судового засідання Поліщук В.О.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/777/24 за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

27.11.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який заповіту після своєї смерті не залишив. Спадкову справу до майна померлого було заведено приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу Вінницької області Дроновою В.О.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Оратівка Оратівської ТГ Вінницького району Вінницької області, спадкоємцем якої є сестра спадкодавця – ОСОБА_1 .

Однак, оформити вказане майно в нотаріальному порядку ОСОБА_1 позбавлена можливості, оскільки право власності на земельну ділянку не було зареєстроване за ОСОБА_2 .

Таким чином, у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_2 на земельну ділянку, нотаріально оформити прийняття спадщини позивачка позбавлена можливості, в підтвердження чого надала відповідну обґрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.11.2024.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер – 0523184300:03:001:0173, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі № 141/777/24 та призначено підготовче судове засідання на 31.12.2024.

24.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. В обґрунтування відзиву зазначено, що за життя ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,60 га, надану йому згідно архівного витягу № 00.5-16/77, виданого 03.02.2023 Архівним відділом Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області, рішенням 4 сесії 22 скликання Рожичнянської сільської Ради народних депутатів Оратівського району Вінницької області від 17.09.1997 року «Про виділення земельних ділянок під огороди і для ведення підсобного господарства, а також по приватизації земельних ділянок» за життя не оформив. Таким чином, ОСОБА_2 розпочато, однак не завершено процедуру приватизації земельної ділянки.

Отже, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно із ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 31.12.2024 закрито підготовче провадження у справі № 141/777/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2025.

Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду справи № 141/777/24, в судове засідання, призначене на 30.01.2025, не з`явилась, натомість, 30.01.2025 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Панасюк Н.А. від 30.01.2025 про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити.

Відповідач Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце судового розгляду справи, 30.01.2025 в судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила, при цьому, у відзиві на позовну заяву від 24.12.2024 Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області просила розгляд справи проводити без участі представника селищної ради.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі «Батько» зазначено ОСОБА_4 , в графі «Мати» - ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , у графі «Батько» зазначено ОСОБА_4 , в графі «Мати» - ОСОБА_5 .

Із запису в акті про народження та з архівної довідки Державного архіву Вінницької області № 07-77/7 від 19.01.2021 вбачається, що у книзі актових записів про народження громадян по с. Оратівка Оратівського району Вінницької області за 1938 рік є актовий запис №3 за 10.03.1938 року, згідно якого ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , у графі «Батько» зазначено ОСОБА_4 , в графі «Мати» зазначено ОСОБА_5 .

Як убачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .11.1959 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 348. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_8 ».

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_11 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_12 25.03.2001 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 2. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_13 ».

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Оратівка Оратівського району Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 01.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Іллінці Іллінецького району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис за № 37, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданим Оратівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 17.03.2022 у справі № 141/78/22 встановлено факт, що має юридичне значення, про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, у складі якої наявне нерухоме майно.

Як убачається з архівного витягу із рішення 7 сесії 22 скликання Рожичнянської сільської Ради народних депутатів Оратівського району Вінницької області від 17.09.1997, вирішено приватизувати земельні ділянки згідно поданих заяв, у тому числі ОСОБА_2 у розмірі 0,60 га під огороди і для ведення підсобного господарства.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.11.2024, земельна ділянка площею 0,60 га із кадастровим номером – 0523184300:03:001:0173 із цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства розташована в АДРЕСА_1 .

Також, ПП «Поділляземдокумент» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства на підставі договору № 24-018 від 22.02.2024, замовник – ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 0523184300:03:001:0173.

Як убачається із довідки, виданої Оратівською селищною радою 26.01.2021 за № 107, відповідно до запису в домовій (погосподарській книзі за 2016-2020 років) Рожичнянського старостинського округу № 4 особовий рахунок № НОМЕР_8 , померлий громадянин ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в селі Оратівка Оратівського району Вінницької області, і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою осіб, які були зареєстровані та спільно проживали з спадкодавцем, не значиться. Малолітніх та неповнолітніх осіб за вказаною адресою зареєстрованих та проживаючих, не значиться.

Також, згідно довідки Оратівської селищної ради від 18.02.2021 за № 215, згідно по господарської книги №3, особовий рахунок № НОМЕР_9 , житловий будинок АДРЕСА_2 відноситься до суспільної групи колгоспників, побудований у 1972 році. Станом на 15 квітня 1991 року до складу двору входили ОСОБА_2 , 1938 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , 1931 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 63295108 від 26.01.2021, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена 26.01.2021 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Дроновою В.О., номер у нотаріуса 5/2021.

З матеріалів спадкової справи № 5/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 убачається, що справу розпочато 26.01.2021 за заявою ОСОБА_1 .

Так, відповідно до заяви № 61 від 26.01.2021, поданої до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіної Н.В., ОСОБА_1 (сестра померлого ОСОБА_2 ) спадщину після померлого приймає. Окрім неї спадкоємцями є ОСОБА_14 – сестра померлого.

Разом з тим, як убачається зі змісту заяви ОСОБА_14 від 26.01.2021 (сестри померлого ОСОБА_2 ), поданої до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіної Н.В., ОСОБА_9 відмовляється від належної їй частки в спадщині, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 на користь його сестри ОСОБА_1 .

Згідно листа приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Дронової В.О. від 16.12.2021 за № 114/01-16, 26.01.2021 заведена спадкова справа № 5/2021 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_2 , останнє місце проживання якого с. Оратівка Оратівського району Вінницької області, спадкоємцем другої черти ст. 1262 ЦК України є ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Однак, постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Кравченко О.В. № 611/02-31 від 20.11.2024 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , земельної ділянки площею 0,6000 га, місцем розташування якої є АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно.

Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Згідно вимог ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

Крім того, як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Так, за наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи норми ст. 50 Закону України «Про нотаріат» та норми Прикінцевих та перехідних положень ЦПК, справи щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку позовного провадження як спір про право.

Також в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень вбачається, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382ч. 2, ст.392 ЦК України).

Згідно ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та на підставі прийняття спадщини .

Захист прав громадян на земельні ділянки залишаються, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

Відповідно до статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України, є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що відповідно достатті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

В той час, згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, на підставі вказаної норми закону рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Вказаний висновок зроблено в Постанові Верховного Суду від 30.06.2020 справа №372/2626/15.

Як установлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи №141/777/24 доказами, на підставі відомостей заведеної нотаріусом спадкової справи № 5/2021 позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті свого брата ОСОБА_2 та яка прийняла спадщину.

Однак, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме спадкове майно позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Кравченко О.В. від 20.11.2024

Таким чином, беручи до уваги, що спадкодавцем набуто право власності за земельну ділянку на підставі рішення органу місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» і позивач виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а отже вчинено всі визначені юридичні дії для здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку в порядку «Перехідних положення» ЗК України, тому позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача

На підставі ст.ст. 16, 346, 1216, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 76, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 , право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер – 0523184300:03:001:0173, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити без відшкодування.

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 10 лютого 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 78, с-ще Оратів Вінницької області, 22600).

Суддя                                                                О.М. Слісарчук