Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1855100411

Справа № 554/7480/24

Провадження № 2/175/2769/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)


14 січня 2025 року                                                смт Слобожанське Дніпровського

                                                               району Дніпропетровської області



Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Шаповалової І. С., за участю секретаря судового засідання Ступак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту, що укладений між сторонами 03.02.2021 року в електронній формі - шляхом обміну електронними повідомленнями з підписанням у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію.

Згідно договору позичальнику ОСОБА_1 надано грошові кошти в сумі 17 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Сторони погодили сплату відсотків на рівні 0,92238784% за кожен день користування кредитом. Позивач зауважує, що кошти перераховано на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .

За твердженням позивача, боржник ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань відповідно до наведених угод, протягом усього часу здійснив лише часткову сплату заборгованості за кредиту. Розмір заборгованості становить 43 889,09 грн, з яких: 22 455,80 грн – заборгованість за тілом кредиту; 21 049,42 грн. – заборгованість по відсотках, платежі за комісією -383,87 грн.

Посилаючись на відповідні обставини, позивач просить стягнути суму заборгованості, відшкодувати судові витрати.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи були повідомленні.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.02.2021 року між сторонами укладено договір кредиту, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» як кредитодавець надав, а ОСОБА_1 – позичальник, отримала грошові кошти в розмірі 17 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності.

Згідно п.4 додаткової угоди до договору №225449-КС-001 про надання кредиту від 03.02.2021 року строк користування кредитом продовжено до 04.08.2021 року.

Відповідно до умов п.1 договору нарахування відсотків за користування кредитом проводиться за ставкою – 0,92238784 % за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.5 договору сторони встановили комісію за надання кредиту в розмірі 750,00 грн.

Зміст договору кредиту містить відомості про застосування позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закон Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що за наслідком неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків виникла заборгованість, яка станом складає 43 889,09 грн, з яких: 22 455,80 грн – заборгованість за тілом кредиту; 21 049,42 грн. – заборгованість по відсотках, платежі за комісією -383,87 грн.

Відповідний розмір заборгованості ґрунтується на розрахунку, поданому позивачем на підтвердження власних вимог, відповідає математичним правилам з урахуванням показників відсоткової ставки у проміжки часу за періодами, строку кредитування. Згідно такого розрахунку нарахування відсотків у період з 05.09.2021 року, тобто після завершення строку кредитування, не здійснювалось.

Оскільки за результатами вирішення спору знайшли свого підтвердження обставини порушення відповідачем взятих на себе згідно договору кредиту зобов`язань, що виявляє порушення прав кредитора та необхідність їх поновлення, суд вважає необхідним задовольнити позов, стягнути заявлену учасником та обґрунтовану поданими доказами суму заборгованості.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:


Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», заборгованість за договором кредиту від 03.02.2021 року, у сумі 43 889,09 грн, з яких: 22 455,80 грн – заборгованість за тілом кредиту; 21 049,42 грн. – заборгованість по відсотках, платежі за комісією -383,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.


Суддя                                                        І.С. Шаповалова



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація