Справа № 523/18934/24

Номер провадження 3/523/251/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р.                                                                         м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши матеріали Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець: АДРЕСА_1 , військовослужбовця

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшли матеріали Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Так, із Протоколу Серії ЕПР1 № 162657 від 30.10.2024 року вбачається, що 30.10.2024 року о 20 год. 30 хв., гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Evanda», д/н НОМЕР_1 , в м. Одеса, по вул. Шилова, 34, перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 2 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, сповіщався судом про час та місце слухання справи. Із будь – якими клопотаннями до суду гр. ОСОБА_1 до суду не звертався.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з приписами ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За правилами ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України “Про дорожній рух” учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р. встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Частиною 2 стаття 130 КпАП України передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Із матеріалів справи, зокрема, довідки ст. інспектора УПП в Одеській області ДПП Бойко М. вбачається, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.05.2024 року за результатами розгляду справи № 521/7021/24 та постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2024 року за результатами розгляду справи № 521/1077/24 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КпАП України врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015№ 1395 (далі - Інструкція № 1395); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України№ 1452/735від 09.11.2015 (далі - Інструкція № 1452/735).

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.п. 4, 6 Розділу І, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015№ 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють процедуру проведення огляду, вбачається, що огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводиться. Для проведення огляду водій відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров`я, де такий огляд проводиться з використанням експрес-тестів для дослідження біологічних матеріалів особи, яка оглядається.

Суд зауважує, що принцип верховенства права вимагає врахування соціального контексту, в якому застосовується правова норма, а також реальних суспільних відносин, що склалися.

Суд враховує, що станом на момент складення протоколу, що розглядається, українські поліцейські забезпечені спеціальними технічними засобами для проведення огляду водіїв транспортних засобів лише на стан алкогольного сп`яніння. Це алкотестери («Драгери») прилади для швидкого визначення концентрації алкоголю в крові людини шляхом аналізу повітря, яке вона видихає.

Поліцейські не забезпечуються спеціальними технічними засобами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння водіїв транспортних засобів, тому зробити такий огляд на місці зупинки фактично не мають можливості.

Отже, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичному закладі.

Згідно п.6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року вбачається, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно приписів ч.ч. 2, 3 ст. 266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Із вказаного вище протоколу вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння.

Окрім того, в матеріалах справи наявне Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 30.10.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.

Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, засобів фото – і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

В судовому засіданні було досліджено долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудної камери (боді – камери) працівника поліції, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджується протоколом Серії НПР1 № 162657 від 30.10.2024 року, дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, які підтверджує викладені в протоколі обставини.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу порушника, обставини справи, суддя вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене повторно протягом року.

В той же час, з наявної в матеріалах справи Довідки ст. інспектора ВАП УПП в Одеській області Бойко М. вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ч. 2 ст. 33 КпАП України, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 2 статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами. А тому, суд приходить до переконання про доцільність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 130 ч. 2 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КпАП України накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000/тридцять чотири тисячі/ грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605/шістсот п`ять/грн. 60коп.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси         І.О. Кремер