20.09.2011

  Справа №2-А-9840/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня  2011 року  Дзержинський районний суд у м. Харкові у складі:

головуючого - судді    Наумовой С.М.

при секретарі – Кривошеіні М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова  про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -

                                                    ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся до Дзержинського районного суду у м. Харкові з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м, Харкова про визнання бездіяльності відповідача незаконною, зобов'язання провести з 01.04.2011 року  призначення та нарахуваня до виплат йому державної пенсії в мінімальному об'ємі в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавче визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент сплати.

В обґрунтуванні   позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом 2-ї групи. Відповідно до п.4 ст.54 Закону України 231-У від 05. 10.2006 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок   Чорнобильської катастрофи » пенсія по інвалідності 2-ї групи не повинна бути нижче 8 мінімальних   пенсій за віком.

За цих підстав згідно ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»він має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч. 4 ст. 54 вказаного закону повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за   віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж закону, повинен складати - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Призначає, нараховує та виплачує йому державну та додаткову пенсії відповідач у цій справі Управлінням Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.

Втім, у дійсності при призначенні та нарахуванні належних йому пенсійних виплат та при визначенні обсягу його прав на їх розмір всупереч п. І ч. 1 ст. 92 Конституції України відповідач керується не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому державна пенсія і додаткова пенсія призначається і нараховується йому відповідачем довгий час в набагато меншому розмірі, аніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що він неодноразово звертав увагу відповідача в своїх зверненнях. Крім того ,22.06.2011  року він звернувся з заявою до відповідача про призначення йому державної пенсії та додаткової пенсії згідно ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідно.

На вказане його звернення - до відповідача йому було відмовлено в належному призначенні державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених законом. Крім того, зазначив, що на теперішній час після прийнятих Конституційним Судом України рішень № б-рп/2007 від 9.07.2007р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008р. про визнання такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положень й законів України про державний бюджет на 2007 та 2008 роки, якими припинялись або вносилися зміни у деякі статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », вказаний закон діє в редакції на кінець 2006 року. Крім того згідно постанови уряду № 654 від 16.07.2008р. з 1.01.2008р. втрачає чинність, постанова Кабінету Міністрів України № І від 3.01.2002р., яка вводила розрахунковий розмір 19 гривень 91 копійку, як ніби то розмір соціального стандарту - мінімальної пенсії за віком, який згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»визначається виключне законами України. Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове   державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , визначеного  законом.

Позивач у судове засідання  не з*явився , просив слухати справу за його відсутність, вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явилися,  про час  та дату слухання справи повідомлений належним чином , але про причини своєї неявки до суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24 дистопада 2005                року та інвалідом 2 групи с 25.01.2010р. ї що підтверджується довідкою МСЕК серії ХАР-06  №014248 від 23.05.2007р.                     .

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивне забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для Інвалідів 2-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Протягом 2006 року дія ст..50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була зупинена в частині нарахування пенсії згідно п.37 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України. Тому у частині перерахунку пенсії за 2006 рік дії Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова є правомірними.

Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. №107-УІ до ст.. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесені зміни, згідно яких Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам 2 групи – 75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильської катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)   положень й законів України про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки, якими припинялися зміни у деякі статті Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішення Конституційного Суду України з цього питання в 2010-2011 році не приймалося .

За таких обставин суд вважає, що відповідають Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вимоги позивача, що він має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за   шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що підчас визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене суд вважає, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому, суд вважає, що відмова УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова позивачу у перерахунку пенсій за період  2011 р у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, є противоправною.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 160-163 КАС України, ст.ст. 48, 50, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., суд, -

ПОСТАНОВИВ:

  Адміністративний позов ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії  - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, щодо відмови ОСОБА_1  у перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова провести з  01.04.2011р. перегляд призначень та нарахувань до виплат ОСОБА_1  державної пенсії в мінімальному об'ємі у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавче визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова нарахувати та виплатити ОСОБА_1  заборгованість з виплати належних державної пенсії в мінімальному об'ємі у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавче визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати зв'язку з переглядом їх призначень та нарахувань до виплат, яка склалася з 01.04.2011 року.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного адміністративного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова  в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.

Суддя                                                           С.М. Наумова.