Справа №2-3587/2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 вересня 2011 року             Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Авто”, приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Перша”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, –

в с т а н о в и в:

        У травні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Авто” (надалі –ТОВ “Союз-Авто”) про відшкодування моральної шкоди.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 21.11.2010 року на перехресті вул. Зої Гайдай та вул. Тимошенка у м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса марки “Богдан А 091”, д.р.н. НОМЕР_1, власником якого є ТОВ “Союз-Авто”. Автобусом керував                  ОСОБА_2 Причиною дорожньо-транспортної пригоди було те, що ОСОБА_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, при виникненні небезпеки для руху, яку він об’єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу чи об’їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки “NISSAN”, д.р.н. НОМЕР_2, що спричинило його неконтрольований наїзд на автомобіль марки “ЗАЗ 110207”, д.р.н. НОМЕР_3, та пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_1

        Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2010 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні зіткнення автобуса марки “Богдан-А 091”, д.р.н. НОМЕР_1, під його керуванням з автомобілем марки “NISSAN”, д.р.н. НОМЕР_2, що спричинило його неконтрольований наїзд на автомобіль марки “ЗАЗ 110207”, д.р.н. НОМЕР_3, і пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_1 та був притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП.

        Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 21.11.2010 року, позивач, яка на той час перебувала на 24-му тижні вагітності, отримала численні травми: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, скальповану рану правого стегна, правого колінного суглоба, правої гомілки, гематому правої виличної ділянки у зв’язку з чим була госпіталізована до Київської обласної клінічної лікарні. Лікування тривало 33 дні, після чого було доповнено діагноз ОСОБА_1 –загроза переривання вагітності, маловоддя, анемія вагітних середнього ступеня, гідронефроз правої нирки. Позивач зазначила, що за цей час вона перенесла дві операції. Після цього вона потрапила до Київського міського пологового будинку №6 з діагнозом: загроза передчасних пологів.

        Позивачем зазначено, що діями ОСОБА_2 їй заподіяно моральну шкоду вона оцінює у 500000,00 грн.

        Оскільки ОСОБА_2 моральна шкода ОСОБА_1 була заподіяна при виконанні ним своїх трудових обов’язків, відшкодування моральної шкоди у сумі 500000,00 грн. позивач просила суд стягнути з ТОВ “Союз-Авто”, а також стягнути з товариства 45,50 грн. судових витрат.

        За клопотанням позивача в процесі розгляду справи суд залучив до участі у розгляді справи в якості співвідповідача приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Перша” (надалі –ПрАТ “СК “Перша”).

        У процесі розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача ТОВ “Союз-Авто” на її користь 497450,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а з ПрАТ “СК “Перша” –2550,00 грн.

        Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила суд позов задовольнити.

        У судове засідання представник відповідача ТОВ “Союз-Авто” не з’явився, відповідач про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.

        Представник відповідача ПрАТ “СК “Перша” в судове засідання не з’явився, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких просив суд розглянути справу за відсутності його представника, проти задоволення позову в частині стягнення з ПрАТ “СК “Перша” відшкодування у розмірі 2550,00 грн. відповідач не заперечував.

        Залучений судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності.

        Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2010 року на перехресті вул. Зої Гайдай та вул. Тимошенка у м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса марки                   “Богдан А 091”, д.р.н. НОМЕР_1, власником якого є ТОВ “Союз-Авто”. Автобусом керував                     ОСОБА_2 Причиною дорожньо-транспортної пригоди було те, що ОСОБА_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстанову та стан транспортного засобу, при виникненні небезпеки для руху, яку він об’єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу чи об’їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки “NISSAN”, д.р.н. НОМЕР_2, що спричинило його неконтрольований наїзд на автомобіль марки “ЗАЗ 110207”, д.р.н. НОМЕР_3, та пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_1

        Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2010 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні зіткнення автобуса марки “Богдан А 091”, д.р.н. НОМЕР_1, під його керуванням з автомобілем марки “NISSAN”, д.р.н. НОМЕР_2, що спричинило його неконтрольований наїзд на автомобіль марки “ЗАЗ 110207”, д.р.н. НОМЕР_3, і пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_1 та був притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП (а.с.13-14).

        Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення що набрала законної сили є обов’язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

        Таким чином, винуватцем заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 21.11.2010 року, є ОСОБА_2

        Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Ч.2 цієї статті Кодексу визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

        Ч.1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану

їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

        Судом встановлено, що на момент вчинення згаданої дорожньо-транспортної пригоди                ОСОБА_2 керував джерелом підвищеної небезпеки (автобусом марки “Богдан А 091”, д.р.н. НОМЕР_1) в силу трудових відносин з ТОВ “Союз-Авто”, яке є власником цього джерела підвищеної небезпеки (а.с.59), а тому обов’язок відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 21.11.2010 року, покладається на ТОВ “Союз-Авто”.

        Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті. П.1 ч.2 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки

        П.1 ч.2 ст.23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

        Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 21.11.2010 року, позивач, яка на той час перебувала на 24-му тижні вагітності, отримала численні травми: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, скальповану рану правого стегна, правого колінного суглоба, правої гомілки, гематому правої виличної ділянки у зв’язку з чим була госпіталізована до Київської обласної клінічної лікарні. Лікування тривало 33 дні, після чого було доповнено діагноз ОСОБА_1 –загроза переривання вагітності, маловоддя, анемія вагітних середнього ступеня, гідронефроз правої нирки. Позивач зазначила, що за цей час вона перенесла дві операції. Після цього вона потрапила до Київського міського пологового будинку №6 з діагнозом: загроза передчасних пологів.

        Таким чином, суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 21.11.2010 року, позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких              ОСОБА_1 зазнала у зв’язку ушкодженням її здоров’я.

        Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” Розмір  відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану,               добровільне –за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого –спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

        Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, її стан здоров’я, тяжкість завданих їй травм, наслідки тілесних ушкоджень, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у сумі 40000,00 грн.

        Судом також встановлено, що 13.01.2010 року між закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Перша” (надалі – ЗАТ “СК “Перша”) (страховик), правонаступником якого є ПрАТ “СК “Перша” та ТОВ “Союз-Авто” (страхувальник) було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/ 2058792, об’єктом якого є майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу –автобуса марки “Богдан А 091”, д.р.н. НОМЕР_1 (а.с.24). Згаданий договір був укладений сторонами шляхом видачі страховиком відповідного полісу.

        П.22.3 ст.22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена п.1, п.2 ч.2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом  розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 цього Закону.

        Ліміт відповідальності страховика за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/ 2058792 складає 51000,00 грн., а тому з ПрАТ “СК “Перша” на користь позивача підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди у сумі 2550,00 грн. (51000,00 грн. х 5%).

        Ст.1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

        Таким чином, з урахуванням положень ст.ст.1172, 1194 ЦК України, ст.22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” ТОВ “Союз-Авто” на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди у сумі 37450,00 грн. (різниця між розміром відшкодування моральної шкоди, яку визначив суд у сумі 40000,00 грн. і сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, що складає 2550,00 грн.)

        У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідачів на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог: з ТОВ “Союз-Авто”  –судовий збір (державне мито) у розмірі 7,90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі                     34,41 грн., з ПрАТ “СК “Перша” –судовий збір (державне мито) у розмірі 0,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 2,59 грн.

        З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.16, 23, 1167, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст.9,22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Положення про порядок та умови проведення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року №1175, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Авто”, приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Перша”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди –задовольнити частково.

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Авто” на користь ОСОБА_1 37450 (тридцять сім тисяч чотириста п’ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок на відшкодування моральної шкоди, судовий збір (державне мито) у розмірі 7 (сім) гривень 90 (дев’яносто) копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 (сорок одна) копійка.

        Стягнути з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Перша” на користь ОСОБА_1 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок на відшкодування моральної шкоди, судовий збір (державне мито) у розмірі 60 (шістдесят) копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 2 (дві гривні) 59 (п’ятдесят дев’ять) копійок.

        У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                                  Т.В. Андрейчук

 17.10.2011 Справа № 2-3587/11