В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26.10.2011                                     місто Київ                                      №1-882/11

Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кірєєва Р. В.

секретаряПадасенко Н.В.

за участі прокурораБайдюк Д.А.

захисника-адвоката                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2011року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу

- у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2011року, приблизно о 17год. 40хв., ОСОБА_2, перебуваючи в чоловічому залі магазину «ЗАРА», розташованого в м. Києві по вул. Хрещатик, 23, з метою вчинення крадіжки, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до полиць з товаром, звідки взяв чоловічі черевики, одягнув на себе, після чого направився до виходу з магазину, маючи намір таємно їх викрасти, однак свій злочинний намір не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений охороною при виході з магазину.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердивши в судовому засіданні, що 12 вересня 2011року, біля 17 год., приїхав в центральну частину міста з метою провести свій вільний час та прогулятись. Гуляючи по вул. Хрещатик в м. Києві вирішив зайти до магазину «ЗАРА», що розташований у будинку № 23 по вул. Хрещатик, в м. Києві з метою пройтись по магазину і подивитися одяг. Знаходячись у приміщенні вказаного вище магазину, піднявся на другий поверх, де розташований чоловічий відділ де, на одній із полиць стелажу, побачив чоловічі черевики чорного кольору, які коштували 699 гривень, та вирішив їх викрасти, для чого своє взуття зняв, одяг черевики та в них направився до виходу з магазину. При виході з магазину спрацювала антикрадіжкова рамка, після чого він був зупинений охоронцями магазину та були викликані працівники міліції.

Тепер в своїх діях щиро кається. Докази його вини, добуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює. Правильно розуміє зміст фактичних обставин справи і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позицій.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового розгляду, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують особу підсудного.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст. 15 ч. 2 та ст. 185 ч. 2 КК України є вірною, оскільки він, будучи засудженим вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2011року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу, маючи не погашену судимість, повторно вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений кримінальним законом до злочинів середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше судимий, за місцем проживання  характеризується позитивно (а.с. 72), має на утриманні вагітну дружину (а.с. 73,74), на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 60), перебуває під диспансерно-динамічним наглядом лікаря нарколога (а.с. 59).

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, є щире каяття у вчиненні злочину та активне сприяння розкриттю злочину.

Вчинення злочину повторно, передбачене в ст. 185 ч. 2 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, а тому рецидив злочину не підлягає врахуванню як обставина, що обтяжує покарання підсудного згідно вимог ст. 67 ч. 4 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Проте, з урахуванням даних про особу підсудного, зокрема наявність на його утриманні вагітної дружини, наявність кількох обставин, які пом’якшують покарання при відсутності обставини, що обтяжують покарання, з урахуванням думки прокурора, який вважає, що підсудному слід призначити покарання, не пов’язане з ізоляцією від суспільства, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбуття покарання і він може бути звільнений від нього з випробовуванням із покладенням на підсудного обов’язків, передбачених статтею 76 КК України – не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи, повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, слід залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речові докази: чоловічі черевики, передані на зберігання представнику ТОВ «Зара Україна» ОСОБА_3 – мають бути залишені ТОВ «Зара Україна», як законному володільцеві.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд.

Речовий доказ – чоловічі черевики, передані на зберігання представнику ТОВ «Зара Україна» ОСОБА_3 – повернути ТОВ «Зара Україна».

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.   

Суддя                                     Р. В. Кірєєв