Справа №  2-а-2089/11

Категорія 99

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          20 жовтня 2011 року cуддя Печерського районного суду Ільєва  Т.  Г. ,  розглянувши  матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та перерахунок та стягнення недоплаченої соціальної допомоги «дітям війни»,-  

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом,  в якому просить визнати дій протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй надбавку виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року, а також нараховувати та виплачувати 30 % надбавку до пенсії як дитині війни в повному розмірі в подальшому. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що є “дитиною війни” в розумінні ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, позивач вважає, що вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказала, що бездіяльність відповідача грубо порушила її законні права, позбавила права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає  задоволенню, з таких підстав.

Згідно ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли  особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2011 року позовні вимоги позивача за період з 01 січня 2006 року 31 грудня 2010 року були залишені без розгляду, у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

Вимога позивача щодо подальшої виплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” задоволенню не підлягає як безпідставна, оскільки право позивача на дану соціальну виплату встановлено та гарантовано законом і здійснюється у встановленому законом порядку, а відповідно до ст.ст.1, 3 ЦПК України судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають  задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,статтями 9, 69-71, 94, 97, 100, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

        В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та перерахунок та стягнення недоплаченої соціальної допомоги «дітям війни»-   відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                  Т. Г. Ільєва