Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

29.09.2011 Справа №2-6553/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої             Черніцької І.М.

- при секретарі          Бурячинській Д.Д.

з участю                    представника позивача –ОСОБА_1,

                                   представника товариства з обмеженою відповідальністю

«Сервер»- Білецького Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервер»про визнання  майнових прав, -

В С Т А Н О В  И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Сервер»про визнання за ним майнових прав на двохкімнатну квартиру загальною проектною площею 62,06 кв.м., на третьому поверсі у третьому під’їзді, за адресою: АДРЕСА_1 або на будівельні матеріали, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на суму 276 564 грн., що є продуктом спільної діяльності договору простого товариства, укладеного між ОСОБА_4 та ТзОВ ‘’Сервер’’в особі директора ОСОБА_2.

В обґрунтування вимог вказує, що 24 листопада 2007 року між ним та приватним підприємцем ‘’ОСОБА_4.’’укладено договір на пайове будівництво житла. Позивач умови договору виконав частково, зокрема, ним було сплачено 34 383 долари США та 1 500 грн. в рахунок базової вартості квартири на суму 39 408 доларів США.

27 грудня 2006 року був укладений договір простого товариства(спільної діяльності) між ПП ‘’ОСОБА_4.’’та ТзОВ ‘’Сервер’’в особі директора ОСОБА_2, метою якого є спільне будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків в с. Петрики в Тернопільському районі.

Відповідач належним чином не виконує своїх зобов’язань згідно договору простого товариства. На даний час будівництво будинку не завершене.

На підставі вищенаведено просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати за ОСОБА_3 майнові права на 54,46 кв.м. незавершеної будівництвом двохкімнатної квартири загальною проектною площею 62,06 кв.м., на третьому у третьому під’їзді за адресою: АДРЕСА_1. Уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зіславшись на доводи викладені у заяві.

Представник відповідача позов не визнав, оскільки вважає, що позивач  оплативши  частково вартість квартири набув відповідно майнових прав на 54,46  кв.м., а тому додаткового їх визнання в судовому порядку не потрібно. Крім того, відповідач не заперечує майнових прав позивача на предмет спору та жодних дій щодо порушення таких прав не вчиняє, а тому підстав для задоволення позову не має.

Судом встановлено, що 24 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ПП «ОСОБА_4.», укладено договір на пайове будівництво житла .

Відповідно до умов п. 3.2. договору  ПП «ОСОБА_4.»зобов’язується закінчити будівництво багатоквартирного будинку по вул. Зелена, 15 в с. Петрики,  Тернопільського району, у відповідності з проектом та вимогами, з виділенням ОСОБА_3 по закінченню будівництва, його частки в натурі у вигляді двохкімнатної квартири на третьому поверсі у третьому під'їзді, загальною проектною площею 62,06 кв.м.

Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію –IV квартал 2010 року.

Згідно умов п. 3.1. договору розмір пайового внеску складає 39 408 доларів США.

На даний час позивачем оплачено в рахунок вартості квартири 34 383 долари США та 1 500 грн., що становить 54,46 кв.м., даний факт не заперечує відповідач та підтверджується квитанціями про оплату.

27 грудня 2006 року був укладений договір простого товариства(спільної діяльності) між ПП ‘’ОСОБА_4.’’та ТзОВ ‘’Сервер’’в особі директора ОСОБА_2, метою якого є спільне будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків в с. Петрики в Тернопільському районі.

Відповідач умови договору не виконав.

На даний час будинок, в якому знаходиться спірна квартира, будівництвом не завершений, відповідно будинок в експлуатацію не зданий.

Дані обставини визнаються сторонами і відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних  чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із вимогами ст. ст. 526, 529 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не представлену суду жодних доказів щодо належного виконанням ним умов договору.

Із пояснення сторін у судовому засіданні встановлено, що на даний час будинок будівництвом не завершений, відповідно в експлуатацію не зданий.

Відповідно до вимог ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

В силу вимог ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»майновими права, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами прав власності (права володіння, розпорядження, користування),  а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Таким чином, законодавець не ототожнює права власності на квартиру і майнові права на квартиру, адже вони за своєю правовою суттю є відмінними один від одного.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що у даному випадку має місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання за ним майнового права на 54,46 кв.м. двохкімнатної квартири загальною проектною площею 62,06 кв.м., на третьому у третьому під’їзді за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок оплати 34 383 доларів США та 1500 грн.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача  в користь позивача слід стягнути оплачені нею судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.190, 526 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні», суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання  майнових прав задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 майнове право на 54,46 кв.м. двохкімнатної квартири загальною проектною площею 62,06 кв.м., на третьому, у третьому під’їзді за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з відповідача в користь позивача 37 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді та судовий збір в сумі 8,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Головуюча–підпис:                                                              І.М.Черніцька

З оригіналом згідно

Головуюча                                                                        І.М.Черніцька          

Головуючий суддяІ. М. Черніцька