Справа  № 2-16/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І  м  е  н  е  м          У  к  р  а  ї  н  и

11 лютого 2008 року                         Теребовлянський районний суд в складі :

                                                            головуючого                       Малярчука В.В.

                                                            при  секретарі                     Зіньковській Н.Д.                                                  

розглянувши під час заочного розгляду справи у відкритому судовому засіданні в місті Теребовлі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного підприємства “Альма-Віта”, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до приватного підприємства “Альма-Віта”, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданих вчиненням злочину та стягнення судових витрат, у якому просять стягнути з відповідача приватного підприємства «Альма-Віта» на користь позивачки ОСОБА_1 49392 грн. 00 коп. спричиненої їй моральної шкоди, на користь позивача ОСОБА_2 40000 грн. 00 коп. спричиненої йому моральної шкоди та 9044 грн. 10 коп. матеріальної шкоди і 2500 грн. 00 коп., сплачених ним за надання правової допомоги адвоката, посилаючись на мотиви викладені ними у позовній заяві.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої позовні вимоги змінили і просять суд стягнути з відповідача приватного підприємства «Альма-Віта» на користь позивачки ОСОБА_1 49392 грн. 00 коп. спричиненої їй моральної шкоди, судових витрат за проведення медико-психологічного дослідження у розмірі 1500 грн. 00 коп., на користь позивача ОСОБА_2 40000 грн. 00 коп. спричиненої йому моральної шкоди та 5544 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, судових витрат у розмірі 2500 грн. 00 коп., сплачених ним за надання правової допомоги адвоката.

Представник відповідача приватного підприємства “Альма-Віта” у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомивши суд про причини неявки.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, третьої особи, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки в судовому засіданні встановлено наступне :

17 березня 2007 року, близько 15 години, водій ОСОБА_3, перебуваючи у відряджені, так як працював інженером по сировині приватного підприємства “Альма-Віта”, керуючи автомобілем ВАЗ-21093 НОМЕР_1, який належить приватному підприємству “Альма-Віта”, при виїзді з другорядної дороги на головну і виконанні на ній повороту праворуч, не вибрав безпечної швидкості керованого транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вів автомобіль ближче до правого краю проїзної частини, а виїхав на зустрічну смугу вказаної головної дороги, тобто на смугу,  якою в зустрічному напрямку рухався мікроавтобус Мерседес-Бенц під керуванням водія ОСОБА_4, у наслідок чого відбулася ДТП та загинула людина.

Своїми діями водій ОСОБА_3 створив небезпеку для руху, а саме аварійну ситуацію для водія ОСОБА_4, порушивши тим самим вимоги п.п. 1,2; 1.5; 1.10 (в частині визначення понять «безпечна швидкість», «небезпека для руху»); 10.5; 11.2; 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

ОСОБА_3 як особа, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки руху, які перебувають у прямому причинному зв'язку із виникненням ДТП та спричиненням смерті потерпілому ОСОБА_4, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

За даним фактом проти ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу і його притягнуто до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України.

ОСОБА_3 повністю визнав вину у вчиненні інкримінованому йому злочині і клопотав про звільнення його від кримінальної відповідальності за скоєння вказаного злочину, так як на нього розповсюджується дія п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року.

Постановою Теребовлянського районного суду від 18 червня 2007 року ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку із вступом у законну силу Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року.

 У зв'язку з чим, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до приватного підприємства “Альма-Віта”, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданих вчиненням злочину та стягнення судових витрат, так як загинув їх малолітній син - ОСОБА_4, а відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль ВАЗ-21099 НОМЕР_1, керуючи яким винний створив аварійну ситуацію, належить відповідачу - приватному підприємству «Альма-Віта», з яким ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах, працюючи на посаді інженера по сировині. Згідно з наказом по підприємству № 212/1 від 29 грудня 2006 року автомобіль ВАЗ-21099 НОМЕР_1 був закріплений за інженером по сировині ОСОБА_3. Згідно з наказом по підприємству № 3/15 від 17 березня 2007 року та дорожнім листом № 49 легкового автомобіля, 17 березня 2007 року, тобто на час вчинення ДТП, ОСОБА_3 для виконання виробничих завдань був відряджений у м. Берестечко Горохівського району Волинської області і рухався на автомобілі до місця свого відрядження.

Так, відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Також, відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 

Відповідно до частини 1 статті 1201 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. 

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 1168 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її батькам (усиновлювачам).

Враховуючи викладене вище, спричинену позивачам моральну та матеріальну шкоду зобов'язаний відшкодувати відповідач.

У зв'язку зі смертю малолітнього сина - ОСОБА_4 та його похованням позивачу ОСОБА_2 була завдана матеріальна шкода, згідно накладної № 95 від 18 березня 2007 року за придбання домовини та хреста у розмірі 672 грн. 00 коп., згідно товарного чеку № 1 від 17 квітня 2007 року за придбання одягу та взуття для поховання у розмірі 578 грн. 00 коп., згідно товарного чеку № 2 від 17

квітня 2007 року за придбання вінків і свічок на могилу у розмірі 290 грн. 00 коп., згідно товарного чеку № 4 від 18 квітня 2007 року за придбання вінків, покривала і віночків у розмірі 312 грн. 00 коп., згідно накладної № 25 від 18 березня 2007 року за придбання продуктів для поминального обіду на третій день після смерті ОСОБА_4 розмірі 803 грн. 00 коп., згідно  накладної № 34 від 25 березня 2007 року за. за придбання продуктів для поминального обіду на третій день після смерті ОСОБА_4 розмірі 1383 грн. 00 коп., згідно накладної № 48 від 25 квітня 2007 року за придбання продуктів для поминального обіду на дев'ятий день після смерті ОСОБА_4 розмірі 1506 грн. 10 коп.

            Позивачці ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, яка виразилася у тому, що позивачка на власні очі бачила загибель сина, внаслідок чого вона зазнала істотних моральних страждань. Моральна шкода також пов'язана із власним здоров'ям, веденням слідства по кримінальній справі, похованням сина, відчуттям інтенсивного душевного болю, забути якого вона досі не може. Усвідомлення того, що сина, на якого покладались великі сподівання, вже нема і ніколи не буде, і дотепер завдає глибоких душевних страждань. З часу загибелі сина у позивачки ОСОБА_1 значно погіршився психічний стан, а саме: вона відчуває пригнічення настрою, тугу, тривогу, загальну слабкість, значне погіршення сну, посилення дратівливості і нестриманості, що в значній мірі призвело до порушення стосунків з рідними, знайомими. Їй стало набагато важче виконувати свої побутові обов'язки, оскільки негативні переживання заважають зосередитись на роботі. Якщо до трагедії вона була здоровою, життєрадісною людиною, то надзвичайні емоційні страждання внаслідок цієї страшної події призвели до значного погіршення фізичного здоров'я, через що вона була змушена неодноразово звертатись до лікарів. Так, з березня 2007 року (тобто з часу загибелі сина) до теперішнього часу вона постійно знаходиться під амбулаторним наглядом лікарів з приводу загострення остеохондрозу шийного, нижньогрудного і поперекового відділів хребта з вираженим больовим синдромом. У зв'язку з тим, що бажаного ефекту від лікування немає, ОСОБА_1 продовжує постійно приймати медикаментозну терапію, витрачаючи чималі кошти. Все це разом призвело до зниження працездатності та обмеження кола її спілкування, що знову-таки поглиблює негативні переживання внаслідок порушення соціальної та особистої адаптації. Згідно висновку спеціаліста від 10 серпня 2007 року, було проведено медико-психологічне обстеження ОСОБА_1 з метою визначення розміру заподіяної їй моральної шкоди. Згідно з цим висновком внаслідок психотравмуючої ситуації (загибель сина у ДТП) у обстежуваної виник пост травматичний стресовий розлад (згідно діагностичних критеріїв Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду, яка на даний час застосовується у вітчизняній клінічній медицині). Враховуючи, що загибель сина у ДТП спричинила обстежуваній серйозне погіршення здоров'я, значну психоемоційну напругу, порушення функцій психічної діяльності, що в цілому проявилось у вищезазначеному психічному розладі і соматичних хворобах, та в результаті чого виникло порушення особистісної та соціальної адаптації, ОСОБА_1 заподіяно значної моральної шкоди.

Позивачу ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, яка виразилася у тому, що внаслідок ДТП загинув його молодший син, внаслідок чого він зазнав істотних моральних страждань. Крім того, заподіяна моральна шкода пов'язана із веденням слідства по кримінальній справі, організацією поховання сина, відчуттям сильного душевного болю, забути якого він ніколи не зможе. Розуміння того, що сина, на якого він покладав великі сподівання, вже нема і ніколи не буде, завдає глибоких душевних страждань. З часу загибелі сина у ОСОБА_2 значно погіршився психічний стан. При цьому він відчуває пригнічення настрою, тугу, тривогу, загальну слабкість, погіршення сну, значне посилення дратівливості і нестриманості, що призвело до порушення стосунків із рідними та знайомими. Йому стало набагато важче виконувати свої обов'язки по господарству та професійні обов'язки, оскільки негативні переживання заважають зосередитись на них. Душевні страждання внаслідок втрати сина призвели до значного погіршення фізичного здоров'я. При цьому у нього навіть не було бажання звертатися до лікарів. Все це разом призвело до погіршення працездатності та обмеження кола осіб, з якими він спілкується, що знову-таки поглиблює негативні переживання внаслідок порушення соціальної та особистої адаптації.

Таким чином, позивачці ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яку суд визначив, з врахуванням характеру та обсягу страждань позивачки, ступеню вини особи, яка завдала шкоди, розумності і справедливості, у розмір 26000 грн. 00 коп., позивачу ОСОБА_2 була завдана моральна шкода, яку суд визначив, з врахуванням характеру та обсягу страждань позивача, ступеню вини особи, яка завдала шкоди, розумності і справедливості, у розмір 24000 грн. 00 коп., так як відповідно до пунктів 2 та 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів та у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

         Добровільно, станом на 11 лютого 2008 року, завдана матеріальна та моральна шкода відповідачем не відшкодована, так як відповідач приватне підприємство “Альма-Віта” не погоджується з розміром відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з тим, що вважає вказаний розмір необґрунтованим та завищеним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов про стягнення моральної та матеріальної шкоди слід задоволити частково, стягнувши з відповідача ПП “Альма-Віта” в користь позивачки ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 26000 грн. 00 коп., стягнувши з відповідача ПП “Альма-Віта” в користь позивача ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 24000 грн. 00 коп., матеріальної шкоди у розмірі 5544 грн. 10 коп.

У решті позовних вимог - відмовити, у зв'язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.

Розмір судових витрат, пов'язаних із проведенням медико-психологічного дослідження, вказаний у позові із 1500 грн. 00 коп. слід зменшити, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог до 1000 грн. 00 коп. і стягнути з відповідача ПП “Альма-Віта” в користь позивачки ОСОБА_1

Розмір судових витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката, вказаний у позові із 2500 грн. 00 коп. слід зменшити, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням складності справи та часу затраченого при розгляді справи у суді до 500 грн. 00 коп. і стягнути з відповідача ПП “Альма-Віта” в користь позивача ОСОБА_5.

Також, з відповідача ПП “Альма-Віта” слід стягнути 55 грн. 45 коп. та 8 грн. 50 коп. державного мита в дохід держави, необхідного для звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді.

 Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 84, 86, 88, 179 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23, п.п. 2 та 4 ч. 2 ст. 23, п. 2 ч. 3 ст. 23, ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ч. 2 ст. 1168, ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1201 Цивільного кодексу України, п. 2, 4, 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року “Про  практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, п. 5, 8, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з змінами внесеними постановою від 25.05.2001 р. №5), суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Альма-Віта” в користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 26000 грн. 00 коп., завданої вчиненням злочину, судових витрат за проведення медико-психологічного дослідження, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1000 грн. 00 коп.

Стягнути з приватного підприємства “Альма-Віта” в користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 24000 грн. 00 коп., завданої вчиненням злочину,  матеріальної шкоди в розмірі 672 грн. 00 коп. за придбання домовини та хреста, 578 грн. 00 коп. за придбання одягу та взуття для поховання, 290 грн. 00 коп. за придбання вінків і свічок на могилу, 312 грн. 00 коп. за придбання вінків, покривала і віночків, 803 грн. 00 коп. за придбання продуктів для поминального обіду в день смерті ОСОБА_4, 1383 грн. 00 коп. за придбання продуктів для поминального обіду на третій день після смерті ОСОБА_4, 1506 грн. 10 коп. за придбання продуктів для поминального обіду на дев'ятий день після смерті ОСОБА_4, судових витрат за надання правової допомоги, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням складності справи та часу затраченого при розгляді справи у суді, у розмірі 500 грн. 00 коп.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити, у зв'язку з їх недоведеністю.

Стягнути з приватного підприємства “Альма-Віта” 55 грн. 45 коп. та 8 грн. 50 коп. державного мита в дохід держави, необхідного для звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді.

Заява  про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом  10-ти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом  10-ти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом  20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду  Тернопільської області через Теребовлянський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                                          В.В.МАЛЯРЧУК