Придніпровський районний суд м.Черкас  

Справа № 2а-6113/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            

05 вересня 2011 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Макаренко І.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про   визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

 в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (в подальшому позивач) звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (в подальшому відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, мотивуючи свій позов тим, що він є інвалідом 2 групи по хворобі, пов’язаній з катастрофою на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку у відповідача і відповідно до вимог ст. 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, має право на пенсію. Відповідно до вимог ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1 та інвалідам 2 групи, призначається щомісячна допомога за шкоду, нанесену здоров’ю, в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком. Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсія по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та постраждалим від Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчою по 3 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. На даний час він отримує пенсію, яка не відповідає тим розмірам, які встановлені Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок за період з 08 лютого 2011 року по день ухвалення судового рішення та виплату державної пенсії як особі, віднесеній до категорії 1 по 2 групі інвалідності в порядку та в нормах встановлених вищевказаним законом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в межах строку позовної давності, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачу встановлена ІІ група інвалідності по захворюванню, пов’язаному із впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та призначення йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, однак відповідач відмовив у призначенні та нарахуванні такої пенсії.  

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

Статтею 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам віднесених до категорії 1,2,3 та 4 встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після визнання права на державну пенсію.   

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІI групі інвалідності –8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, віднесеним до 1 категорії, які є  інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

За таких обставин, позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Крім того, таке право гарантується позивачу ч.2 ст.46 Конституції України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не положення постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року № 530 та постанови Кабінету Міністрів України „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16 липня 2008 року № 654, на які в письмовій відповіді позивачу посилається відповідач, і які звужують обсяг встановлених законом прав.  

Зі статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вбачається, що при призначенні розміру державної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається положеннями ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

За таких обставин, відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім визначення у ст. 28 згаданого Закону, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за віком.  

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 та 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тобто новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року в 2008 році прожитковий мінімум на одну особу для осіб,  що втратили  працездатність з 01січня 2008 року становив 470 грн., з 01квітня 2008 року –481 грн., з 01липня 2008 року –482 грн., з 01жовтня 2008 року - 498 грн. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Положення даної статті діяли з 01 січня по 31 грудня 2008 року і рішенням Конституційного Суду України не були визнані неконституційними.  

Розділом V1 статтею 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року № 835-У1 встановлено в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлювався відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  

Крім того, зазначену ст. 54 розділу VI вказаного Закону доповнено Законом України від 06 листопада 2009 року і встановлено з 01 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу, в тому числі для осіб, які втратили працездатність –573 грн.  

Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення „Про Пенсійний Фонд України”, здійснює свої повноваження на підставі п. 15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.  

Відповідно до п. 2.2 п. п. 3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономної Республіки Крим, областях, містах Києві та Севастополі № 5-5 від 25 лютого 2008 року, № 11-2 від 27 червня 2002 року, головні управління Пенсійного фонду України в областях організовують роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах і районах у містах.  

Положенням про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах № 5-5 від 25 лютого 2008 року, № 8-2 від 30квітня 2002 року передбачено, що управління пенсійного фонду України в районах у містах  призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства; забезпечує ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та автоматизовану обробку інформації у районі (місті). Тобто, обов’язок по здійсненню перерахунку призначеної позивачу пенсії, передбаченої Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” покладено на Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, тобто за місцем проживання позивача.    

Відповідно зі ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на момент звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок пенсії і по теперішній час були чинними ст. ст. 50 і 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими встановлена пенсія інвалідам II групи 1 категорії в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір якої повинен складати - 75 % мінімальної пенсії за віком та приходить до висновку, що відмова відповідача у перерахунку позивачу пенсії, як інваліду ІI групи, потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1-ї категорії, відповідно до розміру, передбаченого ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірною.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини 1 зазначеного закону Прикінцеві положення доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році положення ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду України на 2011 рік. На виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 745 від 06 липня 2011 року „Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23 липня 2011 року і діє до 01 січня 2012 року. Вищезазначений Закон від 14 червня 2011 року та постанова Кабінету Міністрів України     № 745 від 06 липня 2011 року не визнані неконституційними і є чинними на даний час.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідачу слід проводити перерахунок та виплату відповідної допомоги позивачу до 22 липня 2011 року.

Керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. ст. 14, 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 69-71, 160, 162, 183-2 КАС України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

 Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” –задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2 групи  відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси провести перерахунок та провести виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з 08 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком в тих розмірах, що діяли у вищевказаний період.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 КАС України –з дня отримання складеної постанови в повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: І. В. Макаренко