Придніпровський районний суд м.Черкас  

Справа № 2а-6253/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            

20 вересня 2011 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Макаренко І.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни та зобов’язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

в с т а н о в и в:

 ОСОБА_1 (в подальшому позивач) звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі (в подальшому відповідач) про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, мотивуючи його тим, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року (в подальшому Закон) має право на підвищення розміру пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідачем така надбавка до пенсії у повному розмірі не нараховувалась і не виплачувалась.   Позивач вважає, що дії  щодо не здійснення перерахунку та невиплати їй у повному обсязі надбавки до пенсії є неправомірними та такими, що суперечать Конституції України та Законам України.  У  зв’язку з цим  просить визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги як дитині війни за період з 23 лютого 2011 року по даний час та виплачувати її повністю в подальшому.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в межах строку позовної давності, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач згідно довідки має статус „дитини війни” та має право на отримання державної соціальної підтримки, встановленої ст. 6 Закону.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права та свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Підпунктом 2 п. 41 розділу 41 Закону України „Про державний  бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 6 Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії складав 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного суду України № І0-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо викладення положень ст.6 Закону в новій редакції.

Згідно ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на усій території України, є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів, в зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, мають для суду преюдиціальне значення.

У 2009 році та у 2010 році дія ст.6 Закону не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії,  вважаю безпідставним, оскільки розмір доплати,  визначений Законом,  має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

З  матеріалів   справи   вбачається, що  перерахунок пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до ст. 6 Закону у  2010, 2011 роках не здійснювався і проводилась її виплата в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені у встановленому порядку його територіальні управління.

Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення,  що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Тому обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, за місцем проживання позивача.

Ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються, таким чином держава взяла на себе зобов’язання  забезпечити громадянами реалізацію своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України „Про соціальний захист дітей війни” реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус „дитина війни”, серед яких їм надано право на отримання доплати до пенсії в розмірі 30 %, але відповідач не вчинив  дій для нарахування цих коштів та їх виплати.

Вважаю, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що дії відповідача щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі та в межах строку позовної давності, встановленому ст. 6 Закону і визначеної ч. 2 ст. 99 КАС України є незаконними.

Що стосується терміну, до якого відповідачу слід проводити перерахунок та виплату відповідної допомоги, то з врахуванням п.6 Постанови КМУ «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 від 06 липня 2011 року, що набрала чинності 23 липня 2011 року, встановлено, що дітям війни до пенсії підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.. Тому стягнення в розмірі 30 % слід проводити до 22 липня 2011 року включно.

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з 23 лютого по 22 липня 2011 року включно.

Також суд вважає необхідним залишити без розгляду позовні вимоги позивача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в подальшому, оскільки суд може поновлювати лише порушені права, а не права, які можуть бути порушені в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України постанова підлягає зверненню до негайного виконання.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 69-71, 99, 100, 160, 162, 183-2 КАС України, суддя,  -

 п о с т а н о в и в:

 Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни за період з 23 лютого по 22 липня 2011 року включно –протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року за період з 23 лютого по 22 липня 2011 року, за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком,  виплачених  у вищевказаний  період.

Зобов’язати відповідача виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 КАС України –з дня отримання складеної постанови в повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: І. В. Макаренко