Справа № 287/2301/24

провадження 3/287/1734/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року         м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт № НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 159414 від 26.10.2024 вбачається, що 26.10.2024 року в м. Олевськ по вул. Спасо-Преображенській водій ОСОБА_1 керував автомобілем Фольсваген Пасат д.н.з. НОМЕР_2 будучи позбавленим права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1   не надходило.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причину неявки  ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1  ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і на яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 159414 від 26.10.2024 додано:

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3322161 від 23.10.2024, відповідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3348177 від 26.10.2024, відповідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- копію постанови Олевського районного суду Житомирської області від 05.03.2024 року по справі № 287/303/24 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ;

Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Однак матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_1 26.10.2024 року керував транспортним засобом, не взяті пояснення ОСОБА_1 чи свідків, відсутній відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, яким підтверджено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , тощо.

Аналізуючи у сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 159414 від 26.10.2024.

Суд також враховує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п.161, Series A заява №25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ураховуючи викладене вище суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину  ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області.

Суддя: М. Г. Русин