УХВАЛА

про відмову у виправленні описки

Справа № 495/10452/22

Номер провадження 2-во/495/23/25

07 лютого 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гелла С.В.,

із участю секретаря судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у заочному рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року у справі №495/10452/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2024 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про виправлення описки у заочному рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року у справі №495/10452/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.10.2024 року визначено головуючого для його розгляду – суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицького С.І.

Відповідно до вимог статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) проведено повторний автоматизований розподіл вищевказаної справи згідно із розпорядженням керівника апарату суду №35 від 01.01.2025 року (у зв`язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді Савицького С.І.) вказана справа передана для розгляду головуючому судді Братків І.І.

Відповідно до вимог статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) проведено повторний автоматизований розподіл вищевказаної справи згідно із розпорядженням керівника апарату суду №247 від 31.01.2025 року(відповідно до п.2.3.49 Положення про АСДС) вказана справа передана для розгляду головуючому судді Гелла С.В.

Заяву обґрунтовує тим, що заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року у справі №495/10452/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності було задоволено, шляхом: визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.11.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , загальною площею 0,054 га. для введення садівництва, що розташована в АДРЕСА_1 ; визнано за між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,054 га. для введення садівництва, що розташована в АДРЕСА_1 , надану для ведення садівництва, ділянка № НОМЕР_2 .

Проте, як зазначає позивач під час ухвалення вищевказаного рішення суду, судом було допущено описку, а саме не зазначено кадастровий номер земельної ділянки та дані про житловий будинок, таким чином позивач просить виправити описку у рішенні та зазначити: «Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,054 га для ведення садівництва, що розташована в селі Сухолужжя, в садовому товаристві «Меліоратор», Білгород-Дністровського району Одеської області надану для ведення садівництва»; «Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0621 га для введення садівництва, що розташована в селі Сухолужжя, в садовому товаристві «Меліоратор», Білгород-Дністровського району, Одеської області, надану для ведення садівництва, ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5120882000:03:001:0289.

В даному випадку розгляд питання про виправлення описки вирішується без повідомлення сторін.

Ознайомившись з заявою, дослідивши додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява про виправлення описки не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Згідно з п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описка - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка, помилки у написанні складних чисел тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, наприклад: написання прізвищ та імен, адреси, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Суд може виправити лише ті описки в судовому рішенні, які сам допустив. За змістом вказаної статті під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях). При цьому, диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви про виправлення описки, суд вважає, що вимоги позивача щодо виправлення описки у заочному рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року у справі №495/10452/22 за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності відсутні, оскільки позивач фактично зводяться до зміни резолютивної частини рішення суду, що згідно із п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" є неможливим.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає, що дана заява задоволенню не підлягає з огляду на те, що вимоги, викладені в останній, зводяться до незгоди позивача з прийнятим судом рішенням, а резолютивна частина рішення, зазначена позивачем в якості описки, не є механічною граматичною помилкою, а фактично змінює зміст фактично прийнятого судового рішення.

Керуючись ст.ст.269, 260, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у заочному рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2023 року у справі №495/10452/22 за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя                                                 С.В. Гелла