Справа № 691/1024/23

Провадження № 2/691/61/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Синиці Л. П., за участі секретаря судового засідання Харук Л. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року до суду звернувся представник позивача ТОВ ФК "ФІНТРАСТ Україна" з позовною вимогою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 5195205 про надання споживчого кредиту від 10.12.2021 року укладеного з ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (кредитор) в розмірі 61 100,00 грн - заборгованості за кредитним договором (сума кредиту - 25 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 36 100,00 грн), 12 831,00 грн - інфляційні втрати, 2 410,52 грн - три відсотки річних, всього борг становить 76 341,52 грн, та судових витрат в розмірі сплаченого судового збору 2 147,20 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

На обґрунтування заявленої вимоги вказано, що 10.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач) за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було укладено електронний Договір № 5195205 про надання споживчого кредиту, який був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ ru/documents. Сума кредиту (загальний розмір) складає 25 000,00 грн. ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . 09.01.2022 (строк кредиту) відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. кредитного договору, кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. 18.04.2024 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (клієнт) та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" (фактор) було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду (03.08.2023) заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 25000,00 грн - тіло кредиту, 36100,00 грн - нараховані проценти, всього 61100,00 грн, а також інфляційні втрати з квітня 2022 року по червень 2023 року, що склали 12831,00 грн; 3% річних з 10.04.2022 по 03.08.2023, що склали 2410,52 грн. Загальна заборгованість за договором становить 76 341,53 грн. У зв'язку з розглядом позову, позивач просить покласти на відповідача зобов'язання компенсувати витрати на судовий збір в розмірі 2 147,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

16.08.2023 в справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено судовий розгляд на 12.09.2023 року, з повідомленням сторін. Відповідачу роз'яснено право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов, пред`явити зустрічний позов, а позивачу право подати до суду відповідь на відзив, відповідачу заперечення.

06.09.2023 в суді зареєстровано відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, з тих підстав, що предметом спору є не тільки факт укладення договору, але і те, на яких саме умовах було укладено, у якій саме редакції, чи було переказано кошти по ньому і саме від первісного кредитора, чи існує заборгованість і яким саме, відповідно до умов договору, є її розмір. Відповідач не заперечує договір виключно через те, що він міг бути укладений в електронній формі, але заперечує проти паперової копії кожного електронного доказу через те, що він не був укладений і в електронній формі, тому що відсутній його підписаний обома сторонами у дату укладення оригінал. Стверджує, що не має власного примірника оригіналу кредитного договору з додатками, не підписувала їх електронним цифровим підписом і не отримувала примірника оригінала підписаного первісним кредитором. Паперові копії є недостовірними, виготовлені зацікавленою особою - позивачем, без оригіналів. Доказів переказу коштів від первісного кредитора та доказів подальшого руху коштів не надано. Згідно з п. 3.2., 3.3. Договору факторингу та Акту прийому-передачі реєстру боржників за суму прав вимоги 120 955 292,09 грн позивач сплатив 1 141 101,67 грн, тобто 0,94%. Отже, за право вимоги конкретно до відповідача позивач сплатив 61100,00 грн * 0,0094 + 574,34 грн. Позивач вимагає стягнути 76341,52 грн, а також судові витрати по справі у розмірі 2147,20 грн судового збору і 10000,00 грн на правову допомогу, тобто у 154 разів більше ніж заплатив позивач за право вимоги первісному кредитору. Жодних претензій досудового врегулювання відповідачу не надходило. Нараховані позивачем суми не відповідають законодавству України, у тому числі ст. 1048 ЦК України, ч. 3 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування" та заявленим позивачем у наданих копіях договорів та графіків платежів умовам кредитування, і є непропорційно великою сумою, не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності цивільно-правових відносин та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду. Стверджує, що договору саме у наданій суду редакції з "автопролонгацією" під 24079,41% річних ніколи ні в якій формі не погоджувала. Довідка-розрахунок заборгованості, яка надана суду позивачем, не є доказом наявності заборгованості по договору, оскільки не належить до засобів доказування, передбачених ст. 76 ЦПК України, і не є первинним бухгалтерським документом. Жодного доказу видачі кредитів на рахунок відповідача безготівковим способом чи готівкою, доказів існування заборгованості у заявленому розмірі позивачем не подано. Позивач має виконати тягар доведення своїх вимог і надати суду докази. Ніяких умов про нарахування відсотків після закінчення строку кредитування відповідачем підписано чи погоджено не було. Однак позивач вимагає стягнути відсотки за 454 дні. Враховуючи обмеження, встановлені спеціальним законодавством, первісний кредитор і позивач не мають права стягувати з відповідача за період карантину з 01.03.2020 р. по даний час неустойку (штраф, пеню), підвищені відсотки та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за кредитним договором. Просить суд врахувати, що на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, що є поважною обставиною для зменшення її відповідальності. Надані позивачем копії Правил надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер як внутрішнього правового акту кредитора, не можна вважати складовою кредитного договору. Відповідач не може бути зобов'язана виконувати умови, з якими реально не була ознайомлена, в тому числі внутрішніх правил позивача. Стверджує, що не ознайомлена і ніколи не була ознайомлена з внутрішніми Правилами надання послуг ТОВ "Авентус Україна". Позивачем не доведено набуття права вимоги саме до відповідача, а не якихось сторонніх осіб. Повідомлення про відступлення прав вимоги не отримувала. Відповідачу стало відомо про вимоги позивач лише ознайомившись з матеріалами даної справи, тому право позивача не є порушеним відповідачем і вимоги до останнього у судовому порядку є передчасним, та має місце прострочення кредитора. Відповідач також заперечує проти стягнення похідних сум інфляційних втрат 12831 грн, 3% річних в сумі 2410,52 грн, які мають бути відхилені разом з основними вимогами. Відповідач заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу. Позивачем не надано належних та допустимих (взагалі ніяких) доказів видачі позичальнику кредиту у заявленій сумі, а саме: не було надано оригіналу кредитного договору, меморіальний ордер чи інший первинний бухгалтерський документ, що підтверджує перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника первісним кредитором, виписки з рахунку первісного кредитора за дату виплати коштів відповідачу. Надана копія Довідки № 2635 виданої 04.05.2023 ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім", що невідомо яке відношення взагалі має до даних правовідносин, без зазначенням повних реквізитів сторін платежу, з якої навіть не можна встановити, хто був платником і отримувачем, призначення платежу та його фактичне проведення, не є первинним бухгалтерським документом і не є належним та допустимим доказом руху коштів по договору. При оцінці доказів відповідач просить суд надати перевагу саме виписці по рахунку, оскільки до довідок фінансових компаній, які видаються односторонньо зацікавленою особою для подання до суду, можуть бути внесені будь-які вигідні позивачу відомості. Ні листи, ні довідки фінансових компаній не є первинними бухгалтерськими документами, ані регістрами зведеного обліку (виписки) про переказ коштів. У зв'язку з цим, відповідач заявила клопотання про надання оригіналів для огляду та виключення копій з числа доказів у справі, про витребування доказів, про зменшення судових витрат на правничу допомогу. У випадку неявки відповідача у судове засідання у зв'язку з військовим станом просила розглянути і задовольнити подані клопотання без особистої участі відповідача у судовому засіданні. Вимоги позивача не відповідають засадам добросовісності, розумності та справедливості, як і не відповідають ч. 2, пунктам 5, 10 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ч. 3 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування". Відсутність у позивача оригіналів доказів по кредитним правовідносинам має наслідком правомірну відмову у позові як недоведеному. Просила суд врахувати, що ціна позову (сума до стягнення) для неї є значною, сподівається на застосування судом норм права безвідносно ціни позову, неупереджено та об'єктивно, сплативши 574,34 грн за право вимоги до відповідача позивач бажає збагатитись за рахунок відповідача у 154 рази порівняно з ціною набуття прав, що очевидно не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільно-правових зобов'язань та цивільного судочинства. Враховуючи вищевикладене просила суд, у задоволенні позову відмовити

25.09.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства. Кредитний договір, що укладений між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України. Нормативно-правове регулювання укладення електронного Кредитного договору та процедура укладення електронного кредитного договору детально описана позивачем у позові. Електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму. Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Так, на підтвердження укладення Договору № 5195205 про надання споживчого кредиту, позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви №4), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора "НОМЕР_4", який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір. Подання електронного доказу в паперовій копії не робить такий доказ недопустимим. Відповідач, оформляючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" https://creditplus.ua/ru/documents, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та дає змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ліцензією, фінансовим звітом. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. А тому жодних сумнівів в тому, що 10.12.2021 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту не виникає. Звертають увагу, що строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених Розділом 4 Договору (п. 1.4. Кредитного договору), а саме пунктами 4.3.1, 4.2.2 - 4.2.4, 4.3.2 договору. Ні позивач, ні первісний кредитор до відповідача не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, неустойки (штрафу, пені) за кредитним договором. 09.01.2022 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3 Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснила. Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; - у межах нового строку, якщо відбулася автопролонгазія, відповідно до п. 4.3 Договору. Підпунктом 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою особою без окремої згоди відповідача. Оскільки ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" надано розрахунок заборгованості по кредитному Договору, який оформлений належним чином як документ товариства, що підписаний директором та скріплений печаткою товариства. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, зазначений Платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів в національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом. Крім того, Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання Кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської картки для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів) сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. Інформує, що платіжний провайдер надав первісному кредитору ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов Договору про організацію переказу платежів. З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 . Сума заборгованості за Договором № 5195205 від 10.12.2021 року розраховувана у відповідності до картки обліку договору від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА". Як первісний кредитор, ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" здійснив розрахунок відповідно до умов договору. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладення договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Станом на сьогоднішній день, ані Кредитор, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсним, не справедливим чи не добросовісним. Отже, у даному випадку проценти нараховувались правомірно у межах погодженого строку надання кредиту та у межах періоду автопролонгації відповідно до щоденного розрахунку, що наданий до позовної заяви. Щодо інфляції та 3% річних, то позивач, як кредитор, відповідно до ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляції цих нарахувань та проценти річних до повного виконання. Щодо правомірності факторингу та повідомлення про відступлення права вимоги, то про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідне повідомлення. Щодо реєстру боржників, то позивачем додано до позовної заяви належним чином витяг з даного реєстру, скільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних". Щодо розрахунку судових витрат, то стороною документально доведено понесені витрати як судового збору, так і витрати на правову допомогу допомогу (розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини), які є співмірними із складністю справи, виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливу справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Беззаперечність права вимоги позивача та доведеність наявної заборгованості належними та допустимими доказами неодноразово підтверджена судовою практикою. У зв'язку з цим, просили поновити позивачу строк для подання відповіді на відзив, долучити до матеріалів справи відповідь на відзив на позовну заяву та врахувати під час розгляду справи № 691/1024/23, стягнути з ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги, судовий збір, витрати на правову допомогу.

29.09.2023 в суді зареєстровано заперечення на відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому відповідач вказує, що отримавши заперечення, позивач не надає відповіді на відзив доказів на спростування доводів відповідача: доказів фактичного звернення відповідача до первісного кредитора; створення особистого кабінету; генерації "одноразового ідентифікатора" позичальнику та підпису договору з додатками обома сторонами саме у наданій суду редакції; повідомлення відповідачу та погодження всіх майбутніх умов кредитування, включаючи відсоткову ставку, суму відстків до сплати та строку їх нарахування; подальшого укладення кредитного договору у письмовій електронній формі на конкретних умовах та надання позичальнику її примірника; доказів фактичного перерахунку коштів відповідача за договором від первісного кредитора; доказів фактичного повідомлення відповідача про вимоги позивача після набуття права вимоги останнім (чи хоча б про вимоги первісного кредитора) позивачем не надано. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантіє. Ненадання позивачем оригіналу кредитного договору, про наявність якого він сам зазначає, та інших доказів, які він зобов'язаний був надати ще з позовною заявою, унеможливлює задоволення позову як недоведеного, оскільки позивачем не виконано тягар доказування своїх вимог. Заперечення викладені у п. п. 1 - 3 Відзиву не спростовані. Копії невідомого походження не можуть бути прийняті як докази. Оригіналів договорів та інших доказів не надано позивачем на власний розсуд. Доводи про порядок укладення договору онлайн та інша інформація, ґрунтуються на припущеннях, жодних доказів того, що фактичні обставини мали місце, позивачем не надано. Відповідно до наданої позивачем паперової копії Кредитного договору, графіку платежів та паспорта споживчого кредиту позичальник зобов'язаний сплатити не 61 100,00 грн, а 27275,00 / 39250,00 грн, з яких 25000,00 грн - основного боргу, 4275,00 або 14250,00 грн - відсотки; строк кредитування - 30 днів (пп. 1.2 - 1.4. паперової копії договору, Графік платежів); орієнтовна загальна вартість кредиту - не більше 39250,00 грн (п. 1.7. паперової копії договору, таблиця-графік платежів). Тобто вимоги позивача не відповідають навіть наданим ним же копіям. Виконання чи не виконання договору не впливає на оцінку обставин, чи відповідають форма і зміст договору імперативним вимогам закону. У випадку якщо недійсний правочин повністю чи частково виконаний наслідками є повернення сторін у попередній стан та повернення безпідставно набутих коштів згідно зі ст. 1212 ЦК України особі їх відправника, яку необхідно встановити. Вимоги до розрахункових документів встановлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті чинній до 01.08.2022 р. Якщо переказ коштів здійснювався не банківськими фінансовими установами, первинні бухгалтерські документи відповідні вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, мають бути збережені і надані суду. Після настання строку виконання зобов'язань у повному обсязі позикодавець не мав права продовжувати нараховувати проценти всупереч ч. 1 ст. 530, ст. 1048, 1050 ЦК України. Ніяких дій спрямованих на "автопролонгації" договору відповідач не вчиняла. Умови договору, вказують на несправедливість умов, з якими відповідач не була ознайомлена і які містять непропорційно велику суму компенсації про нарахування відсотків поза межами строку кредитування. В період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій коронавірусної хвороби забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором. Таким чином, враховуючи обмеження, встановлені спеціальним законодавством, первісний кредитор і позивач не мають права стягувати за період карантину з 01.03.2020 р. по даний час неустойку (штраф, пеню), підвищені відсотки та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за кредитним договором. Та обставина, що позивач не нарахував нових сум порівняно з первісним кредитором, не звільняє його від доказування, оскільки в силу закону він зобов'язаний був отримати від первісного кредитора докази, які засвідчують права, а останній був зобов'язаний надати їх позивачу. Відповідач заперечує проти стягнення похідних сум інфляційних втрат 12831 грн, 3% річних в сумі 2410,52 грн. Ці заперечення позивачем не спростовані, а відтак де-факто він з ними погоджується. Відповідач просила суд розглянути і задовольнити подані клопотання з викладених у них підставах; прийняти рішення про відмову у позові за недоведеністю.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в повному обсязі та клопотання відповідача про витребування доказів частково.

18.06.2024 від представника позивача ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, вказує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Керуючись своїм правом, позивач відмовляється від позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Просив прийняти до розгляду дану заяву. Та, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" суму заборгованості в розмірі 61100,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

02.07.2024 в суді зареєстрована заява про долучення до матеріалів справи витребуваних документів на підставі ухвали суду, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 5195205 від 10.12.2021 року, а саме: документи щодо руху коштів по вищевказаному Договору; докази фактичного направлення та вручення отримувачу Повідомлення про відступлення права з вимогою погашення заборгованості по Договору про надання кредиту № 5195205 від 10.12.2021 року на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна". Та, інформують, що для підтвердження 1) Інформації про здійснення розрахунків за Кредитним договором клієнта (Документи щодо руху коштів по Договору про надання споживчого кредиту № 5195205 від 10.12.2021 року) товариство надає належним чином оформлену Картку обліку - Довідку про розрахунок заборгованості за договором; 2) Інформація про відступлення права вимоги за Кредитним договором розміщена товариством у особистому кабінеті клієнта в ІКС товариства. Крім того, повідомлення про відступлення права вимоги за Кредитним договором було надіслано клієнту 18.04.2023 р. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3.

03.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ", яке є небанківською фінансовою установою, що надає як надавач фінансових послуг фінансові платіжні послуги, передбачені Законом України "Про платіжні послуги", зокрема переказ коштів без відкриття рахунків у національній валюті на підставі відповідної ліцензії виданою рішенням Національного банку України за № 21/772-рк від 29.04.2023 р. - запис 12 у Реєстрі платіжної інфраструктури, на виконання ухвали суду, щодо підтвердження факту зарахування коштів 10.12.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), у сумі 25 000,00 грн від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41078230), то Товариство підтверджує успішний (завершений) переказ коштів 10.12.2021 року за платіжною операцією № НОМЕР_3 від ТОВ "Авентус Україна" на картковий рахунок № НОМЕР_1 з призначенням платежу видача кредиту № 5195205 ОСОБА_1 у сумі 25 000 (двадцять п'ять) тисяч гривень.

15.07.2024 в суді зареєстровано клопотання про долучення доказів, в якому позивач зазначив, що відповідно до п. 4.3.1 Договору Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредитування (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2 - 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. П. 4.3.2. передбачено: Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду пролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору. Зазначає, що Споживач повідомлявся в Особистий кабінет щодо наявності заборгованості та продовження строку кредиту відповідно до п.4.3.1. Та, на підтвердження вказаного надає копію листа - повідомлення про автопролонгацію від 10.01.2022, за яким у рамках врегулювання простроченої заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 5195205 від 10.12.2021, укладеним між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , та з метою забезпечення взаємодії повідомляють, в т.ч., що є укладений кредитний договір, за яким порушили строки повернення/оплати кредитної заборгованості; на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, а тому відповідно до п.4.3.1 Кредитного договору строк кредиту продовжено на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, розмір простроченої заборгованості станом на 10.01.2022 року складає: кредит (тіло кредиту) 25000 грн, проценти 14725 грн, загальна заборгованість за кредитним договором 39729 грн. Попереджають, що ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" буде здійснювати фіксування кожної безпосередньої взаємодії, за допомогою відео- та/або звукозаписувального технічного засобу з метою захисту правового інтересу учасників врегулювання простроченої заборгованості за Кредитним договором. Та інше. Який був направлений відповідачу ОСОБА_1 в т. ч. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

30.09.2024 в судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені належно, відповідно до норм ЦПК України, що підтверджено матеріалами справи. Від представника позивача ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" Столітній М. М. надійшла заява про розгляд справи без участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 судову повістку про виклик отримала 27.09.2024 особисто, згідно даних відстеження АТ "Укрпошта" 0600289575127.

Згідно з частиною 1 статті 233 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд розглядає справу за наявними письмовими матеріалами, з урахуванням прийнятих рішень за клопотаннями відповідача.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та надавши належну оцінку зібраним у справі письмовим доказам в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

За нормами частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство, відповідно до приписів статті 12 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Положення частини 1 статті 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно статті 3 Закону України "Про електрону комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 ЗУ "Про електронну комерцію").

Відповідно до статті 12 ЗУ "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.12.2021 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач по справі) було укладено Договір № 5195205 про надання споживчого кредиту, у формі електронного договору, який було підписано з використанням позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 ЗУ "Про електронну комерцію", що свідчить про те, що відповідач ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Оскільки оспорюваний договір укладено за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Таким чином, підписання договору № 5195205 про надання споживчого кредиту від 10.12.2021 року ОСОБА_1 шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства. Та, факт укладення договору між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем.

Крім того, зазначений договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ ru/documents.

Статтею 207 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, Договір № 5195205 про надання споживчого кредиту від 10.12.2021 року, що укладений між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (кредитор) та ОСОБА_1 (споживач) є дійсним.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в частині 1 статті 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1.2. договору, на умовах, встановлених Договором, ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" надає Споживачу ОСОБА_1 кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно умов кредитного договору, п. п. 1.3., 1.4, 1.5. сума кредиту (загальний розмір) складає 25 000,00 гривень, строк кредиту 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. Процентна ставка є фіксованою та залежить від фактичного виконання споживачем умов договору. Знижена процентна ставка становить 0,57 % в день, стандартна процентна ставка - 1,90 % в день. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Кредитні кошти у розмірі 25 000,00 грн ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" були надані користувачу з номером картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за платіжною операцією № 1032569808 від 10.12.2021 року з призначенням платежу видача кредиту № 5195205 ОСОБА_1 у сумі 25000,00 грн, згідно відомостей, які надані позивачем Довідка про перерахування коштів Вих. № 2635 від 04.05.2023 та витребуваних судом від ТОВ ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ", яке відповідно до договору із ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" № 087/20-П від 08.07.2020 року, здійснило за дорученням останнього переказ.

Тобто, ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" виконало перед ОСОБА_1 зобов'язання за Договором № 5195205 про надання споживчого кредиту від 10.12.2021 року.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання, згідно статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) встановлено, що відповідач ОСОБА_1 оплати за Кредитним договором не здійснювала.

Відповідно до п. 4.1. договору строк кредиту може бути продовжено, в т. ч. в порядку пролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3. (пп. 4.3.1. - 4.3.2) договору.

Порядок автопролонгації строку кредиту визначає, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2. - 4.2.4. договору. Тобто, в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п. 4.3.1. Договору).

Так, останнім днем дії кредитного договору був 09.01.2022, проте відповідач не здійснила оплату за Кредитним договором ні по прострочених зобов'язаннях по процентах, ні по прострочених зобов'язаннях по кредиту, тому, враховуючи п. 4.3.1 Договору строк користування кредитом було автопролонговано на 90 календарних днів поспіль (максимальний термін автопролонгації), оскільки у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом.

Крім того, відповідно копії листа - повідомлення про автопролонгацію від 10.01.2022, у рамках врегулювання простроченої заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 5195205 від 10.12.2021 року, ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" повідомило ОСОБА_1 про наявність, на дату закінчення строку кредиту, заборгованості за кредитом в загальному розмірі 39727,00 грн (кредит (тіло кредиту) - 25000,00 грн, проценти 14725,00 грн) та те, що відповідно до п. 4.3.1 Кредитного договору строк кредиту продовжено на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж 90 календарних днів поспіль.

Після 24.02.2022 року ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" не здійснювало жодних додаткових нарахувань, що вбачається з картки обліку Договору щодо боржника ОСОБА_1 .

Отже доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що перерахунок коштів за вказаним договором не доведено, що ніяких умов про нарахування відсотків після закінчення строку кредитування підписано чи погоджено не було, як і про нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору, а всього за 454 дні, свого підтвердження не знайшли, враховуючи наявну інформації за платіжною операцією від 10.12.2021, погодження сторонами автоматичної пролонгації строку договору за наявності визначених підстав, наявність непогашеної заборгованості на момент закінчення строку кредитування та період нарахування відсотків з урахуванням можливого максимального терміну автопролонгації (90 днів).

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачу, як позичальнику, було перераховано кредитні кошти шляхом зарахування на кредитну картку по результатам укладення в електронній формі кредитного договору.

Судом встановлено, із картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), що ОСОБА_1 належним чином не виконувала грошове зобов'язання за кредитним договором, тому у неї виникла заборгованість у розмірі 61 100,00 грн, з яких: сума кредиту - 25 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 36 100,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

18.04.2023 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", як клієнтом та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА", як фактором було укладено договір Факторингу № 18/04/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Згідно до п. 1.1. Договору, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" повідомило відповідача ОСОБА_1 шляхом направлення повідомлення клієнту 18.04.2023 р. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 Крім того, інформація про відступлення права вимоги за Кредитним договором розміщена товариством у особистому кабінеті клієнта в ІКС товариства.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що відповідач є належно повідомленою про відступлення права вимоги, і її посилання у відзиві є помилковими.

Так, внаслідок передачі (відступлення) заборгованості за договором, Фактор заміняє Клієнта та набуває прав грошових вимог, якими володів клієнт за Кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників неналежного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників, який є додатком № 1 до договору факторингу № 18/04/23-Ф від 18.04.2023 року, порядковий номер 5520, ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 61 100,00 грн, з яких: 25 000,00 грн. - заборгованість за основним боргом (сума кредиту), 36 100,00 грн - заборгованість по відсотках (сума процентів за користування кредитом).

Після придбання права вимоги до відповідача, позивач ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА", не здійснював додаткових нарахувань (відсотків) за кредитним договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства

Згідно частини 1 статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, до позивача ТОВ "ФК "ФІНСТРАСТ УКРАЇНА" відповідно до укладеного Договору факторингу № 18/04/23-Ф від 18.04.2023 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 5195205 від 10.12.2021 року.

Крім того, суд звертає увагу, що адреса електронної пошти, яка вказана в договорі про надання споживчого кредиту № 5195205 від 10.12.2021 та за якою споживачу направлялися повідомлення про наявність заборгованості та автопролонгація договору, про відступлення права вимоги, є аналогічна адресі електронної пошти, що вказана у відзиві на позовну заяву, в інших заявах (клопотаннях) відповідача до суду, що свідчить про те, що реєстрація особистого кабінету споживача при укладенні даного договору, відбулася саме з належних відповідачу засобів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи відповідача, викладені у відзиві, що позивачем не надано доказів укладення договору, а також не доведено, що при підписанні договору про надання споживчого кредиту сторони погодили умови надання всіх послуг в т. ч. пролонгації, автопролонгації, щодо нарахування відсотків поза межами строками дії договору (розмір заборгованості), набуття позивачем права грошової вимоги до неї, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

На підтвердження заявленої позовної вимоги представник позивача надав суду належні докази, в т. ч., електронні докази в паперовій копії, а саме, копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА"; копію витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" від 24.01.2022; копію договору факторингу та акту 18.04.2023; копію Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "АВЕНТУС Україна"; копію Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017 № 756 про видачу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АВЕНТУС УКРАЇНА ліцензії на провадження господарської діяльності; копію Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № 870 від 28.02.2017; копію Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК В0000495 від 21.01.2022; копію Статуту ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ Україна"; копію листа від Національного банку України щодо внесення до Державного реєстру фінансових установ та видачі ліцензії ТОВ "ФК" ФІНТРАСТ УКРАЇНА" б/н від 23.12.2021; довідку ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" про перерахування коштів 18.04.2023; витяг з реєстру боржників до договору факторингу від 18.04.2023; картку обліку договору (розрахунок заборгованості); повідомлення про відступлення прав вимоги; копію договору про надання споживчого кредиту; копію паспорту споживчого кредиту; адвокатський запит від 22.09.2023 року; відповідь на адвокатський запит АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0./7-230929/54661 від 29.09.2023; копію листа - повідомлення про автопролонгацію, які досліджені судом.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивач ТОВ "ФК "ФІНСТРАСТ УКРАЇНА" довів факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , факт перерахування коштів на платіжну картку відповідача, у зв'язку з чим належним чином виконував свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, але належним чином не виконувала свої обов'язки за договором, факт правонаступництва у даному зобов'язанні.

Отже, ухвалюючи рішення про задоволення зменшених позовних вимог, суд виходить з тих підстав, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання перед ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" належним чином не виконала у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за Договором № 5195205 про надання споживчого кредиту від 10.12.2021 року в розмірі 61 100,00 грн, з них: сума кредиту - 25 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 36 100,00 грн, на які набуло право вимоги ТОВ ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА", та які підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, в зв'язку із задоволенням позову, який був зменшений в ході судового розгляду, виходячи з приписів статей 133, 137, 141 ЦПК України, дослідивши перелік і вартість послуг, наданих адвокатом позивачу, клопотання відповідача про зменшення судових витрат на правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, майновий стан відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, і до стягнення з відповідача підлягають понесені позивачем витрати в розмірі 1 2147,20 грн судового збору та 5000 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. ст. 207, 509, 525, 526, 520, 610, 612, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 274, 275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги (уточнені) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) заборгованість за Договором № 5195205 про надання споживчого кредиту в розмірі 61 100,00 грн (шістдесят одна тисяча сто гривень 00 копійок), а також судові витрати в розмірі 2 147,20 грн судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. П. Синиця