КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2025 року м. Київ № 640/33374/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27 жовтня 2021 року № 227/2021, яким було притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю із виключенням із реєстру ЄРАУ;

- поновити ОСОБА_1 право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6333/10 від 08.12.2017, видане Радою адвокатів Київської області із внесенням відповідних відомостей у ЄРАУ.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, прийнятим із порушенням процедури, за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, базується на припущеннях та невстановлених фактах, тож підлягає скасуванню, оскільки порушує права позивачки та її підзахисних, права яких вона відстоює. Також позивачка наголошувала, що скарга, за результатом розгляду якої відповідач прийняв спірне рішення, подана без достатніх на те підстав та базується на фактах, які ні чим не підтверджені і не перевірені, що прямо суперечить змісту статті 62 Конституції України. Окремо, як підставу для задоволення позовних вимог, позивачка вказувала, що голова КДКА Київської області не наділений повноваженням повідомляти адвоката про відкриття відносно нього дисциплінарної справи та надсилати адвокату копії довідки та рішення. Позивачка також надала договори з клієнтами, з якими в неї не закінчились договірні відносини на представлення їх інтересів, і вказала, що застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з виключенням із ЄРАУ порушує їх права на захист.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 в адміністративній справі № 640/33374/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2024 в адміністративній справі № 640/33374/21 вказані судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій Верховний Суд зазначив: "... в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведеної правової позиції Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури усіх фактів та обставин, які з`ясовувалися такою Комісією щодо діянь адвоката у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення "грубості" дисциплінарного правопорушення, обрання суворості дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналізуючи зміст оскаржуваних судових рішень, Суд доходить висновку про поверхневе дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи та ненадання оцінки всім доводам позовної заяви, якими позивач обґрунтовувала підстави звернення до суду.

Судом першої інстанції не надано оцінки доводам позовної заяви щодо того, що лише з матеріалів клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , які їй були вручені 06.07.2021, позивач дізналася про можливе виникнення конфлікту інтересів. Водночас висновок суду першої інстанції про те, що "очевидність можливого конфлікту інтересів, відповідно до наявних у справі доказів, прослідковується зі самого початку вступу позивача, як адвоката відповідних підозрюваних у справу, в якості їх захисника, що нею неправомірно проігноровано" ґрунтується на припущеннях без посилання на конкретні докази у справі.

Окрім цього, дійшовши висновків щодо того, що після дострокового розірвання 28.04.2021 із клієнтом ( ОСОБА_3 ) договору від 08.04.2021 № 28-04-2021, позивач продовжувала здійснювати його захист у кримінальному провадженні і наступний договір було оформлено у письмовому вигляді та підписано лише 30.05.2021 № 50-05-2021, суд першої інстанції проігнорував доводи позовної заяви щодо того, що в силу положень частини другої статті 27 Закону № 5076-VI у невідкладних ситуаціях договір може укладатися в усній формі, тощо.

Таким чином, Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги про те, що судом першої інстанції частково досліджувалося питання наявності або відсутності конфлікту інтересів між клієнтами позивача, з огляду на відсутність їх письмового погодження на одночасне представлення інтересів, та не оформлення письмового договору з іншим клієнтом.

В касаційній скарзі скаржник також зазначає про ненадання оцінки доказу судом апеляційної інстанції - листа ОСОБА_3 , який міститься в матеріалах справи та в якому відображені додаткові пояснення щодо суті спору".

Ухвалою Київського окружного адміністратвиного суду від 03.04.2024 адміністративну справу № 320/14164/23 прийнято до провадження за правилами спрощенного позовного провадження.

До суду від відповідача надійшли пояснення по справі , в яких зазначено, що 08 квітня 2021 року між адвокатом Дрижаковою Д.Ю., та громадянином ОСОБА_3 був укладений Договір № 28-04-2021 про надання правової допомоги. За цим Договором, на ОСОБА_1 був покладений обов`язок здійснення захисту прав та інтересів ОСОБА_3 , під час здійснення органом досудового слідства кримінального провадження за №12020100100007746 від 25.12.2020 року, в якому ОСОБА_3 мав статус підозрюваного.

Між тим, в ході здійсненої перевірки доводів скарги, були отримані дані про те, що з квітня 2021 року, в тому ж самому кримінальному провадженні, адвокат ОСОБА_1 прийняла на себе обов`язок по здійсненню захисту іншого підозрюваного ОСОБА_4 . Зазначена обставина підтверджується змістом письмових пояснень як самого адвоката (позивача), так і нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 від 19.08.2021 року, яку адвокат долучила до своїх пояснень. Отже, відповідач зазначає про очевидність конфлікту інтересів між адвокатом та її підзахисними. З урахуванням викладеного, ДП КДКА Київської області на підставі доказів поданих скаржником, а також адвокатом встановили склад дисциплінарного проступку у діях адвоката ОСОБА_1 , застосовали дисциплінарне стягнення, передбачене чинним законодавством. Отже, на думку відповідача немає підстав для скасування рішення ДП КДКА Київської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.

До суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких наголошено на тому, що КДКА Київської області під час прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не дослідили в повному обсязі питання наявності конфлікту інтересів між підозрюваними, хоча мали всі документи в матеріалах дисциплінарної справи. Також позивач акцентував увагу, що в постанові Верховного суду по справі № 640/33374/1 від 21.02.2024 було зазначено, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам позовної заяви щодо того, що лише з матеріалів клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , які їй були вручені 06.07.2021 позивач дізналась про можливе виникнення конфлікту інтересів.

Від третьої особи ОСОБА_4 до суду надійшли пояснення, в якій третя особа просила задовольнити позов ОСОБА_1 .

Третя особа - ОСОБА_3 також надав пояснення по справі, в яких він зазначив, що позивач не порушувала його право на захист і адвокатську таємницю.

Від третьої особи - ОСОБА_2 заяв або пояснень до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 була адвокаткою та здійснювала адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6333/10 від 08.12.2017, виданого Радою адвокатів Київської області.

У квітні 2021 року ОСОБА_1 уклала договори про надання юридичних послуг одночасно з двома фігурантами (підозрюваними) одного кримінального провадження, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до стенограми судового засідання, наявної в матеріалах справи, щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 від 08.03.2021 (справа 761/8885/21), останній надавав слідчому судді свідчення щодо ролі ОСОБА_3 у кримінальному провадженні.

28.04.2021 ОСОБА_1 розірвала договір про надання правової допомоги із ОСОБА_3 від 08.04.2021 № 28-04-2021.

30.04.2021 ОСОБА_1 приймала участь в якості захисника підозрюваного ОСОБА_3 у судовому засіданні у Шевченківському районному суді м. Києва (справа № 761/15519/21) щодо розгляду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

30.05.2021 ОСОБА_1 вдруге уклала договір із ОСОБА_3 за № 50-05-2021. У межах вказаного договору здійснювала представництво ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020100100007746.

Відповідно до листа Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві від 22.10.2021 № 1024-АЗ/125/56-2021, за період часу з 08.04.2021 по 21.10.2021 жодних заяв та скарг від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо наявності конфлікту інтересів між ними або заперечень щодо їх захисту одним адвокатом, а саме ОСОБА_1 не надходило.

24.06.2021 ОСОБА_4 під час допиту надав свідчення проти ОСОБА_3 та зазначив про тиск і погрози з боку останнього.

24.06.2021 ОСОБА_1 звернулась до правоохоронних органів із заявою про замах на кримінальне правопорушення, вказавши щодо пропозиції підкупу слідчого з боку ОСОБА_2 та її сина, які нібито надходили їй від ОСОБА_3 ще у квітні 2021 року.

ОСОБА_2 скерувала до КДКА Київської області скаргу від 12.08.2021 на дії адвоката Дрижакової Д.Ю., в якій просила КДКА в Київській області прийняти скаргу та провести перевірку наведених доводів і притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, із наступним позбавленням заняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру.

09.08.2021 ОСОБА_2 направила до Шевченківської окружної прокуратури міста Києва повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 364, 368 КК України. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.09.2021 (справа № 761/31250/21) прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва зобов`язано внести до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_2

ОСОБА_1 подала до КДКА в Київській області (вх. № 1058 від 08.09.2021) пояснення щодо скарги ОСОБА_2 в яких зазначила, що така скарга не відповідає вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, оскільки до скарги не додано документів, які б підтвердити родинний зв`язок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також квитанції про сплату за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарги. Окрім того ОСОБА_1 зазначила, що скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою і містить інформацію, що не відповідає дійсності та є тиском на адвоката. ОСОБА_1 зазначила, що нею надавалась правова допомога за договором № 28-04-2021 від 08.04.2021 та надається правова допомога ОСОБА_3 на підставі договору № 50-05-2021 від 30.05.2021. При цьому договір № 28-04-2021 від 08.04.2021 був достроково розірваний через регулярні порушення його умов та провокування до вчинення неправомірних дій.

Членом Дисциплінарної палати КДКА Київської області Степановим Є.В. 30.09.2021 складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 , якою встановлено, що проаналізувавши наявні матеріали перевірки, ґрунтовно вивчивши доводи, які були викладені як у скарзі, так і у письмових поясненнях ОСОБА_1 , він уважав, що існують достатні правові підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 . Член Дисциплінарної палати КДКА Київської області дійшов висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 обґрунтовано вбачається ознаки грубого порушення статей 9, 10, 20, 22 Правил адвокатської етики та частини першої статті 46 КПК України. Тож адвокат не виконала обов`язок, покладений на неї пунктом 3 частини першої статі 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", щодо невідкладного повідомлення клієнта про виникнення конфлікту інтересів.

На підставі вказаної довідки та наявних матеріалів, Дисциплінарна палата КДКА Київської області, дійшовши попереднього висновку про те, що ОСОБА_1 під час здійснення захисту ОСОБА_3 , не було дотримано принципів законності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, що є основоположним у здійсненні адвокатської діяльності, 12.10.2021 прийняла рішення № 209/2021, яким порушила дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 та призначила розгляд дисциплінарної справи на 27.10.2021.

27.10.2021 КДКА Київської області у складі членів дисциплінарної палати, розглянувши у відкритому засіданні дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 , за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2, 3, 4, 5 і 7 частини першої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановила в діях адвоката грубі порушення статей 9, 10, 20, 22 Правил адвокатської етики та частини першої статті 46 і частини другої статті 78 КПК України, а відтак і вчинення адвокатом дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5 і 7 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме порушення правил адвокатської етики та порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом, у тому числі невідкладне повідомлення про виникнення конфлікту інтересів. Також встановлено порушення адвокатом вимог пункту 3 частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 21, частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та частини першої статті 35 Правил адвокатської етики.

КДКА Київської області одноголосно прийняла рішення від 27.10.2021 № 227/2021, яким вирішила притягнути адвоката ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2, 3, 4, 5 і 7 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України.

При вирішенні спору, з урахуванням викладених висновків Верховного Суду у цій справі, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, згідно частиною першої якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Видом адвокатської діяльності є захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (пункт 3 частини першої статті 19 Закону № 5076-VI).

Згідно із частиною першою статтею 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

У силу положень пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.

Конфлікт інтересів - це суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (пункт 8 статті 1 Закону № 5076-VI).

Згідно з п.п. 4, 6 та 7 частини першої статті 28 Закону № 5076-VI адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо: виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці; виконання договору може суперечити інтересам адвоката, адвокатського бюро або адвокатського об`єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов`язком адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів; адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.

Статтею 9 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 (далі - Правила), перебачено, що під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів. Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.

Окрім того, за приписами статті 21 Правил, адвокат може виступати посередником між клієнтами за умови, якщо: між інтересами клієнтів немає конфлікту, або за наявності письмової згоди обох (всіх) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та які є суперечливими; адвокат пояснить кожному з клієнтів сутність відносин посередництва і отримає згоду кожного з клієнтів на їх одночасне представництво; адвокат має достатні підстави вважати, що він зможе зберегти об`єктивність при одночасному представництві інтересів клієнтів і по відношенню до кожного з них виконати свої професійні обов`язки відповідно до закону і вимог Правил.

Відповідно до приписів ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із положеннями ст. 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Суд виходить з того, що Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі № 813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі № 821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі № 826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Щодо наявності процедурних порушень.

Відповідно до п. 25 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 № 120, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Пунктом 26 цього положення передбачено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статі 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно зі статтею 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Як убачається зі змісту наявного у матеріалах справи доручення від 30.08.2021 голова Дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанов Є.В. видав доручення члену Дисциплінарної палати Степанову Є.В. провести перевірку по матеріалах за скаргою ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1 (том 4, а.с. 208).

Тобто твердження позивачки в частині направлення запитів відносно неї головою палати спростовуються даними змісту доручення наявного у матеріалах справи, оскільки ОСОБА_5 діяв у межах цього дисциплінарного провадження саме як член палати.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (частина перша статті 39 Закону № 5076-VI).

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина друга статті 39 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статей 40, 41 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Судом установлено, що відповідачем наведені вимоги Закону № 5076-VI дотримані належним чином, процедура здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення не порушені.

Щодо конфлікту інтересів та несвоєчасного повідомлення ОСОБА_1 про наявний конфлікт інтересів під час надання правової допомоги двом її підзахисним: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом встановлено таке.

У постанові Верховного суду від 21.04.2024 по справі № 640/33374/21, однією з підстав скасування рішень суддів попередніх інстанцій стало те, що «судом першої інстанції не надано оцінки доводам позовної заяви, що лише з матеріалів клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , які їй були вручені 06.07.2021 позивач дізнався про можливе виникнення конфлікту інтересів».

Судом встановлено, 08 квітня 2021 року між адвокатом Дрижаковою Д.Ю., яка діяла на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6333/10 віж 08.12.2017, виданого Радою адвокатів Київської області та громадянином України ОСОБА_3 був укладений Договір № 28-04-2021 про надання правової допомоги. За цим договором на адвоката був покладений обов`язок здійснення захисту прав та інтересів ОСОБА_3 , під час здійснення органом досудового слідства кримінального провадження за № 12020100100007746 від 25.12.2020, в якому ОСОБА_3 має статус підозрюваного.

З квітня 2021 року в тому самому кримінальному провадженні адвокат ОСОБА_1 прийняла на себе обов`язок по здійсненню захисту іншого підозрюваного ОСОБА_4 . Зазначена обставина підтверджується змістом письмових пояснень як самого адвоката, так і нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 від 19.08.2021.

На момент укладання договору про надання правової допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були надані викривальні покази в присутності іншого адвоката Ступак Тетяни , в яких обидва зізнались у скоєнні злочину. Зазначене підтверджується протоколом № 13 засідання Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисципланарної комісії адвокатури Київської області від 27 жовтня 2021 року.

06.07.2021 позивачці було вручено клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою відносно ОСОБА_3 . У подальшому ОСОБА_1 09.07.2021 було проінформовано слідчого суддю та слідчого про наявність конфлікту інтересів та подано клопотання про залучення ОСОБА_3 нового захисника, а також вона розірвала договір № 50-05-2021 від 30.05.2021 укладений між адвокатом Дрижаковою Д.Ю. та ОСОБА_3 .

Крім того, слід зазначити, що навіть за наявності нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 19.08.2021, в якій він зазначає, що був обізнаний про те, що ОСОБА_1 представляє інтереси ОСОБА_3 , але він попросив її залишитись його адвокатом, відповідна письмова заява (згода) від другого підзахисного - ОСОБА_3 у справі відсутня, а також така не була подана позивачкою під час проведення дисциплінарного провадження.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатові, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.

Адвокатові забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо, зокрема, адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася відносно укладення договору про надання правової допомоги.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках, якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

У процесі виконання доручення клієнта (ст. 34 ПАЕ). У випадку, коли адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статті 20 ПАЕ, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів) та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом.

Водночас, адвокат в порушення норм Закону та Правил адвокатської етики, без договору з 28.04.2021 по 29.05.2021 здійснювала захист клієнта, без письмової форми договору. Позивачка, не навела доводів та документально не підтвердила існування у зазначений період об`єктивних перешкод та/або обставин неможливості укласти з підзахисним договір про надання правової допомоги. Це свідчить, що адвокат перейняв на себе зобов`язання з захисту клієнтів, інтереси яких могли потенційно суперечити один одному, не отримавши письмової згоди на таке представництво від кожного з них, що, у свою чергу, не заперечується позивачем.

Ще однією підставою конфлікту інтересів КДКА Київської області вважає звернення адвоката Дрижакової Д.Ю. до правоохоронних органів із заявою від 24.06.2021 про злочин, згідно якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 начебто робили пропозиції неправомірної вигоди з метою уникнення кримінальної відповідальності. КДКА Київської області зробило висновок, що зміст цієї заяви містить інформацію, яка отримана адвокатом в ході надання правової допомоги ОСОБА_3 .

Водночас, судом досліджено заяву ОСОБА_1 до правоохоронних органів від 24.06.2021 про замах на кримінальне правопорушення. У заяві позивачка вказує, що вона звертається із нею саме у зв`язку із виникненням ситуації, що може призвести до вчинення у майбутньому кримінальних правопорушень щодо дій саме ОСОБА_2 .

Суд констатує, що заява до правоохоронних органів від 24.06.2021 про злочин, стосувалася особи ОСОБА_2 , однак також стосувалася кримінального провадження № 12020100100007746 від 25.12.2020 в якому підзахисний адвоката ОСОБА_3 є підозрюваним.

Відтак, заяву до правоохоронних органів від 24.06.2021 про злочин також можна розцінювати як конфлікт інтересів адвоката з ОСОБА_7 .

Крім того в матеріалах справи є пояснення по справі від ОСОБА_3 та на наявність яких у справі акцентував увагу Верховний Суд, повертаючи справу на новий судовий розгляд, в яких третя особа зазначила, що ОСОБА_1 не порушувала його право на захист і адвокатську таємницю. Також ОСОБА_3 вказав на відсутність конфлікту інтересів та підтвердив, що він із ОСОБА_4 , дійсно разом погодились співпрацювати зі слідством. Проте, суд звертає увагу, що вказаний лист був поданий до матеріалів справи під час розгляду справи в апеляційному суді (том 10, а.с. 185-187). Ані в ході дисциплінарного провадження, ані в ході судового розгляду в суді першої інстанції, такий лист був відсутній. Таким чином, під час представлення інтересів підзахисних письмової згоди клієнтів про те, що вони не заперечували на подальше представництво кожного з них адвокатом подано не було та позивачкою не підтверджено протилежного.

Щодо очевидності можливого конфлікту інтересів суд зазначає про таке.

24.06.2021 ОСОБА_4 дав викривальні свідчення стосовно ОСОБА_7 . Ці події відбувалися в присутності та за участі адвоката ОСОБА_1 , що підтверджується змістом Протоколу додаткового допиту від 24.06.2021, який скріплений власноручним підписом адвоката, яка на той момент, одночасно з цим, перебувала в статусі захисника ОСОБА_3 в цьому ж самому кримінальному провадженні.

Письмової згоди від ОСОБА_3 на здійснення адвокатом одночасного захисту його інтересів з інтересами ОСОБА_4 в одному кримінальному провадженні адвокатом отримано не було.

Отже, суд погоджується з висновком членів дисциплінарної палати КДКА Київської області, що факт настання реального конфлікту інтересів у здійсненні захисту двох підозрюваних, мав бути очевидним ще 24.06.2021 - як під час узгодження правової позиції з ОСОБА_4 щодо допиту, так і під час нього.

Щодо невиконання професійного обов`язку адвокатом ОСОБА_1 .

В пункті 104 рішення КДКА Київської області №227/2021 від 27 жовтня 2021 року зазначено, що адвокат ОСОБА_1 допустила здійснення представництва інтересів особи у кримінальному провадженні без визначеної Законом підстави, що свідчить про порушення принципу законності і адвокатської діяльності.

До такого висновку КДКА Київської області дійшло з обставин розірвання 28 квітня 2021 року договору № 28-04-2021 від 08 квітня 2021 року, укладеного між адвокатом Дрижаковою Д.О. та ОСОБА_3 , після чого адвокат Дрижакова Д.О. взяла участь в судовому засіданні Шевченківського районного суду м. Києва, як захисник ОСОБА_3 , у справі 3761/15519/21 30 квітня 2021 року.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно якого договір може укладатись в усній формі, якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин с неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об?єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Судом встановлено, що після розірвання договору № 28-04-2021 від 08 квітня 2021 року між адвокатом Дрижаковою Д.Ю. та ОСОБА_3 , ОСОБА_3 знову звернувся до адвоката ОСОБА_1 перед засіданням суду та уклав усний договір з адвокатом.

Положеннями статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, що узгоджується зі статтею 14 Правил адвокатської етики.

Частина друга статті 27 Закону № 5076-VI регламентує вичерпні випадки вчинення договору про надання правової допомоги усно:

1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Системний аналіз положень статей 26 та 27 Закону № 5076-VI дозволяє дійти висновку, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 цього Закону.

Позивачка не надала доказів, які саме обставини перешкоджали їй укласти договір про надання правової допомоги протягом трьох днів з моменту укладення усного договору.

Щодо порушення адвокатської етики.

27.10.2021 КДКА Київської області у складі членів дисциплінарної палати, розглянувши у відкритому засіданні дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 , встановила в діях адвоката грубі порушення статей 9, 10, 20, 22 Правил адвокатської етики та частини першої статті 46 і частини другої статті 78 КПК України, а відтак і вчинення адвокатом дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5 і 7 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме порушення правил адвокатської етики та порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом, у тому числі невідкладне неповідомлення про виникнення конфлікту інтересів. Також встановлено порушення адвокатом вимог пункту 3 частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 21, частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та частини першої статті 35 Правил адвокатської етики.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2023 у справі № 420/5597/19, правовідносини в якій є подібними, дійшов висновків, що критерії "грубого" порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення "грубості" дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

У межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню КДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Правовий висновок щодо вказаного викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 року у справі № 810/1972/17.

Отже, у межах спірних правовідносин суд повинен перевірити спірне рішення відповідача виключно на предмет наявності критеріїв свавільності, упередженості чи явного необґрунтування. Водночас, в ході розгляду справи судом перевірено обґрунтованість, упередженість та свавільність спірного рішення та не встановлено його порушення, разом з тим позивачка не навела протилежного.

Аналогічні твердження стосуються і питання критеріїв «грубого» порушення Правил адвокатської етики. Суд констатує, що такі критерії не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить виключно до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Водночас, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню КДКА Київської області виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 року у справі № 420/5597/19, який, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Виходячи з наведеного, судом не встановлено недотримання відповідачем закріплених процесуальним законом критеріїв під час прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27.10.2021 № 227/2021 (яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю із виключенням із реєстру ЄРАУ).

Щодо позовної вимоги про поновлення права на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6333/10 від 08.12.2017, видане Радою адвокатів Київської області із внесенням відповідних відомостей у ЄРАУ суд зазначає про таке.

Вимога позивача про поновлення його права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним внесенням відомостей про це до Єдиного реєстру адвокатів України, на підставі вказаного рішення не підлягає задоволенню, оскільки така є похідною, та суд дійшов висновку про відмову у задоволенні основної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27 жовтня 2021 року № 227/2021.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на заняття адвокатською діяльністю припиняється:

1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката;

2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 6 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3) з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

У разі припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про припинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Право на заняття адвокатською діяльністю, припинене з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Отже, оскільки поновлення права на зайняття адвокатською діяльністю відбувається автоматично з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, враховуючи, що таке рішення судом не прийнято підстави для задоволення другої позовної вимоги відсутні.

Інші доводи позивача, викладені в тексті позовної заяви, висновків суду наведених вище не спростовують.

У силу ч. ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про правомірність оскаржуваного рішення, винесеної відповідачем у межах наданих йому повноважень, що, відповідно, свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення таких.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.