1Справа № 335/8771/24 1-кп/335/375/2025

                                               ВИРОК

                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні у залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024082010000079 від 04.07.2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, маючої середньо-спеціальну освіту, розлученої, яка не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ :

12.06.2024 приблизно о 15 годині 35 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись у громадському місці, а саме поряд з прибудинковою територією багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку 3 по бул. Центральному у м. Запоріжжі, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки та моралі у суспільстві, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та безпричинно, ОСОБА_4 , вживаючи нецензурну лайку, взяла з землі цеглину, тримаючи її у правій руці, нанесла два удари по дзеркалу заднього виду автомобіля марки «Renault», д.р.н. НОМЕР_1 , в кузові білого кольору, який належить ОСОБА_6 , тим самим пошкодивши його.

Після чого продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 , тримаючи у правій руці цеглину, три рази кинула її по правій боковій стійці автомобіля «Nissan Qashqai», д.р.н. НОМЕР_2 , в кузові коричневого кольору, який належить ОСОБА_7 , і один раз кинула цеглину по задньому склу, та розбила його. Далі остання покинула місце вчинення правопорушення.

Після чого, цього ж дня не пізніше 19 годин 20 хвилин, не зупинившись на досягненому, діючи з єдиним умислом ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні власної квартири АДРЕСА_2 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки та моралі у суспільстві, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, демонстративно проявляючи явну неповагу до загальноприйнятих норм моралі та правил поведінки, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, здійснила викидання з вікна сьомого поверху багатоповерхівки металевих та дерев`яних фрагментів побутового приладдя та сміття на прибудинкову територію багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, що кваліфікується як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Судовий розгляд проведено в межах пред`явленого обвинувачення відповідно до ст.337 КПК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку за ч. 1 ст. 296 КК України визнала повністю, суду показала, що 12.06.2024 року вживала алкогольні напої, після чого в неї трапилося затьмарення розуму. Пояснила суду, що попрямувала у бік дому за адресою: АДРЕСА_1 , будучи досить в агресивному стані. Як зазначає обвинувачена, всіх обставин вчинення правопорушення вона не пам`ятає. У зв`язку з перебуванням в край агресивному стані, пошкодила два транспортні засоби, які знаходились у дворі будинку, а саме: автівку білого кольору, пошкодила правою рукою ліве дзеркало заднього виду та автівку коричного кольору марки «Nissan», розбивши цеглою заднє скло. Після вчиненого попрямувала додому. З приводу епізоду, який трапився у вечорі цього ж дня, обвинувачена повідомила, що у неї був нервовий зрив та психоз, у зв`язку з чим вона трощила вдома майно та викидала речі у вікно з сьомого поверху. Наслідків вчинення вона не розуміла, оскільки розум в неї був затьмарений, тому на її думку, вона не мала умислу. Обвинувачена визнає заявлені потерпілими цивільні позови в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився. Разом з цим, подав цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, який судом у судовому засіданні було прийнято та долучено до матеріалів справи. В подальшому, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. В заяві також просив суд задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що вона є сусідкою обвинуваченої. Зазначила, що приблизно о 15 годині, через відкрите вікно почула, що спрацювала сигналізація. Пояснила суду, що свій автомобіль паркувала біля сусіднього під`їзду, оскільки регулярно з вікна квартири на сьомому поверсі летіли важкі речі. За деревами у дворі будинку вона одразу не побачила на якому саме авто спрацювала сигналізація. Однак, спостерігала за людьми, які зібрались у дворі будинку, після чого вийшла та побачила, що спрацювала сигналізація саме на її автомобілі – «Nissan Qashqai» та виявила на ньому пошкодження у вигляді розбитого заднього скла. Повідомила суд про те, що сусід надав їй відео, за яких обставин це відбулось. Зазначила, що обвинувачена у цей час голосно кричала та викидала речі з вікна своєї квартири. Потім викликали поліцію, а пізніше приїхала швидка. Також, потерпілою було подано цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, який судом у судовому засіданні було прийнято та долучено до матеріалів справи.

Незважаючи на визнання ОСОБА_4 своєї провини у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, її вина, за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст. ст. 85-87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.

На підтвердження вказаних вище обставин, у судовому засіданні досліджені наступні письмові докази.

Відповідно до рапорту прокурор Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 просив вирішити питання щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки під час перевірки реєстраційної дисципліни Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області встановлено факт не внесення до ЄРДР за повідомленнями за номерами 14787, 14727 та 14725 від 12.06.2024 перевірки за якими завершені та зареєстровані в ІТС ІПНП.

Відповідно до витягу з ЄРДР за № 42024082010000079 від 04.07.2024, вказане кримінальне правопорушення зареєстроване внаслідок самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення, внесено відомості за обставинами які відбулися 12.06.2024, із правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 296 КК України.

19.07.2024 на підставі заяви свідка ОСОБА_8 слідчим долучено до матеріалів кримінального провадження ЄРДР № 42024082010000079 від 04.07.2024 диск DVD-R об`ємом 4,7 GB з відеозаписом події від 12.06.2024 за участі ОСОБА_4 за адресою: м. Запоріжжя, бул.Центральний, буд. 3, який у подальшому було оглянуто, про що складено протокол огляду відеозапису.

Відповідно до протоколу відеозапису, з доданими фототаблицями, оглянуто диск, на якому знаходиться файл відеозапису проведеного за допомогою мобільного телефону свідка ОСОБА_8 при знаходженні за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 3. При відкритті файлу встановлено, що на відеозаписі вбачається, що відеозйомка здійснюється з салону автомобіля. На відеозапису зліва розташований автомобіль «Нісан» в кузові коричневого кольору, біля якого на відстані приблизно 1,5 метри паралельно розташований другий автомобіль марки «Рено», в кузові білого кольору. Крім того, на відео зображена жінка, яка одягнута у кольорову футболку, шорти бежевого кольору, у якої розпущене волосся, довжиною по трохи вище плечей, рудого кольору, крашені- ОСОБА_4 . На 0:01, 0:06, 0:13 секунді на відео вбачається, що ОСОБА_4 тримаючи у правій руці кусок цеглини, кидає цю цеглину по автомобілю «Нісан», в кузові коричневого кольору, з правої сторони кузова авто. Після чого цеглина відлітає приблизно на 1 метр від автомобіля. На 0:23 секунді на відео вбачається, як ОСОБА_4 знову бере цю цеглину правою рукою та кидає її у заднє скло вище вказаного автомобіля.

Файл на вказаному диску було відтворено у судовому засіданні та встановлені вищевказані обставини. Вказаний диск, відповідно до постанови слідчого від 19.07.2024, - визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.

На запит слідчого від 15.07.2024 було надано диск DVD-R об`ємом 4,7 GB відеозапису з портативних нагрудних реєстраторів співробітників поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які виїжджали на виклики за даною адресою з подальшим долученням відеозапису до матеріалів кримінального провадження.

Вказаний диск було відтворено у судовому засіданні з якого вбачається, що співробітники поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , при виїзді на виклик виявили ОСОБА_4 , яка була в нестабільному емоційному стані та підтвердила те, що вона дійсно викидала з вікна сміття не дивлячись куди та розбила машини, які стояли у дворі будинку.

Вказаний диск, відповідно до постанови слідчого від 22.07.2024, - визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.

За постановою прокурора про проведення первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 24.07.2024 ОСОБА_4 направлено до медичного закладу Запорізької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» для проведення судової експертизи.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 24.07.2024 № 323, встановлено, що ОСОБА_4 , 1985 року народження, виявляла та виявляє на теперішний час ознаки психічного розладу у формі психічних та поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин (психостимулятори, алкоголь), синдром залежності. У період скоєння інкримінованого їй правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, а перебувала у стані гострої алкогольної інтоксикації. Отже, вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час вона також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Потребує лікування залежності від психоактивних речовин.

Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вищезазначені докази відповідають вимогам передбаченим ст. ст. 85-87 КПК України і в повному обсязі доводять вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину, за наведених у вироку обставин.

У судовому засіданні були допитані свідки, які надали наступні покази.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 12.06.2024 року о 15 годині 35 хвилин, він приїхав у двір будинку за адресою: АДРЕСА_3 , сидів за кермом своєї автівки та побачив жінку, яка нервово іде по дорозі, навпроти 8 під`їзду, в бік напів-цегли, яка лежала на дорозі. Ця жінка хапає цеглу, з вираженою злістю на обличчі, робить один крок в сторону його автомобіля, який був розташований у трьох кроках від цієї жінки. Коли ця жінка підійшла до автомобіля ближче, побачила, що за кермом сидів водій, тому розвернулась та пішла в сторону 9 під`їзду, де також стояли автомобілі. Підійшовши до автомобіля «Reno», білого кольору, жінка цеглою завдала удар по зовнішньому дзеркалу машини водія. Після чого, увімкнув відеозапис зі свого мобільного телефону. Ця жінка вдарила вдруге цеглою по дзеркалу автомобіля, проте вже з іншої сторони. Після чергового удару, цегла падає, жінка її підіймає та кидає у сусідню машину «Nissan Qashqai», який потрапляє у бічне скло переднього пасажира. Цегла вчергове випадає з рук жінки, вона її піднімає та кидає знову у машину «Nissan Qashqai». Цегла відскакувала від скла машин, не розбиваючи їх. Жінка знову підіймає цеглу, підходить до машини із задньої частини та з усієї сили кидає цеглу у заднє скло автомобіля «Nissan Qashqai». Свідок суду пояснив, що він зауважень жінці не робив, сидів у машині. Після вчиненого, жінка пішла в сторону 8 під`їзду. Трохи пізніше вона з вікна квартири, розташованої на сьомому поверсі, почала спокійно та розсудливо коментувати те, що відбулось. Після всього, зазначив, що передав відеозапис потерпілим. До приїзду співробітників поліції, він пішов додому, передав свій контактний номер телефону людям, які залишилися на вулиці чекати поліцію.

Свідок ОСОБА_11  суду показав, що він є сусідом обвинуваченої ОСОБА_4 . Приблизно на початку п`ятої години дня,  ОСОБА_11  приїхав з роботи на своєму авто та спостерігав дії Ксенії, як вона цеглою била машини, а саме: розбила бічне скло та дзеркало заднього виду автомобіля «Reno», розбила заднє скло автомобіля коричневого кольору «Nissan». Як зазначив свідок, зауважень ОСОБА_4 він не робив, сидів у машині. Після всіх подій, свідок обговорив із сусідами цей випадок та пішов додому, інших подій він не бачив.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона є сусідкою обвинуваченої ОСОБА_4 . ОСОБА_12 особисто не бачила, коли ОСОБА_4 била автомобілі, оскільки була на роботі, проте свідок бачила відповідні світлини у груповому чаті. Коли 12.06.2024 року близько 19 години, свідок повернулась з роботи, вона побачила, що з сьомого поверху її під`їзду летіли скло, цегла, каструлі, пательні також вона чула крики та нецензурну лайку, у зв`язку з чим, вона викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона є головою правління будинку. Вдень 12.06.2024 року вона бачила як з вікна квартири летіли телевізор, чавунна пательня, спідня білизна та інші предмети побуту. Крім того, свідок чула як ОСОБА_4 голосно кричала у вікно та виражалась нецензурною лайкою. Свідок особисто не бачила як обвинувачена била автівки, проте вона бачила вже побиті у дворі будинку автомобілі. У зв`язку з чим, було здійснено виклик поліції.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що він є працівником поліції, який разом із напарницею приїхав на виклик 12.06.2024 року, який надійшов приблизно о 19 годині 00 хвилин. Виклик надійшов за адресою: бул. Центральний, буд. 3, де жінка неадекватно себе поводить, викидає з вікна різноманітні предмети. Прибувши за вищезазначеною адресою, у дворі будинку зібралось багато людей та дітей, які повідомили, що було розбите скло в автомобілі (заднє скло), це зробила ОСОБА_4 , яка мешкає у цьому будинку, у квартирі АДРЕСА_4 . Свідок повідомив суду, що біля під`їзду №8 було розкидано багато речей (скло, книги тощо), всі речі були викинуті з вікна. Він разом із напарницею звернувся до ОСОБА_4 , яка дивилась на них з вікна, вони повідомили обвинуваченій, що їм потрібно поспілкуватись з нею, вона не відмовилась, кинула з вікна ключі від своєї квартири. Піднявшись до квартири ОСОБА_4 , він разом із напарницею почали питати у обвинуваченої обставини події. Зі слів свідка, ОСОБА_4 їм повідомила, що діти провокують її на якісь дії, дражнять, у зв`язку з чим, вона так поводиться. ОСОБА_9 повідомив суду, що ОСОБА_4 не відмовлялась від того, що вона розбила скло в автомобілі, чому саме так зробила повідомити не змогла. Агресії зі сторони обвинуваченої не було, проте вона сама повідомила що з нею бувають випадки, коли вона не може себе контролювати. Разом з цим, ОСОБА_4 повідомила йому, що вона проходила лікування на стаціонарі та показала довідку. Пізніше, він зателефонував на лінію 103, повідомив, що громадянка ОСОБА_4 бажає пройти повторне лікування. Пізніше приїхала швидка допомога та забрала її.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона є працівником поліції, яка разом із напарником приїхала на виклик який надійшов у липні в вечірній час доби. Заявник повідомила ОСОБА_10 , про громадянку яка викидає з вікна сміття, яке летить у двір на перехожих та на машини. Приїхавши за викликом, ОСОБА_10 побачила у дворі будинку розкидане сміття. Піднявшись до квартири громадянки ОСОБА_4 , побачила, що вона була збуджена та емоційна, проте якогось спротиву від неї до працівників поліції не було. Як зазначає свідок, ОСОБА_4 надала письмові пояснення, згідно яких підтвердила, що вона дійсно викидала з вікна сміття не дивлячись куди. Разом з цим, як зазначає свідок, ОСОБА_4 повідомила їй, що вона має нестабільний емоційний стан, з цього приводу зверталась до психоневрологічного диспансеру та проходила лікування. ОСОБА_10 помітила, що у ОСОБА_4 на нозі була порізана рана, у зв`язку з чим, їй була запропонована медична допомога, від якої остання не відмовилась. Крім того, ОСОБА_4 виявила бажання пройти повторне лікування у зв`язку зі своїм душевним станом. Тому, було викликано бригаду швидкої допомоги 103, з якою ОСОБА_4 поїхала до лікарні.

Свідок ОСОБА_14 судом не допитувався, оскільки прокурор, у ході судового розгляду справи, скористався своїм правом відмови від виклику та допиту цього свідка, який у судове засідання не з`явився.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, знищенням чи пошкодженням майна, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши всіх учасників, потерпілу, свідків, суд вважає що факти вчинення даного проступку за наведених у вироку обставинах знайшли підтвердження у судовому засіданні.

Суд критично оцінює доводи обвинуваченої щодо відсутності у її діях умислу, оскільки вони суперечать зібраним доказам у даному провадженні. В обґрунтування своїх доводів обвинувачена посилалась, що вона була у «затьмареному» стані розуму. Разом з тим, дані доводи спростовуються висновком судово-психіатричного експерта від 24.07.2024 № 323, оцінку та аналіз якому надано судом вище.

Враховуючи, що фактичні обставини вчинення ОСОБА_4 проступку учасниками судового провадження не оспорюються, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що її дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

Визначаючи вид та міру покарання, яке має понести ОСОБА_4 , суд враховує, що остання вчинила кримінальний проступок, відповідно до ст. 12 КК України, дані про її особу, зокрема, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, однак, в 2024 двічі перебувала на стаціонарному лікуванні, востаннє з 30.06.2024 по 03.07.2024. Діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання ПАР. Гостра інтоксикація ПАР 30.06.2024 клінічно. З 2023 неодноразово оглядалась лікарем -наркологом.

Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій по даній справі, суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів та враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, дані про особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального проступку, особу винної, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, майновий стан обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, що свідчить про недоцільність призначення їй покарання у вигляді штрафу, через утруднення його виконання, а також враховуючи те, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має також бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових правопорушень самою обвинуваченою, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без призначення найсуворішого покарання у виді обмеження волі.

Суд, враховуючи зазначені обставини в їх сукупності дійшов висновку, що достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання ОСОБА_4 у виді пробаційного нагляду.

Відповідно до положень ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України, суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 59-1 КК України, суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки:

1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;

2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України, саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи цивільні позови, суд виходить з наступного.

       Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової таабо моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної або юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За нормами ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України зазначено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що внаслідок дій обвинуваченої ОСОБА_4 були пошкоджені транспортні засоби: автомобіль «Nissan Qashqai», д.р.н. НОМЕР_2 , в кузові коричневого кольору, який належить на праві власності потерпілій ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та автомобіль марки «Renault», д.р.н. НОМЕР_1 , в кузові білого кольору, який належить на праві власності потерпілому ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Крім того, належними та допустимими доказами, оцінка і аналіз яким надана судом вище, доведена наявність причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженням належних потерпілим автомобілів та протиправними діями ОСОБА_4 .

Так, потерпіла ОСОБА_7 звернулась до суду з цивільним позовом, в якому просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 10 700,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн.

В обґрунтування свого позову зазначила, що внаслідок винних дій обвинуваченої для відновлення свого автомобіля була змушена придбати та встановити заднє скло за власні кошти. Крім того, протиправними діями ОСОБА_15 моральному здоров`ю ОСОБА_7 спричинено значної шкоди, тому що тривалий час намагалась відремонтувати свій транспортний засіб для можливості пересування та займатися звичними справами. Також, життя цивільного позивача було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями. Внаслідок винних дій обвинуваченої понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які ОСОБА_7 могла б реалізувати не втрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування установ органів державної влади, щоб добитися належного захисту порушених прав.

Також, потерпілий ОСОБА_6 звернувся до суду з цивільним позовом, в якому просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на його користь майнову шкоду в розмірі 2200,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн.

В обґрунтування свого позову зазначив, що внаслідок винних дій обвинуваченої для відновлення свого транспортного засобу та подальшого користування був змушений придбати дзеркало заднього виду за власні кошти. Крім того, протиправними діями ОСОБА_15 завдано моральної шкоди ОСОБА_6 оскільки, тривалий час не міг користуватись своїм транспортним засобом для можливості пересування та займатися звичними справами. Також зазначено, що життя цивільного позивача було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які ОСОБА_6 міг б реалізувати не втрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування установ органів державної влади, щоб добитися належного захисту моїх порушених прав.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдані збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що заподіяла його.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Цивільний позивач ОСОБА_7 зазначає, що розмір майнової шкоди становить 10700,00 грн., що підтверджується товарним чеком від 25.06.2024 щодо заміни заднього скла на суму 10 700,00 грн., виданого ПП ОСОБА_16 . Також, до матеріалів справи долучено копію свідоцтва платника єдиного податку, виданого ПП ОСОБА_16 , відповідно до якого вид його господарської діяльності є ремонт автотранспортних засобів; деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Цивільний позивач ОСОБА_6 в підтвердження розміру майнової шкоди в сумі 2200грн. надав фіскальний чек від 14.06.2024, відповідно до якого придбав дзеркало на автомобіль.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина перша та друга статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. При цьому розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України).

Завдану кримінальним правопорушенням моральну шкоду потерпіла ОСОБА_7 оцінила в розмірі 3 000, 00 грн.

Потерпілий ОСОБА_6 в цивільному позові зазначив моральну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій обвинуваченої також в розмірі 3 000, 00 грн.

Положеннями частин 1 та 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Обвинувачена цивільні позови визнала в повному обсязі.

Судом встановлено, що визнання обвинуваченою позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене і положення чинного законодавства,  цивільний позов ОСОБА_7   про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 10 700,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн. є законним та обґрунтованим, тому позов судом задовольняється у повному обсязі.

На підставі викладеного, цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 2 200,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн. задовольняються судом в повному обсязі.

Запобіжний захід не обирався, клопотання про його обрання не надходили, і підстав для його обрання не встановлено.

Процесуальні витрати за проведення експертиз відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки.

На підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2, п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти на вказаний строк на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 , обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_6 ) майнову шкоду у розмірі 10 700 (десять тисяч сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_6 ) моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ; адреса проживання: АДРЕСА_8 ) майнову шкоду у розмірі 2 200 (дві тисячі двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ; адреса проживання: АДРЕСА_8 ) моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Речові докази по справі:

- диск DVD-R об`ємом 4,7 GB на якому зберігаються обставини вчинення правопорушення - залишити у матеріалах справи №335/8771/24.

- диск DVD-R об`ємом 4,7 GB (без серійного номеру) з відео файлами з портативних нагрудних реєстраторів співробітників поліції - залишити у матеріалах справи №335/8771/24.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України судом проголошено резолютивну частину вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам судового провадження, які присутні у судовому засіданні.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя       ОСОБА_1