Справа № 22ц- 362                               Головуючий у 1 інст. - Галич А.І.   

                                                                      Доповідач - Хромець Н.С.

                                           У   Х   В   А   Л   А

                                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 березня  2008 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        Головуючого - судді Хромець Н.С.

                        Суддів - Євстафіїва О.К.,   Скрипки А.А.

                        При секретарі - Рачовій І. І.

                        З участю відповідача ОСОБА_3.           

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 06 грудня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по витребування майна від добросовісного набувача,

                                       в с т а н о в и в:

            Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 06 грудня 2007 року в позові ОСОБА_1 про витребування автомобіля у добросовісного набувача відмовлено.

            В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду від 06 грудня 2007 р. і ухвалити нове рішення, яким повернути автомобіль марки „Мерседес-Бенц” йому - власнику автомобіля.  Апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Зокрема, позивач вважає, що суд невірно прийшов до висновку про недоведеність факту викрадення чи угону автомобіля, а також на безпідставне незастосування чудом норм  п.2 ч.1 ст. 388 ЦК України. Апелянт посилається також на порушення судом першої інстанції ст. 130 ЦК України.

            Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

             Судом першої інстанції встановлено, що 10 лютого 2007 р. за угодою, посвідченою брокером товарної біржі „Укрресурс”, ОСОБА_2 придбала, аОСОБА_4., який діяв на підставі довіреності в інтересах і від імені ОСОБА_1, продав автомобіль „Мерседес-Бенц” Е 250 № кузова НОМЕР_1, 1994 р. випуску. Суд також встановив, що на день розгляду справи відсутні належні докази про викрадення чи угону автомобіля у третьої особи ОСОБА_4., а тому неможливе застосування п.2 ч.1 ст. 388 ЦК України.

             Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим по справі обставинам і зроблені на підставі досліджених доказів з додержанням вимог ст.ст. 58 і 59 ЦПК України.

             За даними укладеного у встановленому законом порядку договору купівлі-продажу автомобіля від 10 лютого 2007 р. майно,  щодо якого заявлено віндикаційний позов, передане відповідачеві повноважним представником позивача, який діяв на підставі довіреності, виданої 28 вересня 2006 р. і не відкликаної позивачем на час укладення угоди. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з нормами ст.ст. 387, 388 ЦК України віндикаційний позов може бути пред'явлено тільки тоді, коли відповідач незаконно заволодів майном і коли майно відповідачеві передано не позивачем (його повноважним представником), а іншою особою. У інших випадках позивач може витребувати річ, пред'явивши позов визнання правочину недійсним або про розірвання договору. Позивачем по даній справі не доведено, що річ була  продана  відповідачеві особою, яка не мала права на відчуження автомобіля, а вимога про визнання правочину недійсним не заявлялась. Зважаючи на встановлені обставини, суд на законних підставах і обґрунтовано відмовив у позові.

            Доводи апелянта щодо порушень процесуального закону при проведенні переднього судового засідання також не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

            Попереднє судове засідання у справі проведене  (а.с.43), а  відсутність позивача ОСОБА_1 та третіх осіб у попередньому судовому засіданні, згідно з нормами ст.309 ЦПК України, не є підставою для скасування рішення суду, правильного по суті.

           Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

                                           у х в а л и в :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду від 06 грудня 2007 року залишити без змін.

             Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий:                                                  Судді: