Справа №  2-а-209/11

П О С Т А Н О В А                            

ІмЕНЕм  україни

 13.07.2011   року  Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого –судді Бачун  О.  І. , при секретарі  Паньків В.І , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області  про  зобов"язання відповідача у належному  розмірі нараховувати і виплатити підвищення до пенсії дитині війни ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірною відмови відповідача щодо підвищення їй пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, та зобов’язання  нарахувати та виплатити  йому підвищення до пенсії  відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з  05.11.2010  по 05.05.2011 року.            

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”дітям війни, до яких він відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на те, що Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік”призупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано неконституційними вказані положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Виклад ст.6 у новій редакції Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  визнано неконституційним згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. У зв’язку з цим відповідач незаконно не виплачував йому за період з 05.11.2010 року до 05.05.2011 року . підвищення до пенсії не в повному розмірі.   

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, проте подав заяву згідно якої просить розгляд справи проводити у його відсутності,  просить даний позов задовольнити.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області не погоджується з доводами позивача викладеними в позовній заяві та з підстав зазначених у запереченні на адміністративний позов, просить в позові відмовити в повному обсязі, оскільки відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Законодавством України не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком”як розрахункової величини для підвищення пенсії, так як ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч.3 вказаної статті зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених  згідно з цим Законом. У 2008 році п.41 розд.ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни  виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складало 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата виплачувалась позивачу у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, виходячи з наступних підстав.   

Встановлено, що між сторонами виник спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Позивач є пенсіонером, народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Він відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006р., набув статусу “дитина війни”, тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що всупереч Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006р та чинний на даний час, Управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області оспорювана позивачем надбавка в період з 05.11.2010 року по 05.05.2011 року 2011 р. виплачувалась у меншому, ніж передбачено Законом № 2195-УІ розмірі, тому позов в частині виплати суми за вказаний період підлягає задоволенню.

Керуючись  ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст.ст. 99, 100, 158-163, 183-2  , суд, –

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком з а період з 05.11.2010 р. до 05.05.2011 року  на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з урахуванням  проведених виплат як дитині війни.

  Постанову  можна оскаржити до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення через районний суд.  

Суддя:                                                                                                                             Бачун  О.  І.