Справа № 2-1914/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2011 Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого-судді:                                 Драного В.В.

при секретарі:                                          Магомедові А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

   В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред’явлення позову і до досягнення сином повноліття,  на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування позову зазначила, що вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, який було розірвано 05.05.2000 року в відділі РАГС Ленінського райвиконкому м. Кіровограда, актовий запис № 158. Від спільного шлюбу  мають дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір’ю. Позов мотивує тим, що відповідач не виконує свої батьківські обов’язки і в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу сину.

В судове засідання позивач не з’явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги повністю підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань не надходило.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди   позивача  суд  ухвалює   рішення при заочному розгляді  справи,  що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.   

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, якій було розірвано в Відділі реєстрації актів громадянського стану Ленінського райвиконкому м. Кіровограда 05 травня 2000 року, актовий запис № 158. Від спільного шлюбу  мають дитину – неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір’ю та знаходиться на її утриманні.

        Згідно свідоцтва про народження 1-ОЛ № НОМЕР_1, виданого 29 вересня 1997 року Палацом реєстрації новонароджених Кіровоградського міськвиконкому, актовий запис про народження № 1551, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.3).

           Статтею 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов'язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від  неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.   

Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини при ухиленні батьків від обов'язку її утримувати є законодавчо передбачена можливість судового стягнення коштів на її утримання.

          Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

          Згідно ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.. 184 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

        На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька, при цьому суд враховує, що дитина проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.                      Згідно п. 1ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів  підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України у разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 212, 213- 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

            Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: НОМЕР_2, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 червня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 14 липня 2015 року.

          Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання відповідачем копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда                                                                                Драний