Справа № 2а-2502/07
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12. 2007 року м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Карамушко І.І.
представників сторін:
позивача - Васильєвої Ю.О. ( дов. №4538/13/10-023 від 14.06.2007 р.)
відповідача - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові адміністративну справу за позовом прокуратури Фрунзенського району в особі ДПІ Фрунзенського району м.Харкова до ФО-П ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 7456,60 грн. та суми податкового зобов'язання у розмірі 680 грн. до Державного бюджету України, -
встановив :
07 вересня 2007 року Прокуратура Фрунзенського району в особі ДПІ Фрунзенського району м.Харкова звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ФО-П ОСОБА_1 суму зобов'язань у загальному розмірі 8136,60 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням доповнень в повному обсязі та просить суд стягнути з ФО-П ОСОБА_1 суму штрафних санкцій у розмірі 7456,60 грн. та суму податкового зобов'язання у розмірі 680 грн. до Державного бюджету України.
Свої вимоги обґрунтовує з посиланням на ст.ст.3, 15-25 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій” від 06.07.1995р. № 265/95, ст.ст.3,8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. № 98/96, ст. ст. 3, 4, 5, 6, 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Представник відповідача, ФО-П ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження згідно з довідкою органу реєстрації, однак були повернуті поштою з відміткою про те, що за вказаною адресою відповідач не знаходиться.
Згідно з ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, правом участі у судовому розгляді справи не скористався.
Суд вважає, що неприбуття відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФО-П ОСОБА_1 зареєстровано Фрунзенською районною радою м.Харкова 13.06.02.1995 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 040589ІФ0011428, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР НОМЕР_1. Відповідача взято на облік в Державній податковій інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова, код платника податків за ЄДРПОУ НОМЕР_2 (а.с.5,18,19,22).
Матеріали справи свідчать про те, що 09.06.2005р. фахівцями Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова, на підставі направлень за №№ 471, 472 від 08.06.2005 року, була проведена перевірка кафе з павільоном, яке належить ФО-П ОСОБА_1 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в присутності бармена ОСОБА_2
За результатами перевірки складений відповідний акт № 20370196/2330 від 09.06.2005 року на бланку № 000593.
Як зазначено в акті, в ході перевірки були встановлені наступні порушення: п.п.1,2,10,11,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р. - не проведення через РРО розрахункових операцій на загальну суму покупки в розмірі 36,50 грн., невидача розрахункового документу на загальну суму покупки 36,50 грн., не забезпечено зберігання фіскального чеку у книзі РРО, не забезпечено використання режиму попереднього програмування цін на реалізує мий товар, не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному звіті РРО у розмірі 61,20 грн.; ч.2 ст.3 та ч.1 ст.7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності № 98/96-ВР від 23.03.1996р. - здійснення торгівельної діяльності без торгового патенту (а.с.13).
Від підпису в акті перевірки бармен ОСОБА_2 відмовилася.
На підставі висновків акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення- рішення №0000842330/0 від 17.06.2007 року, яким загальна сума податкового зобов'язання визначена у розмірі 1553,50 грн. (36,50х5=182,5 грн. - п'ятикратний розмір суми, яка не проведена через РРО, 340 - двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, 85 грн. - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарі (послуг) та обліку їх кількості, 306,00 грн. - п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність та 640 грн. - подвійний розмір вартості торгового патента за кожен місяць діяльності без наявності торгового патента.
Сума штрафних (фінансових) санкцій за вказаним рішенням складає 1553,50 грн.
Також, 10 травня 2007 року фахівцями Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова, на підставі направлень за №№ 589,591 від 10.05.2005 року, була проведена перевірка кафе-майданчику літнього, яке належить ФО-П ОСОБА_1 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в присутності бармена-стажора ОСОБА_3
За результатами перевірки складений відповідний акт № 20370166/2320 від 10.05.2006 року на бланку № 00984.
В ході перевірки були встановлені наступні порушення: п. п.1, 9, 10, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р.” - не проведення через РРО розрахункових операцій на загальну суму покупки в розмірі 19,80 грн., не забезпечено зберігання фіскальних, звітніх чеків РРО (Z-звітів) в КОРО, не забезпечено зберігання контрольних стрічок (електронних журналів) РРО, не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному звіті РРО у розмірі 154,82 грн.; ч.7 ст.15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995р. (із змінами та доповненнями) - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через РРО, який не зазначений в додатку до ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв (з моменту реєстрації РРО - 27.02.2006 року), ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.1996р. - здійснення торгівельної діяльності без торгового патенту (а.с.6,7).
Крім того, акт перевірки був підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без заперечень та зауважень.
На підставі висновків акту перевірки позивачем прийняті наступні рішення.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000802330/0 від 19.05.2006 року, яким до відповідача на підставі вказаного акту перевірки, у відповідності до встановлених порушень п.1,9,10,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1383,10 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782330/0 від 19.05.2006 року, відповідно до якого до відповідача, в зв'язку з порушенням ним ст.3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3520,00 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій № 0000792330/0 від 19.05.2006 року відповідачу за порушення ч.2 ст.15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, визначено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1000,00 грн.
Сума штрафних (фінансових) санкцій за вказаними рішеннями складає 5903,10 грн.
Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 16 вказаного закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що проведені перевірки були передбачені в плані роботи ДПІ Фрунзенського району м.Харкова, отже проведені перевірки є плановими перевірками з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".
Як встановлено судом, як в першому так і другому випадку перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірки, що підтверджується складеними актами перевірок, підписом про отримання працівником-реалізатором позивача вказаного акту. Правомірність проведених перевірки відповідачем не оспорювалась.
Суд зазначає, що відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні, не надав до органів податкової служби документів, які б спростовували висновки про виявлені перевірками від 09.06.2005 року та від 10.05.2006 року порушення чинного законодавства України.
Суд зауважує, що податкове повідомлення- рішення №0000842330/0 від 17.06.2007 року, яким загальна сума податкового зобов'язання відповідачу визначена у розмірі 1553,50 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №№ 0000802330/0, 0000782330/0, 0000792330/0 від 19.05.2006 року про застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 4903,10 грн. та фінансових санкцій в розмірі 1000,00 грн. в установленому законом порядку ним оскаржено не було та на момент розгляду справи не скасовані.
Так, ст.ст. 8, 9, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу” органи державної податкової служби, у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль : за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 16 вказаного закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до пунктів 1,2,9,10,11,13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
Згідно ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; (п.1 ст.17 Закону);
- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій; (п.4 ст.17 Закону);
- десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну; (п.5 ст.17 Закону);
- п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; (п.6 ст.17 Закону).
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на суми, на яку виявлено невідповідність (ст.22 Закону).
Згідно ст.25 Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Виходячи з приписів ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" імпорт, експорт, оптова роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензій.
Як вбачається зі змісту положень вищевказаної норми права електронний котрольно-касовий апарат (книга обліку розрахункових операцій) через який здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, повинен бути зазначений в ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв.
Відповідач не надав суду доказів про здійснення ним роздрібної торгівлі алкогольними напоями через РРО, який зазначений в додатку до ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв ( з моменту реєстрації РРО - 27.02.2006 року ).
Враховуючи викладене суд, вважає, що позивачем доведений факт порушення відповідачем ч.7 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через РРО, який не зазначений в додатку до ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв.
Згідно ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за вказане порушення передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий РРО продукції, але не менше 1000 грн. В зв'язку з чим, суд вважає, що до відповідача правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1000 грн.
Відповідно до вимог ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. До пунктів продажу товарів у розумінні цього Закону віднесені кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців).
Судом встановлено, що відповідач на момент проведення перевірки є суб'єктом підприємницької діяльності, здійснює роздрібну торгівлю за готівкові кошти в пункту продажу - кафе, який має окреме приміщення, суд робить висновок про обов'язковість наявності в нього патенту на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Таким чином, суд, вважає, що позивачем доведений факт порушення відповідачем вимог ст.ст.3,7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.1996р. - здійснення торговельної діяльності без наявності торгового патенту або нерозміщення його у доступному для огляді місці, та правомірно застосовані штрафні санкції.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова №0000842330/0 від 17.06.2007 року, яким загальна сума податкового зобов'язання відповідачу визначена у розмірі 1553,50 грн., рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №№ 0000802330/0, 0000782330/0, 0000792330/0 від 19.05.2006 року про застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 4903,10 грн. та фінансових санкцій в розмірі 1000,00 грн. на час розгляду справи відповідачем не сплачена, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Також матеріалами справи підтверджено, що 07.08.2006 року фахівцями Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова проведено невиїзну документальну перевірку з питання не подання податкової звітності з податку на додану вартість з квітня 2005 року по червень 2006 року, про що складено акт від 07.08.2006р. №1686/17-117.
На підставі вказаного акту, з урахуванням виявлених перевіркою порушень п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ - не подання податкової декларації з ПДВ за II, III, IV кв.2005 року та 1 кв.2006 року. З посиланням на п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III відповідачу, як платнику податків, у відповідності до податкового повідомлення-рішення № 000382701/0 від 23.08.2006р. визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 680 грн.
Зазначене повідомлення-рішення було направлено поштою на адресу підприємця та вручене йому особисто (а.с.17).
Станом на день звернення до суду ФО-П ОСОБА_1 має узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, не сплачені у встановлений законом строк у сумі 680 грн.
Згідно п.3 ч.1, ч.4 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-XII (зі змінами та доповненнями) платники податків, зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни і це зобов'язання припиняється їх сплатою. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть відповідальність відповідно до законів України (ч.1 ст.11 Закону).
Якщо податкові контролюючі органи внаслідок проведення камеральної перевірки виявляють, що платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію вони зобов'язані визначити податкове зобов'язання (пп.”в” пп..4.2.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Крім того, виходячи з приписів пп.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків у разі не подання ним податкової декларацію у строки, визначені законодавством, повинен сплатити штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. (пп.5.2.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1. п.5.1 ст.5 Закону).
Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 є платником податків, має на час розгляду справи непогашений у добровільному порядку узгоджений податковий борг, за порушення податкового законодавства до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Відповідач не скористався своїм правом апеляційного або судового оскарження, тому сума заборгованості перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.
Відповідно до п.17.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сплата штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюються до сплати податку та оскарження їх сум.
Згідно пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнуті у рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 7456,60 грн. та суми податкового зобов'язання у розмірі 680 грн. до Державного бюджету України за рахунок активів платника податків, документально та нормативно обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судовий збір з відповідачів не стягується.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив :
Адміністративний позов прокуратури Фрунзенського району в особі ДПІ Фрунзенського району м.Харкова до ФО-П ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 7456,60 грн. та суми податкового зобов'язання у розмірі 680 грн. до Державного бюджету України - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ФО-П ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Державного бюджету України на р/р 31112104700010, УДК у Фрунзенському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 24134610 в УДК у Харківській області, МФО 851011суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7456,60 грн.
Стягнути з ФО-П ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Державного бюджету України на р/р 31112029700010, УДК у Фрунзенському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 24134610 в УДК у Харківській області, МФО 851011 суму податкового зобов'язання в розмірі 680 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена 18.12.2007 року.
Суддя Т.С.Перцова