Печерський районний суд міста Києва      

Справа №  1-775/11

П О С Т А Н О В А

          31 жовтня 2011 року суддя  Печерського районного суду м.Києва      Білоцерківець О.А.,          розглянувши апеляцію потерпілого ОСОБА_1 на вирок  Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2011 року,   

В С Т А Н О В И В  :

Вироком Печерського районного суду м. Києва  від 23 серпня 2011 року                        ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ст. 128 КК України  до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України  ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання.

Потерпілий вніс апеляцію на вказаний вирок суду, яка не відповідала вимогам  ст.350 КПК України.

18.10.2011 року постановою Печерського районного суду м.Києва апеляцію потерпілого ОСОБА_1 на вирок  Печерського районного суду  м. Києва від 23.08.2011 року  - залишено без руху, надано строк для виконання вимог, передбачених  ст.350 КПК України.

Потерпілим до суду направлено апеляцію в новій редакції, однак в повному обсязі вказівки суду залишились невиконаними.

Згідно ст.350 КПК України в апеляції в обов’язковому порядку має бути зазначена вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування, прохання особи, що подає апеляцію.

Апеляція містить загальне посилання на те, що суд неправильно застосував кримінальний закон, однак не вказано, в чому конкретно полягає неправильне застосування кримінального закону та яка норма кримінального закону повинна бути застосована. Також ОСОБА_1 посилається  на порушення судом прав потерпілого під час розгляду справи за його участі, однак матеріали справи містять дані про роз’яснення прав потерпілому, а також положень ст.299 КПК України, що підтверджується, зокрема, і його розписками, однак апелянт не усунув зазначені суперечності в цій частині, не вмотивував щодо цього свою позицію, не навів підстав, що тягнуть скасування чи зміну вироку.

Також в апеляції є фактично посилання на порушення вимог КПК України органом досудового слідства, який не встановив, як саме був нанесений удар ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1, апеляція ж потерпілого містить вказівку на скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, а не на додаткове розслідування.

На думку апелянта, показання свідків під час досудового слідства вказують на умисність дій ОСОБА_2 по нанесенню тілесних ушкоджень потерпілому.

Зазначене вказує на наявність підстав для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин.

У відповідності з вимогами ст.374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування, зокрема, коли під час досудового слідства допущені такі істотні порушення вимог кримінально –процесуального закону, які виключають можливість постановлення вироку чи постанови, у разі наявності підстав для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин у разі, коли обвинувачення у ньому не пред’являлось, за апеляцією прокурора, потерпілого чи його представника, однак потерпілий в апеляції фактично стверджуючи про наявність підстав для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, вказав на необхідність скасування вироку з направленням на новий судовий розгляд.

Таким чином, апеляція містить суперечливі положення та не відповідає  вимогам                                ст.350 КПК України, а тому відповідно до положень ст.352 КПК України має бути визнана такою, що не підлягає розгляду.

На  підставі викладеного, керуючись ст.ст.350, 352  КПК  України,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 на вирок  Печерського районного суду  м. Києва від 23.08.2011–визнати такою, що не підлягає розгляду.

На постанову може бути внесена апеляція протягом 15 діб у визначеному законом порядку.

СУДДЯ                                                            О.А.Білоцерківець