АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 вересня 2006 року                                                                                                 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Гошовського Г.М., суддів - Стана І.М., Демченка C.M., за участю прокурора-Фрицюк В.В., засудженого ОСОБА_1., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Тячівського районного суду від 09 червня 2006 року. Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 Тячівського району Закарпатської області, українець, гр. України, з середньою освітою, не одружений, не працював, раніше неодноразово судимий і, зокрема, 14 березня 2006 року Тячівським районним судом за ст. 296 ч. 1 КК України на чотири місяці арешту, засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України на п'ять років шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, в строк покарання зараховано повністю відбуте покарання за вироком Тячівського районного суду від 14 березня 2006 року й остаточно до відбуття ОСОБА_1. призначено п'ять років шість місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1. визначено рахувати з 18 лютого 2006 року. Запобіжний захід щодо ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь фінансового відділу Тячівської РДА 645 гривень 12 коп. - витрати пов'язані з лікування потерпілої ОСОБА_2..

Згідно вироку, ОСОБА_1. визнаний винуватим і засуджений за те, що 17 лютого 2006 року в період із 2-ї по 7- годину, у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс удари ногами та палкою по тілу своєї співмешканки ОСОБА_2., заподіявши їй тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. вказує про те, що вирок суду є незаконним і необгрунтованим. Посилається на неповноту висновків судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, а також на те, що злочин ним учинено в стані сильного душевного хвилювання. Окрім цього, вказує про те, що прокурором не затверджено по справі обвинувальний висновок, що при призначенні йому покарання судом порушені вимоги закону.

Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Справа:  609

Категорія: 11

Головуючий у суді першої інстанції: ляшко C.M.

Доповідач: Стан І.В.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав викладені ним в апеляції доводи, пояснення прокурора, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку не має.

Винуватість ОСОБА_1., у вчиненні злочину, за який його засуджено підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Оскільки засуджений ОСОБА_1. вину у вчиненні злочину визнавав повністю, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоцільним, обмежившись допитом ОСОБА_1., досліджувати зібрані органом досудового слідства докази. При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, встановленні порядку їх дослідження та роз'ясненні, при цьому, ОСОБА_1. прав, судом першої інстанції вимоги ст. 299 КПК України порушені не були. Тому, апеляційним судом висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи не перевіряються й перевіряються в межах інших доводів апеляції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляції ОСОБА_1. про незаконність та необґрунтованість вироку й про неповноту висновку судово-медичної експертизи, при дослідженні доказів по справі.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляції про неповноту висновку судово-психіатричної експертизи, з якої вбачається, що ОСОБА_1.,1963 року народження в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час, а виявляє психопатичні ознаки характеру, що не позбавляло його здатності правильно розуміти значення своїх дій, керувати ними, розуміти їх протизаконність та наказуємість. Тимчасовий розлад душевної діяльності в даному випадку виключено повністю, так як дії його носили цілеспрямований, послідовний характер, зі збереженням адекватного мовного контакту за відсутності галюцинаторно-маячних переживань, із збереженням критики. Під час скоєння інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту, як психологічної підстави сильного душевного хвилювання не знаходився, зберігав здатність до усвідомлення значення вчинюваних дій та наслідків їх скоєння ( а. с. 86-91 ).

Зібрані органом досудового слідства докази підтверджують вину ОСОБА_1. в умисному заподіянні потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення.

Дії засудженого ОСОБА_1. за ст. 121 ч. 1 КК України кваліфіковані правильно.

Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд або додаткове розслідування.

Доводи апеляції про те, що прокурором не затверджено по справі обвинувальний висновок, колегія суддів відхиляє, оскільки з постанови, що міститься в справі вбачається, що 18 квітня 2006 року прокурором Тячівського району затверджено обвинувальний висновок щодо ОСОБА_1. за ст. 121 ч. 1 КК України ( а. с. 151).

Доводи апеляції про те, що при призначенні ОСОБА_1. покарання судом порушені вимоги закону колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Так, з вироку суду вбачається, що судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_1. покарання враховані ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, конкретні обставини, за яких вчинено злочин, дані про особу ОСОБА_1. та пом'якшуючі його

покарання обставини, - повне визнання вини у вчиненні злочину, щире каяття та активне сприяння його розкриттю, а також те, що ОСОБА_1. позитивно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а також обставину, що обтяжує його покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, колегія судців не вбачає підстав для пом'якшення ОСОБА_1. покарання, в тому числі для застосування до нього вимог ст. ст. 69, 75 КК України.

Керуючись   ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Вирок Тячівського районного суду від 09 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а подану ним апеляцію - без задоволення