ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "26" жовтня 2011 р.                                                                                    Справа № 5002-23/1642-2011  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,

суддівВолковицької Н.О.,

Костенко Т.Ф.

розглянувши матеріали

касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Відважне, Автономна Республіка Крим

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду

від 02.08.2011 року

у справі господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Відважне, Автономна Республіка Крим

доКолективного сільськогосподарського підприємства "Боротьба за мир", с. Абрикосівка, Автономна Республіка Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруОСОБА_2, с. Бабенково, Автономна Республіка Крим

провизнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності

за участю представників

позивача: Мнацаканов А.С., Якутін С.А.,

відповідача: не з’явився,

третьої особи: ОСОБА_2, Мустафін Ю.А.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом –ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до колективного сільськогосподарського підприємства "Боротьба за мир" (далі за текстом –КСП "Боротьба за мир") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2011 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу майна у процедурі банкрутства від 11.04.2011 року, укладений між КСП "Боротьба за Мир" та ФОП ОСОБА_1, та визнано за ФОП ОСОБА_1 право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд в цілому, що складається з: вісової з прибудовами, А, А1, А 2 –204,9 кв. м., прохідної, Б –3,9 кв. м., столової, В – 55,4 кв. м., будівлі, ЗАВ, Г –147,7 кв. м., навісу, Д –114,4 кв. м., навісу, Е –2362,0 кв. м., складу з прибудовою, Ж, Ж1 –1630,0 кв. м., брами 1, брами 2, брами 3, брами 4, огорожі 5, огорожі 6, вбиральні 7, вбиральні 8, мостіння 9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано необхідністю застосування положень ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2011 року скасовано та прийнято нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими актами, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду від 02.08.2011 року скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2011 року залишити в силі.

ОСОБА_2 було подано до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу, в яких третя особа проти доводів касаційної скарги заперечує та просить постанову апеляційного господарського суду від 02.08.2011 року залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Відповідачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 25.10.2011 року № 03.08-05/780 у зв'язку з перебуванням судді Швеця В.О. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя –Сибіга О.М., судді –Волковицька Н.О., Костенко Т.Ф.

В судовому засіданні позивач та його представник просили постанову апеляційного господарського суду від 02.08.2011 року скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2011 року залишити без змін, а третя особа та її представник проти доводів касаційної скарги заперечили та просили постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення позивача, третьої особи та їх представників, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій –скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.03.2011 року у газеті "Півострів" було опубліковано оголошення про те, що Регіональне агентство з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі проводить торги з продажу майна банкрута –КСП "Боротьба за мир" у вигляді комплексу будівель і споруд, розташованого в селі Бабенкове Кіровського району Автономної Республіки Крим, та оголошено початкову ціну майна у розмірі 210 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 було подано заяву до Регіонального агентства з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про участь в торгах та сплачено гарантійний внесок в сумі 21 000, 00 грн. і реєстраційний внесок в сумі 7 ,00 грн.

Проте, у зв'язку з тим, що заяву до участі в аукціоні було подано тільки однією особою –ФОП ОСОБА_1, 11.04.2011 року аукціонною комісією було складено протокол № 4, згідно з яким аукціон визнано таким, що не відбувся, та запропоновано ліквідаторові КСП "Боротьба за мир" та позивачу укласти договір купівлі-продажу.

11.04.2011 року ФОП ОСОБА_1 та КСП "Боротьба за мир" було укладено договір купівлі-продажу майна в процедурі банкрутства, згідно умов якого відповідач продав позивачеві нерухоме майно, а саме: комплекс нежитлових будівель і споруд в цілому, розташований за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого складає 210 000, 00 грн.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання частково та сплатив за вищевказаним договором грошові кошти в сумі 21 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 5342200 від 05.04.2011 року, а відповідач у свою чергу передав позивачеві всі документи, пов'язані з майном, зокрема, технічний паспорт, рішення Кіровського районного суду АР Крим від 10.12.2009 року та нерухоме майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 11.04.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу ліквідатора КСП "Боротьба за мир" Друзіна Р.В. лист № 1 від 11.04.2011 року про необхідність здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 11.04.2011 року, у зв’язку з чим Друзіну Р.В. запропоновано прибути в Кіровську державну нотаріальну контору 12.04.2011 року, який останнім залишено без належного реагування.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до КСП "Боротьба за мир".

В матеріалах справи містяться документи, які свідчать про припинення реєстрації КСП "Боротьба за мир", зокрема, архівна довідка № 29/36-48 від 12.05.2009 року видана Кіровською районною державною адміністрацією, відповідно до якої 24.03.2000 року КСП "Боротьба за мир" було реорганізовано в приватне сільськогосподарське підприємство "Боротьба за мир" та проведено останнє засідання правління відповідача 11.09.2001 року.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії судових актів, згідно яких було проведено процедуру банкрутства, в результаті якої ліквідовано юридичну особу –         КСП "Боротьба за мир".

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що господарськими судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки факту припинення КСП "Боротьба за мир", як юридичної особи, та питанню правонаступництва останнього.

Також, в матеріалах справи містяться копії договорів купівлі-продажу майнових паїв, копії свідоцтв про право власності на майнові паї членів КСП "Боротьба за мир", видані ОСОБА_2, та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, яке знаходиться в спільній частковій власності від 20.01.2003 року, згідно умов якого співвласники паїв КСП "Боротьба за мир" після здійснення розпаювання останнього домовились про спільне володіння, користування і розпорядження майном, отриманим у власність, і з метою оперативного вирішення питань в процесі виконання даного договору делегували свої повноваження ОСОБА_2

Згідно з ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що господарськими судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено вищевказаний договір від 20.01.2003 року, відповідно до якого кожному з пайовиків належить певна частка спірного майна.

Враховуючи вищезазначене, поза увагою судів попередніх інстанцій залишився той факт, що при вирішенні даного спору можуть порушуватися права та законні інтереси інших власників розпайованого майна, яких взагалі не було залучено до участі у справі.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що господарськими судами попередніх інстанцій не було з'ясовано кому та на якій правовій підставі належить земельна ділянка, на якій розміщено спірне нерухоме майно.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що вирішуючи даний спір судам необхідно залучити до участі у справі відповідний орган бюро технічної інвентаризації та територіальний відділ земельних ресурсів, оскільки їх участь у справі безпосередньо буде впливати на правильне вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а суди прийняли рішення, що стосуються прав і обов’язків осіб, що не були залучені до участі у справі, вказане є безумовною підставою для скасування таких судових актів.

Таким чином, всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з’ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати обставини справи, дійсні права та обов’язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій –скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 року у справі № 5002-23/1642-2011 –скасувати.

3. Справу № 5002-23/1642-2011 передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя                                                                                О.М. Сибіга

Судді:                                                                                          Н.О. Волковицька

 Т.Ф. Костенко