РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р.                                                        Справа № 597/1901/24

м.Заліщики

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Тренич А.Г., за участю секретаря судового засідання Богдана В.М., представника позивача адвоката Білої У.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3596924 від 03 грудня 2024 року, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 03 грудня 2024 року відповідачем було винесено постанову серії ЕНА №3596924, якою її визнано винною у порушенні ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Вказує, що її визнано винною у тому, що вона 03 грудня 2024 року о 15:36:40 в м. Чернівці, М19 485 км, керуючи транспортним засобом BMW 523І, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті більше як на 29 км/год, а саме рухалась із швидкістю 79 км/год. Швидкість вимірювалась за допомогою техприладу TRUCAM LTI 20/20 ТС000743, чим порушила п.12.4 ПДР.

Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки із її змісту видно, що швидкість автомобіля під керуванням позивача вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 ТС000743, який при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу, не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами ст.40 Закону України «Про Національну поліцію». Працівники поліції можуть розмішувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розмішувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках. Лазерний вимірювач швидкості TruCam в момент фіксації правопорушення не був стаціонарно розмішений, здійснювався з руки (рук), що призвело до більшої похибки, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку. Також фіксація правопорушення здійснювалась поза межами дії дорожнього знаку 5.70. На підставі наведеного, посилаючись на норми адміністративного законодавства, позивач вважає постанову серії ЕНА №3596924 від 03 грудня 2024 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що ОСОБА_1 порушила п. 12.4 ПДР, за що відносно неї було винесено оскаржувану постанову.

На спростування доводів позивача відповідач вказує на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCamLTI20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-МІ/1-2903-2012. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів ввезених в України та введених в експлуатацію. Прилад TruCamLTI20/20 ТС000743 отримав сертифікат відповідності UA.TR.00122054-20, виданий ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», згідно якого прилад відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосованим вимогам Технічного регламенту. Також прилад TruCam LTI20/20 ТС000743 отримав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/30297 від 28.02.2024 ДП «Укрметртестстандарт». Увідповідності до роз`яснень ДП «Укрметртестстандарт» наступна періодична повірка приладу TruCam ТС000743 має відбутись 28.02.2025 року. Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI20/20 ТС000743 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі 2 км/год., даний прилад пройшов випробування відповідності, сертифікат якого був чинний станом на дату винесення оскарженої постанови у справі про адміністративне правопорушення та даний прилад може використовуватися в ручному режимі. Відповідач зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювання. Використання приладу TruCam в ручному режимі є законним. Щодо зауважень позивача про відсутність розташованого на автодорозі дорожнього знаку 5.70, то відповідач вказує, що даний знак не має ніякого відношення до використання поліцейськими приладу TruCam, так як даний дорожний знак (5.70) встановлюється для інформування водіїв про «Зміну схеми руху». Відповідач вважає оскаржену постанову законною та обґрунтованою.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позові, та просила суд позов задоволити.

Відповідач не делегував свого представника в судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Заяви про відкладення розгляду справи не подавав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Так, за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3596924 від 03 грудня 2024 року, водій ОСОБА_1 03 грудня 2024 року о 15:36:40 в м.Чернівці, М19 485 км, керуючи транспортним засобом BMW 523І, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті більше як на 29 км/год, а саме рухалась із швидкістю 79 км/год. Швидкість вимірювалась за допомогою техприладу TRUCAM LTI 20/20 ТС000743, чим порушила п.12.4 ПДР. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В частині першій ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

В пункті 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» унормовано, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 12.9б ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до пункту12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відтак, статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 5 розділу ІV Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Із змісту оскарженої постанови слідує, що позивачем допущено перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів в населеному пункті м. Чернівці М19 485 км, а саме при дозволеній швидкості руху 50 км/год. ОСОБА_1 рухалась зі швидкістю 79 км/год.

В п. 5 складеної постанови серії ЕНА №1567541 від 02.03.2024 вказано серійний номер, яким здійснювалося вимірювання швидкості руху керованого позивачем автомобіля - TruCAM LTI 20/20 ТС000743.

Позивач не заперечує факту керування 03 грудня 2024 року о 15:36:40 в м.Чернівці, М19 485 км транспортним засобом BMW 523І, д.н.з. НОМЕР_1 .

Стосовно наданого суду відеофайлу та роздрукованого фото з приладу вимірювання швидкості TruCAM LTI 20/20 ТС000743 суд зазначає наступне.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» регулює порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, а саме фото- і відеотехніки, у тому числі техніки, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, частиною першої якої передбачено, що поліція може їх монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

За змістом ч.2 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Так, правомірність використання відповідачем технічного приладу вимірювання швидкості TruCAM LTI 20/20 ТС000743, стверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної ехніки № 22-01/30297 від 28.02.2024, виданого ДП «Укрметртестстандарт», чинне до 28.02.2025, відповідно до якого лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 ТС000743 за результатами повірки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань від 2 км/год до 320 км/год. Максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі складає ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.

Також лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА-МІ/1-2903-2012 від 29.08.2012, згідно якого на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).

Позивач не давав належних та допустимих доказів на спростування зазначеного.

Таким чином, суд не встановив обставин, які б виключали можливість застосування приладу ТruCam LTI 20/20 ТС000743.

Щодо доводів позивча в частині відсутності на дорозі дорожнього знаку 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», суд зазначає наступне. Так, згаданий дорожній знак інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки. Прилад TruCam не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.70 ПДР України інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки. При зупинці патрульного автомобіля наявність попереджувального знаку не є необхідною, адже фото-, відеофіксація здійснюється не постійно, а лише в момент наявності на дільниці дороги екіпажу патрульної поліції. Правопорушення позивача зафіксоване не в автоматичному режимі, перевищення швидкості руху відбулось в межах населеного пункту, тому відсутність дорожнього знаку 5.70 ПДР України не впливає на суть порушення позивачем саме п. 12.4 ПДР України. Крім того, вказаний дорожній знак є інформаційно-вказівним знаком.

Суд критично оцінює доводи позивача про відсутність доказів вчинення спірного правопорушення в межах населеного пункту, враховуючи таке.

У відомостях з приладу ТruCam зазначено, що фіксація правопорушення відбулась на автомобільній дорозі М19 485 км.

В листі Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області за №181 від 16.02.2022 року зазначено, що населений пункт «Новий Киселів» знаходиться на 484­+493 - 485+366 кілометрах автомобільної дороги М-19.

З аналізу вказаного, фіксація правопорушення відбулась в межах населеного пункту.

Відтак оцінюючи докази, додані відповідачем до відзиву в обґрунтування складеної постанови, суд вважає таким, що не викликає обґрунтованого сумніву в тому, що позивач ОСОБА_1 03 грудня 2024 року о 15:36:40, керуючи транспортним засобом BMW 523І, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті більше як на 29 км/год, а саме рухалась із швидкістю 79 км/год., чим порушила п.12.4 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт наявності в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн відповідає вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 немає, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3596924 від 03 грудня 2024 року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки з задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають.

Керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3596924 від 03 грудня 2024 року, відмовити.

Судові витрати покласти на позивача в межах ним понесених.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Заводська, 22, код ЄДРПОУ 43911400.

Головуючий суддя                                                 А.Г. Тренич