Справа № 128/1195/24

Провадження №11-кп/801/272/2025

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого в режимі відеоконференції ОСОБА_7

захисника обвинуваченого – адвоката

в режимі відеоконференції ОСОБА_8

       розглянувши у місті Вінниці кримінальне провадження № 12024020050000084, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2024 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Харків, проживаючого по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, востаннє

-10.06.2010 Московським районним судом міста Харків за ст. 185 ч. 5, 69, 71 КК України до 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 307 ч. 2, 307 ч. 3 КК України,-

Зміст судового рішення та встановлені судом обставини.

Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 307 ч. 2, 307 ч. 3 КК України та призначено покарання:

-за ч. 2 ст. 307 КК України – 6 (шість) років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю;

-за ч. 3 ст. 307 КК України – 9 (дев`ять) років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень покарання ОСОБА_7 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Початок строку покарання постановлено рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_7 зараховано попереднє ув`язнення з 31.01.2024 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави понесені процесуальні витрати, пов`язані із залучення експертів в сумі 100 718 (сто тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 24 копійки.

Вирішено питання про забезпечення заходів кримінального провадження у виді арешту майна та долю речових доказів.

Судом установлено, що ОСОБА_7  діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000  (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, у січні 2024 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, повідомлення у месенджері «Telegram» із пропозицію зайняття збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону, шляхом розміщення «закладок» на території міста Вінниці Вінницької області, на що останній погодився за грошову винагороду у сумі 35 гривень за одну закладку, яку він буде розповсюджувати, тим самим вступивши у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи на виконання узгодженого плану із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та час, у місті Вінниці Вінницької області отримав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, в розфасованому вигляді та поклав його до кишень верхнього одягу, тим самим незаконно придбавши наркотичний засіб, який зберігав з метою його подальшого збуту шляхом розповсюдження у вигляді «закладок» у фасованому виді.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_7 , діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, 29.01.2024, приблизно о 18 год. 42 хв., перебуваючи біля будинку № 57, по провулку Юності у м. Вінниці, поклав біля шини, яка знаходилась поблизу першого під`їзду вищевказаного будинку, полімерний згорток, обгорнутий ізоляційною стрічкою чорного кольору, всередині якого містилося одинадцять згортків із наркотичним засобом обіг якого обмежено – метадон, продовживши таким чином зберігати зазначений наркотичний засіб та маючи на меті в подальшому відшукати клієнтів для його збуту.

В подальшому, ОСОБА_7 , сфотографувавши місце, де розташована «закладка» та зафіксувавши її геолокацію, завантажив цю інформацію в особисті повідомлення із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, у месенджер «Telegram», з метою подальшого знаходження наркотичних засобів особами, які замовляють (купують) їх та отримання особистої винагороди від продажу.

Надалі, 31.01.2024, в період часу з 18 год. 58 хв. по 19 год. 12 хв., співробітниками ВП №3 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, проведено огляд місця події, а саме: поблизу першого під`їзду будинку № 57 по провулку Юності в м. Вінниці, під час якого біля шини виявлено та вилучено розміщений ОСОБА_7 для подальшого збуту полімерний згорток, обгорнутий ізоляційною стрічкою чорного кольору, всередині якого містилось одинадцять згортків із кристалічною речовиною, масою 1,4111 г.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/102-24/2206-НЗПРАП від 12.02.2024 в наданій на експертизу кристалічній речовині, масою 0,2438 г, міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, масою 0,0535 г.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/102-24/2176-НЗПРАП від 08.02.2024 в наданих на експертизу десяти кристалічних речовинах, масою 2,4506 г, міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, масою 1,3576 г.

Загальна маса наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону, який  ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, придбали та зберігали з метою збуту становить 1,4111 г.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, у січні 2024 року (більш точної дати та часу не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, повідомлення у месенджері «Telegram» із пропозицію зайняття збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону, шляхом розміщення «закладок» на території міста Вінниці Вінницької області, на що останній погодився за грошову винагороду у сумі 35 гривень за одну закладку, яку він буде розповсюджувати, тим самими вступивши у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи на виконання узгодженого плану із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, 31 січня 2024 року, приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_7 , підійшов до визначеного невстановленою особою місця, а саме до ділянки території лісового масиву №29 ДП філії «Вінницьке лісове господарство», неподалік смт Стрижавка Стрижавскої територіальної громади, Вінницького району Вінницької області та підняв із землі пакунок, всередині якого знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, тим самим незаконно придбав його, помістивши до правової кинені куртки, у яку був одягнений та продовжував зберігати з метою його подальшого збуту.

Після чого, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу з метою збуту, 31.01.2024, приблизно о 15 год. 30 хв., перебуваючи у лісовому масиві поза межами населеного пункту смт Стрижавка, Стрижавскої територіальної громади, Вінницького району Вінницької області, був зупинений працівниками СКП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, на запитання яких про наявність заборонених речовин, останній, усвідомлюючи, що його дії спрямовані на зберігання наркотичних речовин будуть викриті, повідомив, що у нього при собі наявні 4 поліетиленові пакунки з наркотичним засобом – метадоном.

Надалі, в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_7 , останній добровільно видав працівникам поліції із правої кишені куртки 4 поліетиленові пакунки, обмотані ізоляційною стрічкою чорного кольору, всередині яких знаходилось 200 згортків, із кристалічною речовиною, яку останній зберігав при собі з метою збуту шляхом розміщення закладок по території м. Вінниці.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-24/1953-НЗПРАП від 01.02.2024 надана на експертизу кристалічна речовина є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, масою 0,1545 г.

Згідно висновку експерта № №СЕ-19/102-24/2175-НЗПРАП від 06.03.2024 в наданих на експертизу 199 кристалічних речовинах, масою 48, 3564 г., г, міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, масою 28,6270 г.

Загальна маса наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону, який  ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, придбали та зберігали з метою збуту становить 28,7815 г, що згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000, (в ред. Наказу Міністерства охорони здоров`я № 634 від 29.07.2010) «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 року за № 513/4734, є особливо великими розмірами (20 і більше грам).

Крім того,  ОСОБА_7 , діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог  ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, у січні 2024 року (більш точної дати та часу не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, повідомлення у месенджері «Telegram» із пропозицію зайняття збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону, шляхом розміщення «закладок» на території міста Вінниці Вінницької області, на що останній погодився за грошову винагороду у сумі 35 гривень за одну закладку, яку він буде розповсюджувати, тим самим вступивши у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою.

Реалізуючи злочинний умисел, діючи на виконання узгодженого плану із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений досудовим розслідуванням час у місті Вінниці Вінницької області, отримав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, в розфасованому вигляді та поклав до кишень верхнього одягу, тим самим, незаконно придбав наркотичний засіб та зберігав з метою його подальшого збуту шляхом розповсюдження у вигляді «закладок» у фасованому виді, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 31.01.2024, в період часу з 19 год. 54 хв. по 20 год. 07 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , у житловій кімнаті виявлено сумку чорного кольору, всередині якої знаходилось вісім поліетиленових згортків, обгорнутих ізоляційною стрічкою чорного кольору із кристалічною речовиною, яку останній зберігав із метою подальшого збуту.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-24/2174-НЗПРАП від 07.02.2024 надана на дослідження кристалічна речовина є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, масою 0,1340 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-24/2177-НЗПРАП від 13.02.2024 надані на дослідження сім кристалічних речовин є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, масою 0,9347 г.

Загальна маса наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону, який  ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження придбали та зберігали з метою збуту становить 1,0687 г.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що їх подала.

В апеляційній скарзі обвинуваченого  ОСОБА_7 ставиться питання про зміну вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2024 року в частині призначення покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Просить призначити більш м`яке покарання, аніж передбачено санкцією частини статті із застосуванням ст. 69 КК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано сукупність обставин, які пом`якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок тяжкого матеріального становища (являється внутрішньо переміщеною особою), а також стан здоров`я – захворювання на гепатит типу «В» та «С».

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник – адвокат ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги обвинуваченого з підстав, викладених в ній та просили задовольнити в повному об`ємі.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту вважаючи вирок місцевого суду законним і обґрунтованим, а призначене покарання таким, що відповідає положенням ст. 50, 65 КК України.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляційній скарзі не заперечуються і перевірці в апеляційній інстанції не підлягають.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого в частині неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність, що потягло призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості (є явно несправедливим) суд вважає обґрунтованими з огляду на таке.

Загальні засади призначення покарання.

Відповідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 52 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За приписами ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року) та «Фрізан проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Суд зазначав, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 15.10.2008 року) Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи», чого суд першої інстанції не дотримав.

На переконання апеляційного суду кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести, та з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.

Також необхідно зазначити, що Верховним Судом 01.02.18 у справі №634/609/15-к (провадження 51-658км17) визначено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка за визначенням охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК) визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Окрім наведеного ККС ВС у постанові від 09.10.2018. (справа 756/4830/17-к) дійшов висновку, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Підстави визнання обставин, які пом`якшують покарання.

Як убачається з вироку, судом визнані обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання – визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019. (справа 288/1158/16-к) сформульовано висновок про критерії активного сприяння розкриттю злочину та визначено, що під такою обставиною слід розуміти дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину.

З обставин, визнаних судом доведеними, що також не оспорюється стороною обвинувачення, встановлено, що ОСОБА_7 після зупинки його працівниками правоохоронних органів відразу видав усі наявні у нього наркотичні засоби, з метою встановлення та викриття джерел придбання заборонених предметів добровільно повідомив про джерело їх придбання та відразу вказав на місце, де він залишив пакет з наркотичною речовиною, які завдяки таким діям обвинуваченого були вилучені працівниками правоохоронних органів.

Таким чином ОСОБА_7 вчинив дії на викриття джерела походження психотропних речовин та вказав на здійснену ним «закладку», повідомив про наявність наркотичних речовин вдома, які без його допомоги не могли бути встановлені правоохоронними органами, надавши допомогу у з`ясуванні дійсних обставин провадження.

Саме такі обставини дають суду підстави дійти висновку про наявність активного сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Підстави призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

За положеннями ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення може призначити основне покарання, з-поміж іншого нижче він найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті.

У постанові від 03.02.2021 (справа № 629/2739/18) Верховний Суд звернув увагу на те, що частина перша статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

Верховний Суд роз`яснив, що при визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2, 3 ст. 307 КК України відносяться до злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та їх суспільна небезпека полягає у поширенні та впливу наркоманії на свідомість людей, їх мораль та спосіб життя.

Проте встановлені судом обставини, що пом`якшують покарання, щире каяття та активне сприяння у вчиненні злочину, що полягало у наданні повної відомої інформації про джерело походження психотропної речовини та самовикриття (вказання на місця залишення психотропних речовин (закладок) фактично припинило настання можливих негативних наслідків, тому зазначені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Також згідно довідки управління соціального захисту населення від 30.03.2022 за № 509-5000585435 ОСОБА_7 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа (т. 1, а. п. 227). Такі дані очевидно свідчать про існування певних перешкод у працевлаштуванні, що у свою чергу зумовлює тяжке матеріальне становище та також істотно впливає на ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Окрім того з досліджених місцевим судом медичних документів (т. 1, а. п. 237) установлено, що ОСОБА_7 має хронічні захворювання – гепатит типу «В» та «С».

Таким чином з урахуванням сукупності обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обвинуваченому за ч. 3 ст. 307 КК України можливо призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією частини статті відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, оскільки навіть призначення мінімального покарання у даному випадку буде надто суворим.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2024 року у кримінальному провадженні № 12024020050000084, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2024 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 307 ч. 2, 307 ч. 3 КК України змінити в частині призначення покарання через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.

Призначити ОСОБА_7 покарання:

-за ч. 2 ст. 307 КК України – 6 (шість) років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю;

-за ч. 3 ст. 307 КК України – із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України 7 (сім) років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень покарання ОСОБА_7 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

У решті вирок залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: