Справа № 184/998/24

Номер провадження 2/184/67/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Томаш В.І., за участю секретаря судового засідання – Бринзи Л.І., розглянувши в м. Покров в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості по кредитних договорах», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за трьома кредитними договорами: за договором про споживчий кредиту № 8729927 від 26.05.2023 р. За договором позики № 78276759 від 23.03.3023 р. Та за договором про надання фінансових послуг № 44425-04/2023 від 27.04.3023 р..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне:

По договору про споживчий кредит № 8729927 від 26.05.2023 р.: 26.05.2023 р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8729927 відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надав позичальнику кредит у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. на строк 100 днів на споживчі потреби з відсотковою ставкою 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду та 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Що договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. Що ТОВ «МІЛОАН» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у розмірі 10 000,00 грн., а позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.03.2024 року загальний розмір заборгованості по договору склав - 35 522 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять дві) грн., 00 коп., яка складається: з тіла кредиту в розмірі 8 800,00 грн. Заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі - 25 772 грн. Заборгованості за комісією – 1 000 грн.

27.10.2023 р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ФК «Європейською агенцією з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 27102023/1, про відступлення права вимоги боргу з відповідача по справі, після підписання якого, ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів», набула статус кредитора за кредитним договором № 8729927 від 27.10.2023 р., та, як новий кредитор, отримала право на стягнення з позичальника та відповідача по справі боргу у сумі 35 522 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять дві) грн.

По договору позики № 78276759 від 23.03.2023 р.: 23.03.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 78276759 відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало позичальнику кредит у сумі - 10 500 грн. 00 коп. на строк 15 днів на споживчі потреби з фіксованою відсотковою ставкою - 2,5 % за кожен день користування позикою. Договір позики було укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. Що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 10 500,00 грн., а відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.03.2024 року загальний розмір заборгованості по даному договору склав - 32 256 (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят шість) грн.,00 коп., який складається: з тіла кредиту в розмірі – 10 500,00 грн. Заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі - 21 756 грн. 00 коп.

14 червня 2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ ФК «Європейською агенцією з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 14/06/21 про відступлення права вимоги боргу з відповідача по справі, після підписання якого, ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів», набула статус кредитора за договором позики № 78276759, та, як новий кредитор, отримала право на стягнення з позичальника та відповідача по справі боргу у сумі - 32 256 грн.

По договору про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 від 27.04.2023 р.: 27.04.3023 р. між ТОВ ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 відповідно до умов якого ТОВ ФК «Інвеструм» надало позичальнику кредит у сумі -– 6 730 грн. 00 коп. на строк 19 днів на споживчі потреби з відсотковою ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом. Договір було укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. Що ТОВ ФК «Інвеструм» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 6 730 грн. 00 коп., а позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.03.2024 року загальний розмір заборгованості по даному договору становить - 20 354,25 грн. (двадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн. 25 коп., який складається: з тіла кредиту в розмірі - 6 730 грн. 00 коп.. Заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі - 13 624,25 грн.

03 липня 2023 р. між ТОВ ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар файненс» був укладений договір факторингу № 27122023, про відступлення права вимоги боргу з відповідача по справі, після підписання якого, право вимоги боргу з відповідача по справі перейшло від ТОВ ФК «Інвеструм» до ТОВ «Стар файненс».

27 грудня 2023 р. між ТОВ «Стар файненс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», був укладений другий договір факторингу № 27122023-2 про відступлення права вимоги боргу з відповідача по справі. Після підписання якого, право вимоги боргу з відповідача по справі перейшло від ТОВ «Стар файненс» до ТОВ  «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Після підписання якого, ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів», набула статус кредитора за договором про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 від 27.04.3023 р. Та, як новий кредитор, отримала право на стягнення з позичальника та відповідача по справі боргу у сумі - 20 354,25 грн.

На підставі викладеного, позивач, як правонаступник права вимоги боргу від ТОВ «МІЛОАН» по кредитному договору № 8729927. Як правонаступник права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» по договору позики № 78276759. Та як правонаступник права вимоги від ТОВ «Стар файненс» по договору про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість: по кредитному договору № 8729927 - 35 522,00 грн. По договору позики № 78276759 - 32 256,00 грн. По договору про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 - 20 354,25 грн.. Усього за позовом, по трьох договорах, просить стягнути з відповідача суму у розмірі – 88 132 (вісімдесят вісім тисяч сто тридцять дві) грн., 25 коп., та суму судових витрат.

У прохальній частині позову представник позивача попросив суд розглянути справу за його відсутності. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує. Та просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду про відкриття провадження від 22.05.2024 року, позовну заяву позивача було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним ухвали, на подачу відзиву на позовну заяву.

02.09.2024 року, до суду, через підсистему «Електронний суд», від представника відповідача надійшов відзив, в якому він зазначив, що сторона відповідача вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими та не доведеними. Тому він просить в задоволенні позову відповідачу відмовити повністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, та надав суду клопотання про розгляд справи без присутності відповідача та його представника, а розгляд справи провести на підставі доказів викладених у відзивах на позовні вимоги позивача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом, при досліджені обставин справи по договору про споживчий кредит № 8729927 від 26.05.2023 р. було з`ясовано наступне:

Додана позивачем до позову копія договору не має підписів ні первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН» ні відповідача по справі ОСОБА_1 . Також, в договорі відсутній номер ідентифікатора електронного підпису позичальника. Що не встановлює волевиявлення відповідача по справі на складання даного договору. А сам договір завірений лише печаткою фактора та позивача по справі ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів», та штампом представника позивача – ОСОБА_2 . Також, в договорі кредиту, не вказаний банк та рахунок позичальника, на який повинні бути перераховані кредитні кошти.

Київський апеляційний суд, у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, у своїй постанові від 29.05.2024 р., по справі № 357/9465/23 провадження № 22-ц/824/8742/2024, відмовляючи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у задоволені його позовних вимог про стягнення боргу з відповідача, звернув увагу на те, що надана позивачем копія кредитного договору, та копія довідки про розрахунок боргу не є достовірними, належними та достатніми доказами підтвердження факту виконання позивачем своїх обов`язків за кредитним договором, оскільки не містять в собі повної інформації про погоджений сторонами в кредитному договорі номер платіжного засобу, на який потрібно перераховувати суму кредиту.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2020 року у справі № 761/26618/15-ц, у разі встановлення відсутності волевиявлення особи на укладання спірного правочину, такий договір має бути визнаний недійсним.

Згідно постанови Верховного Суду України, по справі №305/529/15-ц від 16.08.2017р., не укладення кредитного договору не породжує для його сторін жодних правових наслідків, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення будь-якої заборгованості відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір не може бути укладений у будь-якій формі. Він має містити в собі істотні умови: розмір кредиту, дату його видачі, строки повернення кредитних коштів, проценти по кредиту та штрафні санкції за порушення умов кредитування.

Згідно п. 2 ст. 1055 ЦК України, договір укладений з недодержанням письмової форми - є нікчемним та не передбачає ніяких зобов`язань сторін по даному договору, передбачених стандартним кредитним договором, укладеним згідно вимог п. 1 ст. 1055 ЦК України.

Позивачем не надано суду належних доказів про перерахування кредитних коштів з рахунку первісного кредитора на рахунок позичальника та відповідача по справі. Позивачем не надані первинні фінансові бухгалтерські документи які б підтвердили таке перерахування.

Згідно правового висновку Верховного Суду України викладеного у Постанові №336/4796/18 від 20.05.2022р., для стягнення боргу мало надати суду кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно ще надати і докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості.

Згідно позиції Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, по справі № 554/4300/16-ц, первинні документи, можуть бути належними доказами підтвердження боргу тільки за умови, якщо вони будуть оформлені у відповідності зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Та у відповідності з «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 р.

Згідно п.2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі, та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату його складання, назву організації яка склала документ, зміст та обсяг операції. Посаду і прізвище особи, відповідальної за здійснення операції, та правильність її оформлення.

Згідно п. 51 Постанови НБУ № 75 від 4 липня 2018 р., «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми), дату складання, найменування банку від імені якого складений документ, зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення), посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Згідно п. 52 Постанови НБУ № 75, первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними. І не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно п. 15 постанови НБУ № 75, операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні.

Дніпровський апеляційний суд, у своїй постанові від 04 вересня 2023 р., по справі № 175/1255/23 провадження № 22-ц/803/7045/23, відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі, по причині відсутності в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника.

Такої ж позиції, дотримався Дніпровський апеляційний суд, у своїй постанові від 21 серпня 2023 р., по справі № 176/655/23 провадження № 22-ц/803/6707/23, в якій також відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, через те, що у справі відсутні первинні бухгалтерські документи, які б доказували зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника.

Позивач не додав до позову по даному договору належно оформлений розрахунок боргу, який повинен бути підтверджений первинними бухгалтерськими документами кредитора.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові по справі № 161/16891/15-ц від 30.01.2018р., доказами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості, та її розмір, можуть бути тільки первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які фіксують здійснення певних господарських та фінансових операцій.

Згідно Постанови Київського апеляційного суду від 06.02.2020 р., по справі № 760/32527/18, провадження № 22-ц/824/789/2020, інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах аналітичного обліку. Без яких, виписка по рахунку не являється первинним документом.

А позивач, він же фактор, додав до позову розрахунок боргу складений не первісним кредитором, а фактором, без підтвердження наявності такого боргу первинними бухгалтерськими документами. Тому такий розрахунок не відповідає вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та «Положенню про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженому Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 р. Через що, наданий розрахунок, не може вважатись розрахунком складеним у відповідності з усіма вимогами чинного законодавства. До того ж, даний розрахунок, завірений не первісним кредитором, а печаткою фактора та позивача по справі, та підписом його представника – Кудіної А.В. Крім того, даний розрахунок, відображає тільки частину фінансових взаємовідносин між первісним кредитором, фактором, та відповідачем по справі. А саме - період з моменту складання договору про відступлення прав вимоги 27.10.2023 та по 31.03.2024 р. В той час, коли, згідно позовної заяви, фінансові відношення між кредитором та позичальником почалися з моменту укладення договору про споживче кредитування - з 26.05.2023 р. І в наданому позивачем розрахунку, період, з моменту складання договору про споживче кредитування з 26.05.2023 р., та по момент складання договору про відступлення права вимоги 27.10.2023 р., терміном у п`ять місяців, ніяким чином не відображений. Що не дає можливості встановити повну та фактичну картину фінансових взаємовідносин та фінансових операцій між кредитором, правонаступником боргу (фактором), та відповідачем по справі. І за таких обставин, неможливо встановити, чи повертав відповідач кредит первісному кредитору, чи ні.

До того ж, даний позивачем до позову розрахунок боргу, підписаний представником фактора та позивача по справі – Кудіною А.В.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р., зі змінами № 467 від 28.12.2022 р., підписувати первинний документ має право тільки особа, уповноважена здійснювати дану операцію (п. 2.5 Положення № 88).

Згідно п. 2.12. Положення № 88, керівник підприємства затверджує перелік відповідальних осіб, які мають право підписувати первинні документи на здійснення господарських операцій. Такі повноваження закріплюються наказом на право підпису первинних документів по підприємству. А представник позивача ОСОБА_2 доказів її повноважень на підписування фінансових документів суду не надала. В довіреності наданій ОСОБА_2 , на її право представляти інтереси позивавча в суді, не вказано про те, що вона є відповідальною особою, яка має право на складання та підпис первинних фінансових бухгалтерських документів ні від імені первісного кредитора, ні від імені правонаступника боргу та позивача по справі.

Позивачем не додані докази того, що відповідач по справі, повідомлявся про зміну кредитора.

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав, або від первісного кредитора, або від фактора, письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги, з повідомленням про суму грошової вимоги та реквізитів фактора.

Згідно ч.2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Згідно ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку перед новим кредитором до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Він, як і раніше, повинен виконувати свої боргові зобов`язання тільки перед первісним кредитором.

Згідно п.1.3. Договору факторингу № 27102023/1, первісний кредитор зобов`язується протягом 10 днів з дня відступлення права вимоги повідомити боржника про зміну кредитора.

Але, в матеріалах справи відсутні докази того, що Відповідач по справі, хоч якимось чином повідомлявся про зміну кредитора з боку первісного кредитора чи з боку фактора та позивача по справі. І про таке повідомлення відповідача, навіть в переліку додатків до позову, по даному конкретному договору, нічого не сказано.

Тому, за таких обставин, коли боржник та відповідач по справі не повідомлявся про зміну кредитора, вимагати борг з боржника, має право тільки первісний кредитор, а не фактор, який являється позивачем по даній справі..

Така позиція викладена у постанові Дніпровського апеляційного суду, від 04 вересня 2023 р., по справі № 175/1255/23 провадження № 22-ц/803/7045/23, в якій, апеляційний суд відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача по справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі, по причині не повідомлення боржника про зміну кредитора.

Такої ж позиції, дотримався Дніпровський апеляційний суд, у своїй постанові від 21 серпня 2023 р., по справі № 176/655/23 провадження № 22-ц/803/6707/23, в якій також відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі ще й через те, що у справі відсутні докази повідомлення боржника про зміну кредитора.

Крім копії кредитного договору, позивач додав до позову паспорт споживчого кредиту, на який він також посилається як на доказ отримання кредиту відповідачем. Але, даний паспорт, також не має підписів кредитора та відповідача по справі, а тільки завірений печаткою позивача та підписом його представника Кудіної А.В.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України, по справі № 393/126/20 від 23.05.2022 р., провадження N 61-14545сво20,  знайшла підстави для відступу від висновків Верховного Суду викладених у постановах: у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, провадження № 61-13569св20. У справі № 313/346/20 провадження № 61-14573св20, від 18 листопада 2020 року. Та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 провадження № 61-17707св19. Про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

У підставах палати Касаційного цивільного суду зазначалось про те, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.

Тому ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, та навіть його підписання споживачем, не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Позивачем, до позову додана копія договору факторингу між позивачем та первісним кредитором, № 27102023/1. Але даний договір має дуже розмиті підписи та печатки з яких не зрозуміло хто цей договір факторингу підписав і які на ньому стоять печатки. Доданий до договору факторингу витяг з реєстру боржників № 1, не має підписів сторін по даному договору - первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів». А сам витяг з реєстру боржників, складений та підписаний представником фактора та позивача по справі – Кудіною А В. А за таких обставин, повноваження фактора та позивача по справі, не підтверджуються належним чином. Через що фактор та позивач по справі, не може заявляти до відповідача ті вимоги, які він заявив у своїй позовній заяві.

Тому, приймаючи до уваги те, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надала суду достатніх доказів на підтвердження отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів по договору про споживчий кредит № 8729927 від 26.05.2023 р., укладеному з ТОВ «МІЛОАН». Не надала належного, підтвердженого первинними бухгалтерськими документами, розрахунку боргу. Не надала доказів про повідомлення боржника про зміну кредитора. А факт переходу права вимоги боргу за даним договором, від первісного кредитора до позивача по справі, не знайшов належного підтвердження в ході судового розгляду. Суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 по споживчому кредиту № 8729927 від 26.05.2023 р., слід відмовити.

Дослідивши обставини та матеріали справи по договору позики № 78276759 від 23.03.2023 р.,  суд з`ясував:

Позивач, додав до позовної заяви копію договору позики № 78276759 від 23.03.3023 р. укладеного між первісним кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником. Даний договір складений у електронній формі та підписаний одноразовими ідентифікаторами, електронними підписами, позикодавця та позичальника.

Але даний договір не містить в собі повної інформації про погоджений сторонами номер платіжного рахунку, на який повинні були бути перераховані кредитні кошти.

Київський апеляційний суд, у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, у своїй постанові від 29.05.2024 р., по справі № 357/9465/23 провадження № 22-ц/824/8742/2024, відмовляючи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у задоволені його позовних вимог про стягнення боргу з відповідача по справі, звернув увагу на те, що: надана позивачем копія кредитного договору, та копія довідки про розрахунок боргу не є достовірними, належними та достатніми доказами підтвердження факту виконання позивачем своїх обов`язків за кредитним договором. Оскільки надані документи не містять в собі повної інформації про погоджений сторонами в кредитному договорі номер платіжного засобу, на який потрібно перераховувати суму кредиту, та не містять повної інформації про номер платіжного засобу, на який суму кредиту було перераховано.

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували перерахування кредитних коштів з рахунку первісного кредитора на рахунок відповідача по справі. Позивач, додав до позовної заяви копію кредитного договору. Але сам договір не являється доказом отримання кредитних коштів. Надання кредиту підтверджується не кредитним договором, а первинними фінансовими документами, які підтверджують факт перерахування кредиту з рахунку кредитора на рахунок позичальника.

Згідно правового висновку Верховного Суду України викладеного у Постанові №336/4796/18 від 20.05.2022р., для стягнення боргу мало надати суду кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно ще надати і докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості.

Згідно позиції Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, по справі № 554/4300/16-ц, первинні документи, можуть бути належними доказами підтвердження боргу тільки за умови, якщо вони будуть оформлені у відповідності зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Та у відповідності з «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 р.

Згідно п.2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі, та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату його складання, назву організації яка склала документ, зміст та обсяг операції. Посаду і прізвище особи, відповідальної за здійснення операції, та правильність її оформлення.

Згідно п. 51 Постанови НБУ № 75 від 4 липня 2018 р., «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми), дату складання, найменування банку від імені якого складений документ, зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення), посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Згідно п. 52 Постанови НБУ № 75, первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними. І не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно п. 15 постанови НБУ № 75, операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні.

Київський апеляційний суд, своєю постановою від 19 червня 2024 р., по справі № 757/25558/23, провадження № 22-ц/824/8037/2024, відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фіннс» про стягнення заборгованості з відповідача, мотивуючи своє рішення тим, що не зважаючи на те, що з позичальником та відповідачем по справі, був укладений кредитний договір, матеріалами справи, сам факт його виконання – не доведено. Доводи позивача про те, що кредитні кошти були перераховані відповідно до умов кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів, на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача, не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.

Така сама позиція викладена у постанові Дніпровського апеляційного суду, від 04 вересня 2023 р., по справі № 175/1255/23 провадження № 22-ц/803/7045/23, в якій апеляційний суд відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі, по причині відсутності в матеріалах справи  первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника.

Такої ж позиції, дотримався Дніпровський апеляційний суд, у своїй постанові від 21 серпня 2023 р., по справі № 176/655/23 провадження № 22-ц/803/6707/23, в якій також відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, через те, що у справі відсутні первинні бухгалтерські документи, як докази зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника

Позивачем не додані докази того, що відповідач по справі, повідомлявся про зміну кредитора.

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав або від первісного кредитора, або від фактора, письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги, з повідомленням про суму грошової вимоги та реквізитів фактора.

Згідно ч.2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Згідно ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку перед новим кредитором до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Він, як і раніше, повинен виконувати свої боргові зобов`язання тільки перед первісним кредитором.

Згідно п.1.3. Договору факторингу № 27102023/1, первісний кредитор зобов`язується протягом 10 днів з дня відступлення права вимоги повідомити боржника про зміну кредитора.

Але, в матеріалах справи відсутні докази того, що Відповідач по справі, хоч якимось чином повідомлявся про зміну кредитора з боку первісного кредитора чи з боку фактора та позивача по справі. І про таке повідомлення відповідача, навіть в переліку додатків до позову, по даному конкретному договору, нічого не сказано.

Тому, за таких обставин, коли боржник та відповідач по справі не повідомлявся про зміну кредитора, вимагати борг з боржника, має право тільки первісний кредитор, а не фактор, який являється позивачем по даній справі..

Така позиція викладена у постанові Дніпровського апеляційного суду, від 04 вересня 2023 р., по справі № 175/1255/23 провадження № 22-ц/803/7045/23, в якій, апеляційний суд відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача по справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі, по причині не повідомлення боржника про зміну кредитора.

Такої ж позиції, дотримався Дніпровський апеляційний суд, у своїй постанові від 21 серпня 2023 р., по справі № 176/655/23 провадження № 22-ц/803/6707/23, в якій також відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі ще й через те, що у справі відсутні докази повідомлення боржника про зміну кредитора.

Позивачем до позову доданий договір факторингу № 14/06/21 який був укладений між агентом та первісним кредитором, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та фактором та позивачем по справі «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - 14 червня 2021 р.

А договір позики № 78276759, між первісним кредитором та відповідачем по справі, був укладений 23.03.3023 р.

На два роки пізніше від моменту укладання договору факторингу. І у даному договорі факторингу, про даний конкретний борг відповідача по справі, по договору позики № 78276759 від 23.03.2023 р., нічого не сказано.

Позивач, у позовній заяві, додав до договору факторингу чотири додатки: додаткову угоду № 2 від 28 липня 2021 р. про зміну деяких процедурних питань, які не мають ніякого відношення до договору позики № 78276759 від 23.03.3023 р. Додаткову угоду № 13 від 22 листопада 2023 р., про відступлення прав вимоги по реєстру боржників № 12. Акт прийому-передачі реєстру боржників № 12. В якому, у графі кількість боржників – стоїть прочерк. А у Акті не вказана сума боргу. До акту був доданий витяг з реєстру боржників, без підписів клієнта та фактора. А сам витяг був сформований та підписаний представником фактора та позивача по справі – Кудіною А.В.

Дніпровський апеляційний суд, у своїй постанові від 04 вересня 2023 р., по справі № 175/1255/23 провадження № 22-ц/803/7045/23, відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором по причині того, що позивачем, суду, був наданий не сам реєстр боржників, підписаний сторонами, а витяг з нього, який не містив в собі підписів сторін, фактора та клієнта, які б підтверджували дійсність переходу права вимоги.

Позивачем, до позовної заяви, не додані, оформлені належним чином, у відповідності з діючим законодавством, розрахунки боргу.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові по справі № 161/16891/15-ц від 30.01.2018р., доказами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості, та її розмір, можуть бути тільки первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які фіксують здійснення певних господарських та фінансових операцій.

Згідно позиції Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, по справі № 554/4300/16-ц, первинні документи, можуть бути належними доказами підтвердження боргу тільки за умови, якщо вони будуть оформлені у відповідності зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Та у відповідності з «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 р.

Згідно п.2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі, та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату його складання, назву організації яка склала документ, зміст та обсяг операції. Посаду і прізвище особи, відповідальної за здійснення операції, та правильність її оформлення.

Згідно п. 51 Постанови НБУ № 75 від 4 липня 2018 р., «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України»

первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми), дату складання, найменування банку від імені якого складений документ, зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення), посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Згідно п. 52 Постанови НБУ № 75, первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними. І не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно п. 15 постанови НБУ № 75, операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні.

Згідно Постанови Київського апеляційного суду від 06.02.2020 р., по справі № 760/32527/18, провадження № 22-ц/824/789/2020, інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах аналітичного обліку.. Без яких, виписка по рахунку не являється первинним документом.

А позивач, вимагаючи стягнення з відповідача боргу по даному договору, у сумі 32 256 (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят шість) грн.,00 коп., розрахунків, складених у відповідності з усіма, вище наведеними, вимогами діючого законодавства, які б підтверджували ту суму, яку він просить стягнути з відповідача - суду не надав. А замість розрахунку боргу, надав суду загальну довідку про борг відповідача, яка не є належним розрахунком такого боргу, та не являється первинним бухгалтерським документом.

Крім того, повноваження відповідальної особи, яка уповноважена на складання первинних бухгалтерських документів, регламентується посадовою інструкцією. А довідка про борг підписана навіть не представником первісного кредитора. А представником фактора та позивача по справі – Кудіною Анастасією Вячеславівною. Яка не являється відповідальною особою на складання первинних документів, ні від імені первісного кредитора, ні від імені фактора та позивача по справі. Кудіна А.В. діє на підставі довіреності від фактора та позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Але в даній довіреності не сказано, що вона уповноважена на складання та підписання перинних документів. Представник ОСОБА_2 не довела, що вона, має право на складання первинних бухгалтерських документів, та на їх підписання.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію;

Згідно ст. 2 Закону, дія даного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Згідно ст. 6 Закону, його вимоги є обов`язковими для всіх підприємств усіх організаційно-правових форм.

Згідно ст. 8 Закону, організацію бухгалтерського обліку на підприємстві організовує його керівництво.

Згідно п.2 ст. 9 Закону, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа, дату складання, зміст та обсяг операції, посаду і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р., зі змінами № 467 від 28.12.2022 р., підписувати первинний документ має право тільки особа, уповноважена здійснювати дану операцію (п. 2.5 Положення № 88).

Згідно п. 2.12. Положення № 88, керівник підприємства затверджує перелік відповідальних осіб, які мають право підписувати первинні документи на здійснення господарських операцій. Такі повноваження закріплюються наказом на право підпису первинних документів по підприємству.

Тому, зважаючи на вище викладене, довідка надана позивачем про заборгованість відповідача не являється первинним документом. А тому не являється розрахунком боргу. До того ж, вона підписана представником фактора та позивача по справі,  ОСОБА_2 , без доказу того, що підписант є відповідальною особою, яка має право на складання та підпис первинних документів. Що викликає великий сумнів у законності такої довідки про борг, підписаної у такий спосіб. Тому, вказані позивачем суми боргу, без належно оформлених розрахунків, підтверджених первинними бухгалтерськими документами, не можуть бути належним доказом заборгованості відповідача. Як не можуть бути обґрунтованістю його позовних вимог.

Дана позиція викладена у Постанові Київського апеляційного суду від 19.06.2024 р., по справі № 757/25558/23 провадження № 22-ц/824/8037/2024, в якій зазначається про те, що розрахунок заборгованості, сформований позивачем, без підтвердження боргу первинними фінансовими документами, не може бути належним та допустимим доказом такого боргу, оскільки дані викладені в такому розрахунку, повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони – сторони Позивача.

Тому, в зв`язку з тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надала суду достатніх доказів на підтвердження отримання відповідачем  ОСОБА_1  грошових коштів по договору позики № 78276759 від 23.03.2023 р., укладеному з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Не надала належних, підтверджених первинними бухгалтерськими документами, розрахунку боргу. Не надала доказів про повідомлення боржника про зміну кредитора. А факт переходу права вимоги боргу по даному договору позики від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», до фактора та позивача по справі ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 по договору позики № 78276759 від 23.03.2023 р., слід відмовити.

Дослідивши матеріали та обставини справи по договору про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 від 27.04.2023 р., судом було з`ясувано:

Позивач, додав до позовної заяви копію договору про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 від 27.04.3023 р., укладеного між ТОВ ФК «Інвеструм», як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником. Сума кредиту, за даними позивача, складає – 6 730 грн. Сума заборгованості за відсотками – 13 624,25 грн. Загальна сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача становить - 20 354 (Двадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн. 25 коп. Даний договір складений у електронній формі та підписаний одноразовими ідентифікаторами, електронними підписами, кредитора та позичальника. Але даний договір не містить в собі повної інформації про погоджений сторонами номер платіжного рахунку, на який повинні були бути перераховані кредитні кошти.

Київський апеляційний суд, у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, у своїй постанові від 29.05.2024 р., по справі № 357/9465/23 провадження № 22-ц/824/8742/2024, відмовляючи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у задоволені його позовних вимог про стягнення боргу з відповідача, звернув увагу на те, що надана позивачем копія кредитного договору, та копія довідки про розрахунок боргу не є достовірними, належними та достатніми доказами підтвердження факту виконання позивачем своїх обов`язків за кредитним договором, оскільки не містять повної інформації про погоджений сторонами в кредитному договорі номер платіжного засобу, на який потрібно перераховувати суму кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували перерахування коштів з рахунку первісного кредитора на рахунок відповідача по справі. Позивач, додав до позовної заяви копію кредитного договору. Але сам договір не являється доказом отримання кредитних коштів. Надання кредиту підтверджується не кредитним договором, а документами, які підтверджують факт перерахування кредиту з рахунку кредитора на рахунок позичальника.

Згідно правового висновку Верховного Суду України викладеного у Постанові №336/4796/18 від 20.05.2022р., для стягнення боргу мало надати суду кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно ще надати і докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості.

Згідно позиції Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, по справі № 554/4300/16-ц, первинні документи, можуть бути належними доказами підтвердження боргу тільки за умови, якщо вони будуть оформлені у відповідності зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Та у відповідності з «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 р.

Згідно п.2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі, та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату його складання, назву організації яка склала документ, зміст та обсяг операції. Посаду і прізвище особи, відповідальної за здійснення операції, та правильність її оформлення.

Згідно п. 51 Постанови НБУ № 75 від 4 липня 2018 р., «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми), дату складання, найменування банку від імені якого складений документ, зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення), посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Згідно п. 52 Постанови НБУ № 75, первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними. І не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно п. 15 постанови НБУ № 75, операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні.

Київський апеляційний суд, своєю постановою від 19 червня 2024 р., по справі № 757/25558/23, провадження № 22-ц/824/8037/2024, відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фіннс» про стягнення заборгованості з відповідача, мотивуючи своє рішення тим, що не зважаючи на те, що з позичальником та відповідачем по справі, був укладений кредитний договір, матеріалами справи, сам факт його виконання – не доведено. Доводи позивача про те, що кредитні кошти були перераховані відповідно до умов кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів, на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача, не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.

Така сама позиція викладена у постанові Дніпровського апеляційного суду, від 04 вересня 2023 р., по справі № 175/1255/23 провадження № 22-ц/803/7045/23, в якій апеляційний суд відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі, по причині відсутності в матеріалах справи  первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника.

Такої ж позиції, дотримався Дніпровський апеляційний суд, у своїй постанові від 21 серпня 2023 р., по справі № 176/655/23 провадження № 22-ц/803/6707/23, в якій також відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, через те, що у справі відсутні первинні бухгалтерські документи, як докази зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника

Позивачем не додані докази того, що відповідач по справі, повідомлявся про зміну кредитора.

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав або від первісного кредитора, або від фактора, письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги, з повідомленням про суму грошової вимоги та реквізитів фактора.

Згідно ч.2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Згідно ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку перед новим кредитором до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Він, як і раніше, повинен виконувати свої боргові зобовязання тільки перед первісним кредитором.

Згідно п.1.3. Договору факторингу № 27102023/1, первісний кредитор зобов`язується протягом 10 днів з дня відступлення права вимоги повідомити боржника про зміну кредитора.

Але, в матеріалах справи відсутні докази того, що Відповідач по справі, хоч якимось чином повідомлявся про зміну кредитора з боку первісного кредитора чи з боку фактора та позивача по справі. І про таке повідомлення відповідача, навіть в переліку додатків до позову, по даному конкретному договору, нічого не сказано.

Згідно позиції викладеної у постанові Дніпровського апеляційного суду, від 04 вересня 2023 р., по справі № 175/1255/23 провадження № 22-ц/803/7045/23, в якій апеляційний суд відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі, по причині не повідомлення боржника про зміну кредитора.

Такої ж позиції, дотримався Дніпровський апеляційний суд, у своїй постанові від 21 серпня 2023 р., по справі № 176/655/23 провадження № 22-ц/803/6707/23, в якій також відмовив у задоволенні позову ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі ще й через те, що у справі відсутні докази повідомлення боржника про зміну кредитора.

Позивачем, до позовної заяви, не додані, оформлені належним чином, у відповідності з діючим законодавством, розрахунки боргу.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові по справі № 161/16891/15-ц від 30.01.2018р., доказами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості, та її розмір, можуть бути тільки первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які фіксують здійснення певних господарських та фінансових операцій.

Згідно позиції Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, по справі № 554/4300/16-ц, первинні документи, можуть бути належними доказами підтвердження боргу тільки за умови, якщо вони будуть оформлені у відповідності зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Та у відповідності з «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 р.

Згідно п.2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі, та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату його складання, назву організації яка склала документ, зміст та обсяг операції. Посаду і прізвище особи, відповідальної за здійснення операції, та правильність її оформлення.

Згідно п. 51 Постанови НБУ № 75 від 4 липня 2018 р., «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми), дату складання, найменування банку від імені якого складений документ, зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення), посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Згідно п. 52 Постанови НБУ № 75, первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними. І не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно п. 15 постанови НБУ № 75, операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні.

Згідно Постанови Київського апеляційного суду від 06.02.2020 р., по справі № 760/32527/18, провадження № 22-ц/824/789/2020, інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах аналітичного обліку.. Без яких, виписка по рахунку не являється первинним документом.

А позивач, вимагаючи стягнення з відповідача боргу по даному договору, у сумі 20 354,25 грн. (двадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн. 25 коп., розрахунків, складених у відповідності з усіма, вище наведеними, вимогами діючого законодавства, які б підтверджували ту суму, яку він просить стягнути з відповідача - суду не надав. А замість розрахунку боргу, надав суду загальну довідку про борг відповідача, яка не є належним розрахунком такого боргу, та не являється первинним бухгалтерським документом.

Крім того, повноваження відповідальної особи, яка уповноважена на складання первинних бухгалтерських документів, регламентується посадовою інструкцією. А довідка про борг підписана навіть не представником первісного кредитора. А представником фактора та позивача по справі – Кудіною Анастасією Вячеславівною. Яка не являється відповідальною особою на складання первинних документів, ні від імені первісного кредитора, ні від імені фактора та позивача по справі. Кудіна А.В. діє на підставі довіреності від фактора та позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Але в даній довіреності не сказано, що вона уповноважена на складання та підписання перинних документів. Представник ОСОБА_2 не довела, що вона, має право на складання первинних бухгалтерських документів, та на їх підписання.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію;

Згідно ст. 2 Закону, дія даного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Згідно ст. 6 Закону, його вимоги є обов`язковими для всіх підприємств усіх організаційно-правових форм.

Згідно ст. 8 Закону, організацію бухгалтерського обліку на підприємстві організовує його керівництво.

Згідно п.2 ст. 9 Закону, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа, дату складання, зміст та обсяг операції, посаду і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р., зі змінами № 467 від 28.12.2022 р., підписувати первинний документ має право тільки особа, уповноважена здійснювати дану операцію (п. 2.5 Положення № 88).

Згідно п. 2.12. Положення № 88, керівник підприємства затверджує перелік відповідальних осіб, які мають право підписувати первинні документи на здійснення господарських операцій. Такі повноваження закріплюються наказом на право підпису первинних документів по підприємству.

Тому, зважаючи на вище викладене, довідка надана позивачем про заборгованість відповідача не являється первинним документом. А тому не являється розрахунком боргу. До того ж, вона підписана представником фактора та позивача по справі, Кудіною А.В., без доказу того, що підписант є відповідальною особою, яка має право на складання та підпис первинних документів. Що викликає великий сумнів у законності такої довідки про борг, підписаної у такий спосіб. Тому, вказані позивачем суми боргу, без належно оформлених розрахунків, підтверджених первинними бухгалтерськими документами, не можуть бути належним доказом заборгованості відповідача. Як не можуть бути обґрунтованістю його позовних вимог.

Дана позиція викладена у Постанові Київського апеляційного суду від 19.06.2024 р., по справі № 757/25558/23 провадження № 22-ц/824/8037/2024, в якій зазначається про те, що розрахунок заборгованості, сформований позивачем, без підтвердження боргу первинними фінансовими документами, не може бути належним та допустимим доказом такого боргу, оскільки дані викладені в такому розрахунку, повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони – сторони позивача.

Позовні вимоги заявлені не первісним кредитором, а другим фактором. Спочатку, первісний кредитор, по договору факторингу № 27122023 від 03 липня 2023 р., відступив права вимоги боргу з відповідача першому фактору -ТОВ «Стар файненс груп». Після чого, перший фактор ТОВ «Стар файненс груп», в свою чергу, як новий кредитор, відступило права вимоги боргу з відповідача, по договору факторингу № 27122023-2 від 27 грудня 2023 р., другому фактору та позивачу по даній справі – ТОВ  «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Яка і подала позов до суду про стягнення заборгованості з Відповідача ОСОБА_1 . Витяги з реєстрів боржників у обох договорах факторингу не підписані сторонами, а завірені представником позивача – Кудіною А.В.

Тому, приймаючи до уваги те, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надала суду достатніх доказів на підтвердження отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів по договору про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 від 27.04.2023 р., укладеному з ТОВ «Інвеструм». Не надала належного, підтвердженого первинними бухгалтерськими документами, розрахунку боргу. Не надала доказів про повідомлення боржника про зміну кредитора, який змінювався два рази. А факт переходу права вимоги боргу по даному договору позики від первісного кредитора, ТОВ «Інвеструм», через першого фактора ТОВ «Стар файненс» до другого фактора та позивача по справі ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не знайшов належного підтвердження в ході судового розгляду. Суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 по договору про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 від 27.04.2023 р., слід відмовити

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги те, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надала суду достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог про стягнення боргу з відповідача по справі ОСОБА_1 , по договору про споживчий кредит № 8729927 від 26.05.2023 р., кредитор ТОВ «МІЛОАН». По договору позики № 78276759 від 23.03.2023 р., кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». По договору про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 від 27.04.2023 р., кредитор ТОВ «Інвеструм».

Суд, керуючись: ст. ст. 2, 10, 12, 13, 76, 77-81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про споживчий кредит № 8729927 від 26.05.2023 р., у сумі – 35 522 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять дві) грн., 00 коп., пПо договору позики № 78276759 від 23.03.2023 р., у сумі – 32 256 (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят шість) грн. 00 коп., по договору про надання фінансового кредиту № 44425-04/2023 від 27.04.2023 р., у сумі - 20 354,25 грн. (двадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн. 25 коп. на загальну суму – 88 135 (вісімдесят вісім тисяч сто тридцять п`ять) грн. 25 коп. - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 06.02.2025 р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш