Справа № 276/2715/24

Провадження по справі № 3/276/27/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року с-ще Хорошів

Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий органом 1816 від 13.03.2019, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, працююча,

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 року о 11 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухилилася від виконання передбачених ст.150 СК України обов`язків щодо виховання та створення умов проживання для своїх дітей ОСОБА_2 2008 року народження, ОСОБА_3 2011 року народження, ОСОБА_4 2013 року народження, ОСОБА_5 2018 року народження, а саме не створила задовільні умови для їх проживання: в будинку брудно, холодно, дрова в обмеженій кількості, відсутні продукти харчування, також з огляду на поведінку гр. ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи шляхом направлення рекомендованим листом за місцем проживання судових повісток, від отримання яких відмовлялась, що підтверджується довідками Укрпошти до відповідних повернутих конвертів. Про причини неявки суд не повідомила. Вона достеменно знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, що засвідчила своїм підписом у протоколі, однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з`явилася, будь-яких заяв та клопотань не подавала, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності не зверталася.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №845030 від 16.12.2024 року; листом служби у справах дітей Хорошівської селищної ради від 16.12.2024; Актом обстеження умов проживання від 16.12.2024 з доданими до нього фотоматеріалами.

Своїми діями, що виразились в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання малолітніх дітей, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, яка має на утриманні малолітніх дітей, а також беручи до уваги, що санкцією ч.1 ст.184 КУпАП передбачено стягнення у виді попередження або штрафу у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 850 до 1700 грн., і одночасно, у випадку накладення адміністративного стягнення, законодавством передбачено сплату судового збору, суд вважає, що в умовах воєнного стану накладення навіть найменшого стягнення значно погіршить становище насамперед малолітніх дітей, у зв`язку з чим, вбачає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Частиною другою ст. 284 КУпАП передбачено, що у разі оголошення особі, що притягається до адміністративної відповідальності усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 24, 36, 40-1, ч. 1 ст. 184, ст.ст. 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А.С. Семенюк