- Представник позивача: Новоселецька Оксана Анатоліївна
- позивач: Євлампієв Юрій Федорович
- відповідач: Євлампієва Марія Олександрівна
- Третя особа: Служба по справах дітей Черкаської міської ради
- Третя особа: Орган опіки та піклування Бориспільської міської ради
- Третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради
- Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради
- Представник відповідача: Топоров Олексій Юрійович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 712/1817/24
Провадження № 2/712/227/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - Токової С.Є.,
при секретарі – Білик О.Ю.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача – ОСОБА_2
відповідача – ОСОБА_3
представника відповідача Топорова О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім"ї Бориспільської міської ради, Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
Описова частина.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У лютому 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Новоселецька О.А. звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача ОСОБА_3 третя особа служба у справах дітей Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 12.12.2015 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачкою. До реєстрації шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року шлюб між ними розрівано.
Спільне проживання та подружні стосунки сторони припинили ще до розірвання шлюб, з осені 2020 року відповідач разом із сином переїхала проживати до своєї матері в м. Черкаси.
Після розлучення відповідачка почала зловживати спиртними напоями та у неї виникла алкогольна залежність, що негативно впливало на їх малолітню дитину. ОСОБА_1 влаштував відповідачку до реабілітаційного центру, а сам після початку повномаштабного вторгнення у березні 2022 року вступив на військову службу на захист країни. Після чого відповідач, залишила реалібіатаційний центр та знову почала вести аморальний спосіб життя, випивати і вчиняти домашнє насильство по відношенню до дитини.
У жовтні 2023 року відповідачку відвідали працівники Черкаського міського центру соціальних служб, які склали акт оцінки потреб сім"ї і з"ясували, що мати дитини ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов"язків. Також встановлено, що вона ніде не працює, має алкогольну залежність та в стані алкогольного сп"яніння вчиняє домашнє насильсство відносно своєї матері ОСОБА_5 та сина ОСОБА_4
07 жовтня 2023 року правоохоронними органами під час виїзду за місцем проживання родини за адресою АДРЕСА_1 було встановлено, що мати малолітнього, перебуваючи з явними ознаками вживання алкогольних напоїв, ображала сина, виражалась в його бік нецензурною лайкою. На ОСОБА_3 складено адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КпАП України та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
З 20 жовтня 2023 року по теперішній час малолітній ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_2 .
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 від 27.10.2023 року № 229 за адресою АДРЕСА_2 встановлено, що малолітній ОСОБА_4 забезпечений одягом відповідно до віку, необхідними речами особистої гігієни, ліжком для сну та відпочину, шафою для одягу та столом. Для ОСОБА_6 створені всі умови для проживання, розвитку та відпочинку. У будинку чисто, речі упорядковані, умови для проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам.
З жовтня 2023 року відповідачка припинила спілкування з сином, не цікавиться цого здоров"ям не бере участі у його вихованні, не дбає про матеріальне забезпечення. Усім необхїдним дитину забезпечує на даний час позивач.
14.11.2023 року відповідачка добровільно, без будь-якого примусу або впливу тяжких обставин, фізичного і морального насильства чи погроз, понвістю розуміючи значення своїх дій , підписала заяву, згідно з якою вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно малолітнього сина, ОСОБА_4 , справжність підпису на заяві засвідчено приватним нотаріусом.
А тому, вважають, що мати дитини, сама та з власної волі більше не виявляє бажання виховувати сина , що свідчить про її свідоме ухилення від виконання батьківських обов"язків.
Зважаючи на вищевикладені обставини, ухилення відповідачки від виховання, навчання та піклування про дитину, а також вчинення домашнього насильства , тобто жорстоке поводження з дитиною, існують правові підстави для позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, з урахуванням тієї обставини, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини, яка проживає разом з позивачем та повністю утримується саме ним, просить стягнути з відповідачки аліменти в розмірі 1/4 частини усих видів заробітку щомісячно, починаюючи з дати подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
Відзив на позову заяву відповідач не подавала.
Пояснення третіх осіб на адресу суду не надходили.
Процесуальні дії суду
Ухвалою від 10 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою від 17 червня 2024 року проведено заміну третьої особи служби у справах дітей Черкаської міської ради на орган опіки та піклування Черкаської міської ради . Також вказаною ухвалою залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи орган опіки та піклування Бориспільської міської ради, одночасно зобов"язано надати суду письмовий висновок про доцільність ( недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .
Ухвалою від 23 вересня 2024 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, просили суд його задоволити з підстав наведених у ньому. Представник позивача просила суд не погоджуватись із висновком органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення батьківських прав відповідачки.
Відповідач та її представник проти позову заперечували, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_3 не ухилялась та не ухиляється від виконання своїх обов"язків відносно неповнолітнього сина. В силу певних життєвих обставин, малолітній син став проживати з батьком. Проте, вона спілкується з дитиною, передає по можливості подарунки, речі, цікавиться його життям. Жодних доказів на підтвердження того, що нею вчинялось домашнє насилля відносно малолітнього сина, суду не надано, оскільки такиий факт не мав місце. В неї був конфлікт зі своєю матір"ю ( бабусею малолітнього сина), проте в судовому порядку вона до адміністративної відповідальності не притягувалась. Алкогольними напоями не зловживає, наразі займається пошуком роботи. З дитиною спілкування налагодилось, вона телефонує йому, син також має бажання з нею спілкуватись.
Представник служби у справах дітей та сім"ї Бориспільської міської ради в судове засідання н6е з"явився. У надісланому на адресу суду клопотанні просив розглядати справу у його відсутність.
Представник органу опіки та піклування Черкаської міської ради в судове засідання не з"явився, про розгляд справи повдомлявся належним чином.
Заслухавши сторони та їх представників, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , думку малолітнього ОСОБА_4 дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини встановлені судом.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.10.2013 року батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ( а.с. 9).
Заочним рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 02 листопада 2021 року шлюб між сторонами, зареєстрований 12.12.2015 року у Бориспільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) , актовий запис № 769 розірвано.
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 від 27.10.2023 року комісією у складі головного спеціаліста відділу соціально-правової роботи, директором центру соціальної підтримки дітей та сім"ї служби у справах дітей та сім"ї Бориспілької міської ради на підставі листа служби у справах дітей Черкаської міської ради від 23.10.2023 року проведено перевірк умов проживання виховання та утримання малолітнього ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 та вказано, що для виховання, розвиткута проживання дитини створено умови : дитина забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку та проживання. ( а.с. 11)
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України та звільнено від адміністративної відповідальності.
Листом від 23.10.2023 року служба у справах дітей Черкаської міської ради повідомила службу у справах дітей Бориспільскої міської ради про ймовірне вчинення домашнього насильства.
З Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 19.10.2023 року вбачається , що родина в якій проживає малолітній ОСОБА_4 потребує соціального супроводу.
Малолітній ОСОБА_10 навчається в Бориспільському ліцеї " Патріот" .
Зміст спірних правовідносин та застосовані норми права.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).
Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналізуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про недостатність доказів та мотивів, які б свідчили про наявність підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини.
Надані позивачем докази тільки підтверджують характер та спосіб його участі у вихованні дитини, проте, не доводять факт злісного нехтування ОСОБА_3 своїми батьківськими обов`язками щодо малолітнього сина, тобто що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.
Нотаріально посвідчена заява відповідача ОСОБА_3 від 14 листопада 2023 року про визнання позову не може слугувати підставою для задоволення позову, з огляду на те, що відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (ч. 3 ст. 155 СК України) та не відповідає інтересам дитини.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
З огляду на необхідність забезпечення якнайкращих інтересів дитини, зокрема в частині її права на спілкування з матір`ю та збереження зв`язків із нею, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до відповідача такого крайнього (виняткового) заходу впливу, як позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею.
Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49), проте, наявності таких обставин у цій справі не доведено.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтвердили лише факт проживання дитини з батьком, позивачем у справі, жодних пояснень щодо неналежного виконання відповідачкою батьківських обов"язків не надали.
В судовому засіданні , в присутності психолога, була з"ясована думка малолітнього ОСОБА_4 який пояснив суду, що дійсно проживав з мамою та бабусею в м. Черкаси. Між мамою та бабусею виникали сварки і вони викликали поліцію. Наразі він живе зі своїм батьком в місті Бориспіль, відвідує ліцей, не хоче повертатись проживати в м. Черкаси, оскільки у нього є багато друзів, після переїзду до батька став ходити на гуртки.
Із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради, погодженого рішенням від 24.07.2024 року, вбачається, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4 є недоцільним та передчасним.
Отже, вказаний не підтверджує, що відповідач свідомо та остаточно знехтувала своїми обов`язками відносно дитини, втратила цікавість до дитини, а інтереси дитини вимагають застосування такого крайнього заходу як позбавлення батька батьківських прав.
Таким чином, в судовому засіданні не встановлено обставин, які б підтверджували винну та свідому поведінку відповідача щодо ухилення від виховання малолітнього сина, умисне і свідоме нехтування обов"язками матері, у зв"язку з чим підстави для позбавлення батьківських прав відповідача відсутні.
Як роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Слідуючи приписам у ст. 18 Конвенції про права дитини щодо сприяння батькам у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей, враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, попередню поведінку відповідача ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про необхідність попередження відповідача змінити ставлення до виховання малолітнього сина та необхідність відвідувати психолога.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 133 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 180, 182, 191 СК України суд,-
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову відмовити .
Попередити ОСОБА_3 про необхідність зміни ставлення до виховання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З метою покращення умов виховання дитини та налагодження контакту з малолітнім ОСОБА_4 зобов"язати ОСОБА_3 відвідувати психолога.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий : С.Є. Токова
- Номер: 2/712/1399/24
- Опис: Про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.02.2024
- Дата етапу: 12.02.2024
- Номер: 2/712/1399/24
- Опис: Про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.02.2024
- Дата етапу: 11.04.2024
- Номер: 2/712/1399/24
- Опис: Про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.02.2024
- Дата етапу: 12.04.2024
- Номер: 2/712/227/25
- Опис: Про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.02.2024
- Дата етапу: 24.12.2024
- Номер: 2/712/227/25
- Опис: Про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи: в позові відмовлено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.02.2024
- Дата етапу: 16.01.2025
- Номер: 22-ц/821/634/25
- Опис: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Черкаський апеляційний суд
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.02.2025
- Дата етапу: 24.02.2025
- Номер: 2/712/227/25
- Опис: Про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.02.2024
- Дата етапу: 27.02.2025
- Номер: 22-ц/821/634/25
- Опис: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Черкаський апеляційний суд
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.02.2025
- Дата етапу: 04.03.2025
- Номер: 22-ц/821/634/25
- Опис: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Черкаський апеляційний суд
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.02.2025
- Дата етапу: 06.05.2025
- Номер: 2/712/227/25
- Опис: Про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 712/1817/24
- Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
- Суддя: Токова С. Є.
- Результати справи: залишено без змін
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.02.2024
- Дата етапу: 06.05.2025