АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Гошовського Г.М.,
суддів - Стана І.М., Кондора Р.Ю.,
за участю прокурора - Кураха Ю.М.,
засудженого ОСОБА_1., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Тячівського районного суду від 05 червня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 Іршавського району Закарпатської області, українець, гр. України, не одружений, із неповною середньою освітою, не працював, раніше неодноразово судимий і, зокрема, 11 жовтня 2001 року Іршавським районним судом за ст. ст. 140 ч. 2; 215-3 ч. 2; 215 ч. 2 ( у редакції Закону України 1960 року ); 185 ч. 3; 15 - ч.1 - 185 ч. З КК України із застосуванням ст. 42 КК України на п'ять років позбавлення волі, засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України на шість років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбуття покарання визначено рахувати з 19 березня 2006 року.
Згідно вироку, ОСОБА_1. визнаний винуватим і засуджений за те, що 18 березня 2006 року приблизно о 01 -й годині, перебуваючи біля будинку № АДРЕСА_2 в м. Тячів, видавивши скло бокового вікна зі сторони пасажира та розібравши замок запалювання, незаконно повторно заволодів автомобілем марки «ВАЗ-21099» державний знак НОМЕР_1, вартістю 32095 гривень 28 коп., що належав потерпілому ОСОБА_2.. З цим автомобілем цього ж дня приблизно о 12-й годині ОСОБА_1. був затриманий працівниками міліції біля АДРЕСА_3 Львівської області.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. вказує про те, що як під час досудового так і судового слідства вину у вчиненні злочину визнав повністю, чистосердечно розкаявся, своїми діями сприяв розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню співмешканку, яка є вагітною, що у зв'язку з вчиненими ним діями потерпілому матеріальна шкода не заподіяна.
Справа: №11-523
Категорія: ч.З ст.289 КК України
Головуючий у першій інстанції: Решетар В.І..
Доповідач: Стан І.В.
Просить вирок суду змінити, застосувати до нього вимоги ст. 69 КК України та пом'якшити йому покарання. В доповненні до апеляції ОСОБА_1. посилається на неповноту при дослідженні доказів по справі, а також вказує про те, що судом необгрунтовано призначено йому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Просить вирок суду скасувати й змінити йому запобіжний захід на підписку про невиїзд.
Прокурором та іншими учасниками процесу апеляція на вирок суду не подавалась.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав викладені ним в апеляції та доповненні до неї доводи, міркування прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку не має.
Винуватість ОСОБА_1., у вчиненні злочину, за який його засуджено підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Оскільки засуджений ОСОБА_1. вину у вчиненні злочину визнавав повністю, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоцільним, обмежившись допитом засудженого, досліджувати зібрані органам досудового слідства докази. При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, встановленні порядку їх дослідження та роз'ясненні, при цьому, ОСОБА_1. прав, судом першої інстанції вимоги ст. 299 КПК України порушені не були. Тому, апеляційним судом висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи не перевіряються й перевіряються в межах доводів апеляції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи доповнення до апеляції ОСОБА_1. про неповноту при дослідженні доказів по справі.
Зібрані органом досудового слідства докази підтверджують вину ОСОБА_1. у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.
Дії засудженого ОСОБА_1. за ст. 289 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.
Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну вироку і направлення справи на новий судовий розгляд або на додаткове розслідування.
Доводи апеляції про пом'якшення засудженому ОСОБА_1. покарання колегія судців відхиляє з таких підстав.
Так, з вироку суду вбачається, що судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_1. покарання враховані ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, конкретні обставини, за яких вчинено злочин, дані про особу ОСОБА_1. та пом'якшуючі його покарання обставини, в тому числі ті, на які він посилається в апеляції, - повне визнання вини у вчиненні злочину, щире каяття та активне сприяння його розкриттю, що в зв'язку з вчиненими ним діями потерпілому матеріальна шкода не заподіяна, а також те, що ОСОБА_1. не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину - незаконне заволодіння транспортним засобом, що вчинений злочин відноситься до тяжких.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_1. має на утриманні неповнолітню співмешканку, яка є вагітною й пом'якшення йому в зв'язку з цим покарання, колегія судців відхиляє, оскільки в їх підтвердження до справи не долучені будь-які достовірні докази.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення ОСОБА_1. покарання, в тому числі для застосування до нього вимог ст. ст. 69, 75 КК України, а доводи апеляції про пом'якшення покарання відхиляє.
Окрім цього, колегія суддів відхиляє доводи доповнення до апеляції про те, що судом ОСОБА_1. необгрунтовано призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки в санкції ст. 289 ч. 2 КК України передбачено право суду за вчинення даного злочину призначити додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що висновки суду в цій частині є обгрунтованими.
Керуючись ст, ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 червня 2006 року щодо
засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а подану ним апеляцію - без
задоволення.