Справа №  2а-2032/11

П О С Т А Н О В А  

 12 жовтня 2011 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого – судді Борка А. Л.

при секретарі – Грищенко Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя  про визнання  дій  неправомірними та скасування  рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

04.04.2011 року позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про визнання дій неправомірними та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, як працівнику освіти за наявністю спеціального стажу роботи більш ніж 25 років, з 25 серпня 2010 року.

Позов мотивований тим, що 25 серпня 2010 року позивач звернулася із заявою та необхідними  документи до співробітника відповідача за призначенням пенсії, як працівнику освіти, але 10 березня 2011 року поштою отримала відповідь у якій їй було відмовлено у призначенні пенсії. Позивач вважає дії відповідача не обґрунтованими та просить позов задовольнити.          

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні надала суду заперечення проти позову та пояснила, що призначення ОСОБА_1 пенсії як працівнику освіти неможливо у зв’язку із наявність стажу у позивача менш ніж 25 років, які обов’язкові для призначення пенсії.

Вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 серпня 2010 року позивач, ОСОБА_1 звернулась до відділу призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя для вирішення питання про призначення їй пенсії як працівнику освіти.

Відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Судом також встановлено, що відповідачем не було зараховано до спеціального стажу позивача ОСОБА_1 період роботи у Севастопольському вищому військово-морському інженерному училищі на посаді „викладач кафедри іноземних мов” з 07 лютого 1984 року, у зв’язку із тим, що цей навчальний заклад не входить до переліку визначеному у вищезазначеній постанові КМУ. При визначенні спеціального стажу позивача він склав 22 роки 7 місяців 29 днів.   

Відповідно до п. 2.3 Положення про вищі військові навчальні заклади Збройних Сил України, які були затверджені Наказом Міністра оборони України від 21 червня 2004 року N 221: структурними підрозділами вищих військових  навчальних закладів третього рівня акредитації є управління ВВНЗ; факультети, коледжі, кафедри, науково-дослідні лабораторії, бібліотеки, підрозділи слухачів (курсантів), підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації офіцерських кадрів і державних службовців тощо; військові частини (підрозділи) забезпечення навчального процесу.

Відповідно до Постанови КМУ від 04 листопада 1993 року № 909, якою затверджено „Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”, працівникам вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації надано право на пенсію за вислугу років.

Як вбачається із матеріалів справи позивач з 07 лютого 1984 року працювала у Севастопольському вищому військово-морському інженерному училищі, яке є навчальним закладом третього рівня акредитації, тобто цей період роботи позивача не може бути враховано до спеціального стажу при призначенні пенсії позивачу, як працівнику освіти.  

У зв’язку із вище наведеним, суд вважає позовні вимоги позивача такими,  що не підлягають задоволенню у повному обсязі.            

На підставі ст.ст. 71, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1.        

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський райсуд  міста Севастополя.

Суддя - підпис

Згідно з оригіналом                                   Борко А. Л.