Справа № 22а-3844/11 Головуючий 1-ї інстанції Маловічко З.О.
Категорія- 10.3.1. Доповідач: Єлгазіна Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Єлгазіної Л.П
суддів: Дундар І.О., Соломахи Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у місті Дебальцеве Донецької області на постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 11 листопада 2009 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України у місті Дебальцеве Донецької області - про зобов,язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
ВСТАНОВИВ:
відповідач Управління Пенсійного Фонду України України у місті Дебальцеве Донецької області звернулися з апеляційною скаргою на постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 11 листопада 2009 року, яку вважали постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, бо суд першої інстанції не врахував, що Закон України „ Про загальнообов.язкове державне пенсійне страхування” забороняє використання коштів на цілі не передбачені цим законом. Саме Законом Про Державний бюджет визначаються видатки Держави на загально- суспільні потреби , а суд безпідставно застосував мінімальний розмір пенсії для виплат дітям війни.. Постанову суду першої інстанції просили скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Дебальцевського міського суду Донецької області від 11 листопада 2009 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 , зобов,язано УПФУ провести перахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року ; з 22.05.2008 року по 30 вересня 2008 року, та з 01.10.2008 року виходячи з розміру мініимальної пенсії за віком , встановленої ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов.язкове державне пенсійне страхування” .
Судовий розгля здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 ч.1 КАС України за наявними у справі матеріалами і відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участю
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст..195 п.1 КАС України , - суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції , які призвели до неправильного вирішення справи.
Апеляційним судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується копією паспорта і має право на пільги відповідно до зазначеного Закону (а.с.9-10).
При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно – правових актів застосовується лише в частині , в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетному Кодексу України, та Законам України „ Про Державний бюджет України „
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, до 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог .
Крім того, ст.71 Закону "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 р. зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року ця норма визнана неконституційною.
Оскільки у відповідності зі ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни відновлено з 9 липня 2007 року що є підставою для задоволення позовних вимог в частині виплати підвищеної пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників війни.Згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-Х11 учасникам війни,нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу СРС за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни,пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищується на 15% прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність,іншим учасникам війни-на 10% процентів прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність.
Але Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційни ми,серед іншого,і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 ЗУ»Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».Таким чином,з 22 травня 2008 року відновлена дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 1 січня 2008 року,згідно якої пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції і в частині зобов»язання відповідача про здійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22.05.2008 року відповідно до ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є обґрунтованою.
Проте, апеляційний суд вважає за помилковим визначення періоду стягнення без заазначення кінцевого терміну, оскільки позивач у позовній заяві просив стягнути УПФУ підвищення до пенсії і з 01.10.2008 року, на що суд не звернув уваги і порушив вимоги закону. не визначив термін стягнення.
Згідно з вимогами ст.11 п.1, 2 КАС України, - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ст 195 п.1 КАС України , - суд апеляційної інстанції виходе за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції , які призвели до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що оскільки рішення суду було ухвалено 11.11.2009 року, то суд першої інстанції не розглянув повністю вимоги за 2008 рік, хоча позивач просив стягнути підвищення до пенсії з 01.10.2008 року. А суд не зазначив кінцевий термін за 2008 рік.
У зв.язку з наведеним, рішення підлягає зміні, оскільки суд розглянув не всі вимоги і на користь позивача слід здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.10.2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру мініимальної пенсії за віком , встановленої ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов.язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням фактично здійснених виплат ..
Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отримання бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Суд правильно дійшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Відповідно до ст. 201 КАС України , – підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:
1. правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права ;
2. вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Керуючись ст..197,201,205 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ „ Прикінцеві положення „ Закону України „ Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов,язаних із соціальними виплатами, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Дебальцеве Донецької області задовольнити частково .
Постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від від 11 листопада 2009 року змінити.
Зобов,язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Дебальцеве Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.10.2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , встановленої ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов.язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням фактично здійснених виплат .
В решті постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 11 листопада 2009 року залишити без змін.
Повний текст постанови виготовлено 19.04.2011 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції .
Судді: