Справа 22а-17497 /2011 Головуючий у 1 інстанції Морозова І.В .
Категорія 10.3.1 Доповідач Мальований Ю.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Новосядлої В.М., суддів Мальованого Ю.М., Гусєва В.В.,
при секретарі Шкребтієнко С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарськ Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та сплатити щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни»,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнана неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, відповідача зобов’язано здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на той період у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 24.09.2008 року по 31.12.2008 року .
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області просило постанову суду скасувати та винести нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального і процесуального права.
Справа на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» розглядається за правилами КАС України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на відповідному обліку визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог з 24.09.2008 року по 31.12.2008 року ( з урахуванням дати звернення позивача з позовом до суду та рішення суду про визнання причини пропуску строку неповажною).
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий : Судді: