Справа № 22а- 6772                                                      Головуючий  у 1 інстанції  Моцний О.С.

Категорія 10.3.3.                                                                 Доповідач Єлгазіна Л.П.

_____________________________________________________________________________________

У х в а л а

                                                          Іменем України

06 травня  2011 року                                                                                          м. Донецьк

   Апеляційний суд Донецької області в складі:

                            головуючо судді Єлгазіної Л.П.,

                            суддів: Соломахи Л.І., Дундар І.О.

розглянувши  в порядку письмового провадження  в м.Донецьку адміністративну справу за  апеляційною  скаргою  скаргою  Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської Ради    на рішення Селидівського міського суду  Донецької області  від  16 вересня  2010 року в   справі за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до   Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської Ради      - про про визнання неправомірними дій та зобов,язання відповідача провести виплату державної допомоги по догляду за дитиною ,перерахунок щомісячної грошової допомоги  по догляду за дитиною віком до трьох років  

       ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення про визнання неправомірною відмови відповідача, зобов'язання провести перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку трирічного віку та просила стягнути на її користь недоплачену допомогу..

Ррішенням Селидівського міського суду  Донецької області  від  16 вересня  2010 року  задоволено позовні вимоги . Суд визнав незаконними дії відповідача щодо призначення позивачу розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язав відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 03.08. 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до вимог ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми " .

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким  відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 ч.1 КАС України за наявними у справі матеріалами і відсутності клопотань  від усіх осіб, які беруть участь у справі  про розгляд справи  за їх участю

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню  з таких підстав.

Відповідно  до  ст..195 п.1 КАС  України ,  -  суд апеляційної інстанції  переглядає  рішення суду першої інстанції в межах  апеляційної скарги. Суд  апеляційної інстанції  може вийти за межі доводів  апеляційної скарги  в разі встановлення під час апеляційного провадження  порушень, допущених судом  першої інстанції , які призвели  до неправильного вирішення справи.

Позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження дитини, та має право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплату якої відповідач проводить не в повному обсязі  (а.с.4).

Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, тому у 2007 та 2008 роках нарахування та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватися територіальними управліннями праці та соціального захисту населення на підставі статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зі змінами та доповненнями внесеними законами про державні бюджети 2007 та 2008 років з врахуванням рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007, яким визнанні неконституційними статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

На виконання рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

З врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 03.08. 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, меншому, ніж встановленому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( з урахуванням строку звернення до суду першої інстанції ).

Суд не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, , що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального права та процесуального права та передбачені законом підстави для його скасування відсутні.

 Відповідно до ст. 200 КАС України , – суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що  суд першої інстанції  правильно встановив обставни  справи та ухвалив судове рішення  з додержанням норм матеріального і процесуального права.

      Керуючись ст..197,200,205 КАС України,  Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ „ Прикінцеві положення „  Закону України „ Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов,язаних із соціальними виплатами,  апеляційний суд,    

                                                            УХВАЛИВ :  

Апеляційну  скаргу       Управління праці та соціального захисту населення   Селидівської міської Ради    відхилити.

Рішення Селидівського міського суду  Донецької області  від  16 вересня  2010 року   залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 06.05.2011 року.

Ухвала апеляційного суду набирає  законної  сили  з  моменту   проголошення,  і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до   Вищого адміністративного суду України  протягом  двадцяти днів  після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції .

                                                                      Судді: