Справа № 344/12041/24

Провадження № 2/344/585/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

21 січня 2025 року                                                                      м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого–судді Антоняк Т.М.

за участю секретаря Соляник Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 08.12.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_3 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/9164418. У відповідності до умов вказаного Полісу страхування ПрАТ «УПСК» взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Ford», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.

27.05.2021 року о 21 год 50 хв в м. Івано-Франківську на перехресті вулиць Ленкавського Кармелюка, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_4 .

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.

Відповідно до Постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.07.2021 року по справі №344/8846/21, Відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

З огляду на вищевказане, власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом № АР/9164418.

Так, на підставі страхового акту №017/037/012023/21/1 ПрАТ «УПСК» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 8 931, 22 грн, що підтверджується платіжним дорученням №16511 від 19.07.2021 року. Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «УПСК» склав 8 931 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять одна) грн. 22 коп.

Водночас, як вбачається з постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.07.2021 року по справі №344/8846/21, відповідач керував автомобілем «Ford», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » у стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на вищезазначене в розумінні ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.1166, 1187, 1191 ЦК України, у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати ПрАТ «УПСК» завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування за Полісом № АР/9164418.

03.03.2023 року, між ПрАТ «УПСК» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1    укладено Договір №03/03/2023 про відступлення права вимоги,  відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор   отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Полісом № АР/9164418 від 08.12.2020 року.

Відтак, позовними вимогами позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 320649) завданні збитки в порядку регресу у розмірі 8931 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять одна) грн. 22 коп та понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подавши заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд справи. 

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

03.03.2023 року, між ПрАТ «УПСК», Первісним кредитором та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , Новим кредитором укладено Договір № 03/03/2023 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор   отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Полісом № АР/9164418 від 08.12.2020 року.

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 липня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення: за ст.124 КУпАП – 850 гривень штрафу; за ст. 130 ч.1 КУпАП — 17000 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. На підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_2 накладено остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.  

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує з матеріалів справи, на момент ДТП транспортний засіб «Mitsubishi», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_4 був застрахований у ПрАТ «УПКС» 

На підставі ремонтної калькуляції № 9164418_№ від 07.06.2021 було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 8931,22 грн.

ПрАТ «УПСК» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 8931,22 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 16511 від 19.07.2021.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно підпункту "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн підтверджуються: копією свідоцтва адвоката Самойленка П.М.; Договором про надання правничої допомоги № 01/1122, Додатковою угодою № 023 до Договору про надання правничої допомоги № 01/1122, де визначена вартість послуг, сума якої становить 4000 грн, Актом здачі-прийняття робіт (виконаних послуг) від 17.06.2024, копією платіжної інструкції від 17.06.2024 на суму 4000 грн.

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру, а також при цьому були дотримані критерії розумності їх вартості.

Враховуючи, що суд задовольнив заявлені позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс», то витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 986 грн. 96 коп.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, -

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 320649) завданні збитки в порядку регресу у розмірі 8 931 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять одна) грн. 22 коп, витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 4000 грн 00 коп. а також сплачений судовий збір у розмірі 986 грн. 96 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 адреса реєстрацї: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя                                                                                             Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2025 року.