Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1852620301

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову


04 лютого 2025 рокум. Ужгород№ 260/8562/24


Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Романової Юлії Андріївни про забезпечення позову, -


В С Т А Н О В И В:


ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника – адвоката Романової Юлії Андріївни (далі – представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі – відповідач 1), Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі – відповідач 2), Державного підприємство «Документ» (далі – відповідач 3), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Мукачівського відділу № 2 ГУДМС у Закарпатській області, державного підприємства «Документ» та його відокремленого підрозділу - закордонної філії в Федеративній Республіці Німеччина, що знаходиться в м. Берлін, щодо невидачі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 ;

2) зобов`язати Державну міграційну службу України, Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Мукачівського відділу № 2 ГУДМС у Закарпатській області вжити у межах своїх повноважень заходи із забезпечення доставки та видачі оформленого на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від державного підприємства «Документ» до його відокремленого підрозділу - закордонної філії в Федеративній Республіці Німеччина, що знаходиться в м. Берлін;

3) визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, державного підприємства «Документ» та його відокремленого підрозділу - закордонної філії в Федеративній Республіці Німеччина, що знаходиться в м. Берлін, щодо невидачі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 ;

4) зобов`язати Державну міграційну службу України, вжити у межах своїх повноважень заходи із забезпечення видачі оформленого на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 ;

5) зобов`язати державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - закордонної філії в Федеративній Республіці Німеччина, що знаходиться в м. Берлін;

6) зобов`язати державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - закордонної філії в Федеративній Республіці Німеччина, що знаходиться в м. Берлін, видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 і посвідчення водія НОМЕР_3 , в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 27.02.2024, тобто без пред`явлення будь-яких військово облікових документів.

7) стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань всі документально підтверджені судові витрати.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду залишено даний позов без руху.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03 лютого 2025 року представник позивача подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову наступним шляхом:

- заборони ДП «Документ», його відокремленому підрозділу - філії в Федеративній Республіці Німеччина, м. Берлін, а також їх службовим особам передавати посвідчення водія НОМЕР_3 , оформлене на ім`я ОСОБА_1 , після закінчення строку зберігання до ТСЦ МВС № 4642 для знищення - до набрання рішенням суду у цій справі законної сили;

- заборони Головному сервісному центру МВС в особі його відокремленого підрозділу - регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, Територіальному сервісному центру № 4642, а також їх службовим особам знищувати посвідчення водія НОМЕР_3 , оформлене на ім`я ОСОБА_1 , - до набрання рішенням суду у цій справі законної сили;

- зобов`язати ДП «Документ», його відокремлений підрозділ - філію в Федеративній Республіці Німеччина, м. Берлін, і їх службових осіб зберігати посвідчення водія НОМЕР_3 , оформлене на ім`я ОСОБА_1 , у відокремленому підрозділі ДП «Документ» - філії в Федеративній Республіці Німеччина, м. Берлін - до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Необхідність забезпечення адміністративного позову вказаним способом аргументована тим, що 27.02.2024 позивач звернувся до філії ДП «Документ» в Федеративній Республіці Німеччина», розташованої у м. Берлін, із приводу оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон і обміну посвідчення водія. У той же день, позивачем сплачено вартість бланка та адміністративної послуги в розмірі 515 грн (285 грн - бланк, 230 грн - адміністративна послуга) щодо оформлення та виготовлення посвідчення водія.

За інформацією ГСЦ МВС № 31/3176A3329632024 від 08.11.2024, наданою на адвокатський запит № 04/24 від 04.11.2024, відповідно до визначеного механізму взаємодії, 01.03.2024 територіальним сервісним центром № 4642 (на правах відділу м. Дрогобич) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано- Франківській та Закарпатській областях (далі - ТСЦ МВС № 4642), опрацьована заява ОСОБА_1 щодо обміну посвідчення водія, яка надійшла через підрозділ ДП «Документ», розташований в м. Берлін, та за результатами розгляду зазначений підрозділ повідомлено про позитивне рішення щодо надання адміністративної послуги.

Представником відповідача - ДП «Документ» 23.01.2025 надіслано відзив на позовну заяву, у якому серед іншого зазначено, що на виконання вимог Порядку взаємодії територіальних сервісних центрів МВС із державним підприємством, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України, та центрами надання адміністративних послуг, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.05.2022 № 278, між ДП «Документ» і Головним сервісним центром МВС, в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській і Закарпатській областях підписано Узгоджене рішення № 1 від 23.10.2023.

Відповідно п. 19. Протоколу до Узгодженого рішення від 23.10.2023 № 1, у разі відмови заявників від отримання або неотримання ними бланкової продукції, реквізитів електронних документів та номерних знаків протягом року з дня його оформлення уповноваженим суб`єктом, така бланкова продукція разом з документами, на підставі яких їх оформлено, передаються до ТСЦ МВС № 4642 для знищення відповідно до акта приймання-передачі незатребуваних посвідчень водія, свідоцтв про реєстрацію та номерних знаків згідно з додатком 4 до цього Протоколу. Копії вказаного Рішення та Протоколу до нього додано представником Відповідача до відзиву на позовну заяву.

Згідно додаткової відповіді Головного сервісного центру МВС № 31/3176A3349242024 від 27.11.2024 на адвокатський запит № 04/24 від 04.11.2024, ГСЦ МВС надіслано лист Державного підприємства «Документ», зі змісту якого встановлено, що станом на 02.03.2024 посвідчення водія НОМЕР_3 , оформлене на ім`я ОСОБА_1 , було оформлене та доставлене до закордонної філії ДП «Документ» в Федеративній Республіці Німеччина, м. Берлін. Після відновлення повноцінного процесу видачі готових документів у закордонних філіях Підприємства, заявнику буде направлене відповідне sms-повідомлення про готовність документів до видачі.

Окрім того, згідно відповідей ДП «Документ» № 1/9-3232 від 29.10.2024 і № 1/9-3465 від 19.11.2024 на адвокатські запити, за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Підприємства, у закордонних підрозділах ДП «Документ» тимчасово призупинено прийом громадян на обмін/відновлення водійського посвідчення та обмін свідоцтва про реєстрацію авто, а також була тимчасово призупинена видача готових документів у зв`язку з «технічними причинами». При чому зазначено, що після того, як документи, оформлені на ім`я ОСОБА_1 , будуть готові до видачі у відповідній закордонній філії ДП «Документ», заявник отримає sms-повідомлення про готовність документів до видачі, після чого у встановленому порядку зможе їх отримати.

Незважаючи на фактичну готовність документа до видачі ще 01.03.2024, позивача не було про нього проінформовано ні за допомогою SMS-повідомлення, ані в інший спосіб.

Ба більше, згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті паспортного сервісу ДП «Документ» за посиланням https://pasport.org.ua/news/pryzupynennia-pryiomu-hromadian-na-obmin-vidnovlennia-vodiiskoho, уже 16.04.2024 ДП «Документ» було тимчасово призупинено прийом громадян у закордонних підрозділах на обмін/ відновлення водійського посвідчення та обмін свідоцтва про реєстрацію авто у зв`язку з технічними причинами.

А відповідно до інформації, розміщеної за посиланням https://pasport.org.ua/news/pryzupyneno-vydachu-hotovykh-dokumentiv-u-zakordonnykh-pidrozdilakh 23.04.2024 призупинено видачу готових документів у закордонних підрозділах через нібито наявність «технічних причин», що в свою чергу унеможливлює отримання Позивачем посвідчення водія.

Відповідно до вимог частини шостої статті 29 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зазначено, що оформлення та видача посвідчення водія здійснюються уповноваженим органом у строк до п`яти робочих днів з дня подання необхідних документів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, з моменту прийняття відповідного рішення про оформлення посвідчення водія пройшов вже майже 1 рік, однак документ позивачеві видано так і не було. Таким чином, незважаючи на об`єктивну неможливість отримання позивачем посвідчення водія через очевидну протиправну бездіяльність відповідача, посвідчення водія НОМЕР_3 може бути знищено 02.03.2025.

Враховуючи неможливість отримання позивачем посвідчення водія через очевидну протиправну бездіяльність зі сторони суб`єктів владних повноважень, що порушує права, свободи та інтереси Позивача, а також встановлені Протоколом до Узгодженого рішення від 23.10.2023 № 1 строки знищення бланків відповідних документів, існує реальна загроза знищення посвідчення водія НОМЕР_3 , оформлене на ім`я ОСОБА_1 , яке на даний час зберігається у зазначеній філії ДП «Документ», що унеможливить виконання рішення суду, нівелює ефективний захист та зведе нанівець можливість поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, якщо посвідчення водія, оформлене на ім`я позивача буде знищено, це унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, що виключає доцільність існування самого позову в цій частині, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.

Крім того, позивач внаслідок очевидної бездіяльності суб`єкта владних повноважень тривалий час не може реалізовувати свої права.

Так, згідно абз. 8 п. 28 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, після внесення працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС інформації про обмін посвідчення водія обміняне посвідчення водія вважається недійсним.

Таким чином, до моменту отримання нового посвідчення водія НОМЕР_3 , позивач не має можливості реалізовувати своє право на керування транспортними засобами.

У разі знищення посвідчення водія, позивач не тільки зазнає даремної втрати коштів, оплачених за оформлення та його виготовлення, а й втратить можливість повторного звернення до відокремленого підрозділу ДП «Документ» за кордоном, оскільки відповідно до інформації з офіційного веб-сайту паспортного сервісу ДП «Документ» за посиланням https://pasport.org.ua/, послуга з обміну посвідчення водія за кордоном більше не доступна в Центрі.

Враховуючи, що позивач тривалий час проживає та працює за кордоном, і на даний час перебуває в Швейцарській Конфедерації, повторне звернення до відповідного сервісного центру МВС на території України для обміну посвідчення водія потребуватиме значних матеріальних і часових витрат.

Таким чином, ураховуючи, що невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, останній просив суд вжити заходів забезпечення позову.

Так, згідно вимогами частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів частини першої статті 154 КАС України суд розглянув заяву позивача про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно приписів частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову - це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Тобто, законодавець встановив обов`язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. У зв`язку з цим, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити витрати, пов`язані з відновленням прав, які будуть значними.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що заявником не наведено жодних обґрунтованих мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам саме до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль, зокрема не містить доказів вчинення відповідачем будь-яких дій щодо застосування до заявника заходів адміністративного впливу, які порушують його права.

Доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять, позивачем не надано будь-яких підтверджень наявності обставин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Також слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

При цьому, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений можливості ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі виникнення відповідних підстав для цього.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –


У Х В А Л И В:


В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 260/8562/24 - відмовити.


Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.


Суддя                                                                                                      Д.В. Іванчулинець



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація