Справа № 344/615/25

Провадження № 1-кс/344/384/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року                                         м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , підозрюваної адвоката ОСОБА_3 (у режимі відеоконференцзв`язку), її захисника адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференцзв`язку), розглянувши в судовому засіданні клопотання підозрюваної адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернулася з вказаним клопотанням, у вимогах якого просить: змінити застосований ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/12546/24 від 06.07.2024 до неї запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень, шляхом зменшення визначеного розміру застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень; частину суми, на яку буде зменшено заставу, а саме 1 574 560 (один мільйон п`ятсот шістдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят) гривень, внесену за неї на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, повернути заставодавцю шляхом перерахування на її банківський рахунок.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ГУНП у Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 05.07.2024, адвоката ОСОБА_3 , на думку сторони обвинувачення, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Тобто, вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, а саме прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

06.07.2024 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 у справі № 344/12546/24 щодо підозрюваної ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02 вересня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування. Підозрювану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду, а тримання її під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12. Визначено заставу - 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень та у разі внесення застави покладено на ОСОБА_3 ряд обов`язків. У цей же день, 06.07.2024 ОСОБА_7 внесено заставу за ОСОБА_3 у розмірі 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень. 07.08.2024 ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду у справі № 344/12546/24 апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/12546/24 від 06.07.2024 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 06.07.2024 - залишено без змін. Враховуючи вищезазначене, з 06.07.2024 ОСОБА_3 вважається такою, до якої застосований запобіжний захід у вигляді застави.

01.11.2024, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.11.2024 у справі № 344/19588/24 ОСОБА_3 було продовжено обов`язки, встановлені ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 06.07.2024 при застосуванні запобіжного заходу, на строк до 30.12.2024 включно.

13.12.2024 постановою прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 виділено із матеріалів кримінального провадження за № 42024142400000027 від 10.05.2024 матеріали в оригіналах та копіях щодо нібито вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

18.12.2024 слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_8 . ОСОБА_3 було повідомлено про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000711 від 13.12.2024 завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази і достатніми для складання обвинувального акта, у зв`язку із чим сторонами кримінального провадження відкрито матеріали.

Заявниця вказує на наявність підстав для зміни запобіжного заходу, шляхом зменшення розміру визначеної застави, покликаючись на відсутність у мене неї процесуального статусу «підозрюваного» у кримінальному провадженні № 12024090000000711 від 13.12.2024 (виділеному з кримінального провадження № 42024142400000027 від 10.05.2024).

Зазначає, що здійснення повідомлення про підозру, оголошення та роз`яснення прав підозрюваного мало б здійснюватися їй, як адвокату, уповноваженими особами, тобто Генеральним прокурором, його заступником або керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. У відповідності до матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_3 містить «примітку», відповідно до якої Керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 «доручено» прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівниці за досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , виконати вимоги статті 278 КПК України та вручити повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_3 . Однак вимоги до повідомлення про підозру, зазначені у ст. 277 КПК України і там відсутня вимога на викладання доручення в тексті повідомлення про підозру. Доручення на вчинення певних дій іншими особами в рамках кримінального провадження є процесуальним рішенням прокурора, у даному випадку процесуальним рішенням Керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. Процесуальне рішення прокурора, має відповідати вимогам процесуального документу «постанови» у кримінальному провадженні. А отже, відповідне доручення мало би бути викладене у письмовій формі із зазначенням прізвище, ім`я, по батькові, посади особи, яка прийняла, зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, зміст прийнятого процесуального рішення: місце та час (строки) його виконання. Заявниця стверджує, що ніколи не набувала статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 12024090000000711 від 13.12.2024 (виділеному з кримінального провадження № 42024142400000027 від 10.05.2024), оскільки їй не здійснювалось повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення уповноваженою на те особою.

Крім того, досудове розслідування кримінального провадження № 42024142400000027 від 10.05.2024 відбувалось із грубим та брутальним порушенням правил підслідності, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України. Органом досудового розслідування, який мав здійснювати досудове розслідування кримінального провадження № 42024142400000027 від 10.05.2024 є саме Державне бюро розслідувань. Однак, незважаючи на це, постановою від 02.07.2024 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 було прийнято рішення про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024 іншому органу досудового розслідування - Головному управлінню Національної поліції у Івано-Франківській області, у зв`язку із неефективністю здійснення досудового розслідування попереднім органом досудового розслідування - Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. При цьому, станом на день прийняття вказаної постанови, ні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, ні правова кваліфікація кримінального правопорушення не змінились та, враховуючи вимоги статті 216 КПК України, прийняттям такого рішення було порушено правила підслідності в кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024. Доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження іншому органу досудового розслідування - ГУ НП у Івано-Франківській області, без встановлення «ефективності досудового розслідування» органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК України, - слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, уповноважені особи ГУ НП у Івано-Франківській області діяли поза межами своїх повноважень. Внаслідок порушення правил підслідності у кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024 всі докази, здобуті, починаючи з 02.07.2024, є недопустимими, оскільки збирались слідчими органів Національної поліції, замість слідчих органів Державного бюро розслідувань.

Пред`явлену підозру ОСОБА_3 вважає необґрунтованою, оскільки, інкриміновані їй діяння не містять ні суб`єктивних, ні об`єктивних ознак будь-якого кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 покликається на відсутність обов`язкової складової умови для застосування запобіжного заходу, а саме на відсутність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000711 від 13.12.2024, завершено і перебуває на стадії відкриття матеріалів (ст. 290 КПК України). Тобто, наразі у кримінальному провадженні вже зібрано всі докази та у зв`язку із ним, не можуть існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. У неї наявне постійне місце проживання (незмінне з 2000 року, тобто близько 24 років), про що достеменно відомо органу досудового розслідування; з 2009 року вона працює адвокатом та має стійкі соціальні зв`язки на території України; нею не вчинялось та не вчиняється жодного намагання переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з моменту реєстрації кримінального провадження № 42024142400000027 від 10.05.2024, відсутні і будь-які обставини, які б свідчили хоча б про намагання ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду (їх не існує); її процесуальна поведінка є відмінною (вона завжди приймала і приймає участь у всіх слідчих та процесуальних діях, в усіх судових засіданнях в рамках цього кримінального провадження). Вона ніколи не відлучалась за межі міста Львова та Львівської області без дозволу слідчого та/або прокурора, нею завжди направлялися заяви як слідчому, так і прокурору про надання дозволу на виїзд за межі міста Львова та Львівської області.

10.07.2024 та 11.07.2024 ОСОБА_3 до ГУ ДМС у Львівській області було здано на зберігання паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Крім того, на її утриманні перебуває мати - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка потребує постійного догляду та допомоги, адже перебуває на пенсії та має значні проблеми зі здоров`ям, через проблеми із колінними суглобами, вона майже не ходить.

Разом з цим, у неї є міцні соціальні та сімейні зв`язки, які є важливим чинником при оцінці ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Народження онучки, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ще більше зміцнює ці зв`язки, оскільки вона відіграє важливу роль у житті своєї родини, що робить її переїзд або спробу уникнути відповідальності неможливими. Присутність новонародженої дитини в родині створює додаткові обов`язки і відповідальність, що підкреслює неможливість або небажання залишати сім`ю та країну. Таким чином, наявність стабільної родини та народження онучки свідчать про відсутність реальних підстав вважати, що вона може ухилятися від органів досудового розслідування чи суду.

Також заявниця звертає увагу на те, що 31.12.2024 сплинув строк дії обов`язків, покладених на неї ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 06.07.2024 при застосуванні запобіжного заходу та продовжених ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.11.2024 у справі № 344/19588/24. Як наслідок, є очевидним те, що якщо сторона обвинувачення не зверталась до суду з клопотанням ПРО продовження строку дії обов`язків, покладених на неї, то вони не вбачають в її діях жодних ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Зазначається, що ОСОБА_3 не збиралась і не збирається незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, заінтересована у встановленні істини у цьому кримінальному провадженні, беручи до уваги, що не існує жодної обставини, яка б дала підстави вважати, що вона може чи має намір незаконно впливати хоча б на будь-кого у цьому ж кримінальному провадженні, абсолютно підтверджено відсутність вказаного ризику.

Ризики, які були, нібито, «встановлені» в судових рішеннях, відносно неї, вже втратили свою актуальність.

Крім того, заявниця покликається на непомірний розмір застави, що визначений їй ухвалою слідчого судді. 06.07.2024 ОСОБА_7 внесено заставу за неї у розмірі 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень. А тому, у відповідності до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з 06.07.2024 вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. При цьому, жодного обґрунтування, підтвердженого належними та допустимими доказами, що застава у визначених частиною 5 статті 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою покладених обов`язків не існує. Підстави, наведені слідчим суддею, є необґрунтованими та такими, що порушують її конституційні права. Посилання на «великий суспільний резонанс», як аргумент для застосування непомірного розміру застави, є неприпустимим. Рішення суду має базуватися виключно на фактах, об`єктивних доказах і законодавчих вимогах, а не на суб`єктивному уявленні про вплив справи на громадськість.

У клопотанні зазначається, що заставодавець ОСОБА_7   потребує лікування, яке вимагає значних витрат на медичне обслуговування та обстеження, оскільки він має певні проблеми зі здоров`ям. Після внесення відповідної застави його стан здоров`я погіршився. 13 вересня 2024 року ОСОБА_7 отримав серйозну травму, зламавши праву ногу, у зв`язку із чим довго перебував на лікарняному, що унеможливило повноцінно здійснювати підприємницьку діяльність, отримувати дохід та забезпечувати себе і їх сім`ю, що відповідно призвело до скрутного матеріального становища заставодавця.

З огляду на вище викладене, заявниця вказує на можливість застосування до неї застави у граничному розмірі, визначеному в ч. 5 ст. 182 КПК України - вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн. Такий розмір, на переконання ОСОБА_3 , цілком забезпечить подальше належне виконання нею своїх процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні підозрювана – адвокат ОСОБА_3 та її захисник клопотання підтримали у повному обсязі та просять його задовольнити, покликаючись на підстави, що викладені у клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, вказавши на відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки наведені раніше ризики існують і на даний час та не зменшились. Вручена ОСОБА_3 підозра є обґрунтованою. Зазначив, що ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави стороною захисту оскаржувалась в апеляційному порядку і така ухвала залишена в силі. Питання обґрунтованості чи не обґрунтованості підозри, наявності ризиків вже досліджувалось слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу та судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду. Просить відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення підозрюваної, її захисника, прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

СУ ГУНП України у Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

05.07.2024  ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

06.07.2024 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02 вересня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування. Визначено заставу - 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень.

06.07.2024 ОСОБА_7 внесено заставу за ОСОБА_3 у розмірі 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень. 

07.08.2024 ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду у справі № 344/12546/24 апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.07.2024 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.07.2024 - без змін.

01.11.2024 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, встановлені ухвалою слідчого судді від 06.07.2024 при застосуванні запобіжного заходу, на строк до 30.12.2024 включно, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатись за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, щодо обставин  кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.

Також, як передбачено статтею 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин провадження, зменшення встановлених ризиків.

Як визначено ч. 1 ст. 194 КПК України,  під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відтак, положеннями ст.ст. 194, 201 КПК України передбачено, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника можуть бути нові обставини, що виникли після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу, які зокрема свідчать про зменшення або ж нівелювання встановлених у провадженні ризиків та/або впливають на виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків або які вказують на зміни у майновому чи сімейному стані підозрюваного чи зміни в інших суттєвих обставинах, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Такі ж підстави можуть бути враховані при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.

Тобто слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу та не переглядає відповідне судове рішення, а на підставі наданих учасниками провадження відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до особи запобіжний захід.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя виходить із того, що ОСОБА_3 перебуває у процесуальному статусі підозрюваної, тому при розгляді даного клопотання не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень. Питання вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості суд вирішує у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Як слідує з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Тобто, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, а саме прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

При обранні запобіжного заходу підозрюваній слідчим суддею в ухвалі від 06.07.2024 враховувалась обґрунтованість підозри, зазначалось про наявність ризиків, тяжкість злочину, особу підозрюваної. Оцінка правильності такої ухвали надана постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.08.2024, якою ухвалу слідчого судді від 06.07.2024 залишено в силі.

Разом з тим, стороною захисту не зазначено будь-яких суттєвих доводів щодо зміни обставин чи існуючих у провадженні ризиків. Фактично клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ґрунтуються на позиції захисту про помилковість висновків суду, що по суті можуть бути доводами оскарження судового рішення у вищі судові інстанції, а не обґрунтуванням клопотання про зміну запобіжного заходу.

В силу змагальності сторін кримінального провадження, захистом не доведено, що менш тяжкий запобіжний захід зможе запобігти існуючим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», роз`яснення Верховного Суду, надані у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що суди оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом, мають враховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні як відповідний ризик.

Відомості про наявність у підозрюваної ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків на території України, сім`ї, новонародженої онучки, непрацездатної матері, на переконання слідчого судді не нівелюють ризик переховування.

Доводи сторони захисту про відсутність ризику переховування з огляду на належну процесуальну поведінку, а також на відсутність спроб підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування, суду слід відхилити, оскільки на переконання слідчого судді належна процесуальна поведінка підозрюваної та сумлінне виконання нею обов`язків не свідчить про відсутність ризику переховування, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному в ухвалі слідчого судді від 06.07.2024 року розмірі є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку підозрюваної у кримінальному провадженні, а загроза втрати такої застави (стягнення у дохід держави) є ефективним стримуючим фактором для неї.

Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Заявниця вказує на те, що застосований до неї розмір застави підлягає зменшенню, також з огляду на ті обставини, що заставодавець ОСОБА_7   потребує лікування, яке вимагає значних витрат на медичне обслуговування та обстеження, оскільки він має певні проблеми зі здоров`ям.

У даному випадку можна погодитись, що така обставина могла вплинути на майновий стан заставодавця і, як наслідок, потребує певних коштів на лікування. Однак слід зазначити, що сама специфіка застави як запобіжного заходу обумовлюється виключно її природою і метою у кримінальному провадженні та не спричиняє необхідність її зміни на інший запобіжний захід з огляду на необхідність повернення заставодавцю коштів, зокрема, з підстав змін у його матеріальному становищі.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній мав усвідомлювати існування ризику неповернення застави та звернення її в дохід держави.

З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрювану, будуть йому обов`язково повернуті до припинення дії цього запобіжного заходу.

З огляду на вище наведене вбачається, що підстав для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави підозрюваній стороною захисту не наведено.

На покликання заявниці про порушення підслідності слід зазначити, що згідно ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Відтак, повноваження вирішувати спір про підслідність згідно частини 5 статті 218 КПК України належать прокурору, а не слідчому судді. Тобто вирішення спору про підслідність по суті відповідно до КПК України знаходиться поза межами повноважень слідчого судді.

Заявлені стороною захисту обставини, у сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваної не можуть слугувати виключною підставою для зміни їй запобіжного заходу.

За таких обставин приходжу до висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу адвоката ОСОБА_3 на даний час не достатньо обґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 201 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання підозрюваної адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                               ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 05.02.2025 року.