У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/997/25

№ 1-кс/183/231/25

04 лютого 2025 року                                                                        м. Самар

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2025 року за №12025042350000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, -

встановив:

До слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищезазначене клопотання у кримінальному провадженні, внесеному 02 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042350000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт, а саме заборонити відчужувати, використовувати, розпоряджатися будь-якій особі мобільним телефоном «Iphone 11» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій вказав, що просить клопотання розглянути у його відсутність, та задовольнити його.

Володілець майна  ОСОБА_4  в судове засідання не з`явився, неприбуття його у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

02 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042350000027 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15ч.2 ст.190 КК України.

Відповідно до клопотання та долучених до нього матеріалів: невстановлені особи за участю військовослужбовця 25 ОМБР намагалися шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами громадян.

02 лютого 2025 року було допитано в якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який показав, що 02.02.2025 останній знаходився у в/ч НОМЕР_3 , що розташована поблизу АДРЕСА_1 та приблизно о 17:20 год. до нього звернулися курсанти, які повідомили, що один із новоприбувших курсантів в/ч НОМЕР_3 , а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , намагається самовільно залишити військову частину. Після цього, свідок ОСОБА_5 направився до ОСОБА_4 , де в ході бесіди гр. ОСОБА_4 повідомив, що дійсно з ним зв`язався невідомий, який запропонував за грошові кошти в сумі 3000 доларів США допомогти покинути територію військової частини.

02.02.2025 було проведено огляд речей, а саме мобільного телефону марки «Iphone 11» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , що добровільно видав слідчому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаний мобільний телефон після огляду поміщено до спец. пакетуPSP 1113257 та вилучено до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.

03 лютого 2025 року мобільний телефон марки «Iphone 11» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 по кримінальному провадженню від 02 лютого 2025 року за №12025042350000027, визнане речовим доказом.

З метою забезпечення всебічності, повноти та об`єктивності дослідження усіх обставин справи, арешт на мобільний телефон марки «Iphone 11» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 у даному кримінальному провадженні є необхідним.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з п.1 ч.2, п.4 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди,завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку – вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що  мобільний телефон марки «Iphone 11» imei1:  НОМЕР_1 , imei2:  НОМЕР_2 , який  добровільно видав слідчому ОСОБА_4 , відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки щодо даного майна існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом кримінального правопорушення і його арешт з забороною розпорядження та користування, як захід забезпечення кримінального провадження, необхідний для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки фактично є речовим доказам і зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні клопотання про арешт майна з вказаною метою слідчий суддя має врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, одним із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 132 КПК України є те, що певний захід забезпечення може застосовуватись тоді, коли потреби досудового розслідування виправдовують подібне втручання у права і свободи особи.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Також з врахуванням визначеної ст. 3 КПК України ролі слідчого судді в кримінальному провадженні щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні та врахуванням визначених ст. 173 КПК України обставин, які мають враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя має оцінити чи виправдовують потреби досудового розслідування такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні про арешт майна, та чи розумні і співрозмірні запропоновані в клопотанні обмеження прав власника завданням кримінального провадження.

Вилучений мобільний телефон марки «Iphone 11» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 може бути речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, як знаряддя кримінального правопорушення, а тому мобільний телефон має бути збереженим в якості речового доказу.

За таких обставин клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 98, 107, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Накласти арешт на мобільний телефон «Iphone 11», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Виконання ухвали покласти на слідчого.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором і діє до закінчення досудового розслідування.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1