Справа № 344/10783/24

Провадження № 1-кп/344/495/25

У Х В А Л А

06 лютого 2025 року                                                                  м.Івано-Франківськ 

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                                                            ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання                         ОСОБА_2 ,

прокурора                                                                          ОСОБА_3 ,

захисника                                                                           ОСОБА_4 ,

обвинуваченої                                                                   ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду з Івано-Франківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.

Ухвалою суду від 18.12.2024 року щодо обвинуваченої ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 16 лютого 2025 року включно.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник в судовому засіданні щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив.

Обвинувачена підтримала думку захисника.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій слід продовжити виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

П.5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В ухвалах Івано-Франківського міського суду зазначено обставини, які послужили підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченї запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. При цьому судом враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , її вік, стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків.

На даний час, суд також враховує, обставини справи, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, що у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , її вік, стан здоров`я, майновий стан, а тому вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема щодо можливості переховування обвинуваченої від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки їй відомі їх анкетні дані; може вчиняти спроби зв`язатися з іншими підозрюваними, матеріали щодо яких виділені в окремі кримінальні провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, суд, оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особу обвинуваченої дані, зважаючи, що інкримінований обвинуваченій злочин, було вчинено нею в період дії на території України воєнного стану, а відтак з врахуванням вимог ч.6 ст. 176 КПК України, наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що застосування до обвинуваченої запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді.

Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість обвинуваченої ухилятись від суду і, незаконно впливати на учасників провадження.

Суд враховує в сукупності всі наявні обставини даної справи і зважає не лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а  опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченій, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченої під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.

Окрім цього, у відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

З врахуванням позиції Другого сенату Конституційного Суду України наведеної у рішенні від 19 червня 2024 року у справі за конституційними скаргами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, який вказав що суд вбачає правомірною мету, з якою законодавець доповнив частиною шостою статтю 176 Кодексу, маючи намір посилити захист суверенітету територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України за рахунок установлення вказаною нормою Кодексу тимчасово (на період дії воєнного стану) особливого порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, які за тяжкістю й характером є наднебезпечними в умовах воєнного стану.

Оскільки, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, в період дії на території України воєнного стану, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.

У зв`язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою слід продовжити, оскільки він є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_5 - тримання під вартою продовжити до 07 квітня 2025 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченій та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду  протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 06 лютого 2025 року.

Суддя                                                                                              ОСОБА_8