Судове рішення #18525130

Справа №  2-а-300/11

 
П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И


18 квітня 2011 року                                                                        м. Кілія

                                                             

Кілійський районний суд Одеської області в складі судді Гавриш М.З. при секретарі Єльченко А.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду  України   в Кілійському районі  Одеської області  про   визнання дій відповідача  протиправними та  зобов’язання  здійснити  нарахування  та  виплату щомісячної соціальної допомоги   як дитині війни                                                         

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2  звернулась  до  Кілійського районного суду Одеської області    як адміністративного суду  21.03.2011  року з позовом  до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області   про  визнання дій відповідача  протиправними та  зобов’язання  здійснити  нарахування  та  виплату щомісячної соціальної допомоги   як дитині війни     за період з  січня  2006 року  по грудень  2010 року включно в сумі 7087 грн 50 коп.  з одночасним  поданням клопотання про поновлення  пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до вимог ч.  2 ст. 99 КАСУ ( в ред. Закону № 2453-УІ від 07.07.2010 року)    для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод а інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Враховуючи, що предметом позову  є  дії ( бездіяльність)  суб’єкта владних повноважень, пов’язані із здійсненням  регулярних щомісячних  соціальних виплат,  в частині вимог  до 21.09.2010 року  (6 місяців  до дня подання позову)   ухвалою суду від 29.03.2011 року у  задоволенні клопотання позивача  про поновлення строку  звернення до суду    відмовлено,  визнано причини пропуску строку звернення   до адміністративного суду  неповажними , позов у вказаній частині  залишений  без розгляду за неповажністю причин пропуску  звернення за  захистом порушеного права та  відкрито провадження в частині       зобов’язання  здійснити  нарахування  та  виплату щомісячної соціальної допомоги   як дитині війни  за період   з  21.09.2010 року  по 31.12.2010 року .

12.04.2011 року Управління Пенсійного фонду України в  Кілійському районі Одеської області надало  письмові заперечення, в яких з позовом не погоджується та вважає його таким, що  не підлягає, посилаючись , зокрема, на те, що  відповідно до  ст..28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування»   мінімальний розмір пенсій за віком  у розмірі прожиткового  мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується  виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим законом. Застосування  такого розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розміру допомоги  відповідач вважає  неправомірним , зазначає, що фінансування виплат  за Законом   України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У ( зі змінами та доповненнями),  проводиться  із Державного бюджету України а не з бюджету Пенсійного Фонду України . Згідно  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення дітям війни до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком здійснюється за кошти державного бюджету, які  визначаються  законами України про бюджет на кожний відповідний рік. Державними бюджетами на 2006 та 2007 роки кошти на підвищення пенсій дітям війни у вказаному розмірі не передбачалися і не виплачувалися, з 01.01.2008 року передбачено і виплачується дітям війни підвищення до пенсій в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В порядку стю п.8 ПКМУ  від 28.05.2008 року  з 01.07.2010 року щомісячно  підвищення до пенсії дітям війни, в тому числі і позивачу  складало   48,20 грн., з 09.09.2010  по 31.12.20-10 і до цього часу -  49,80 грн.  

Згідно зі ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року  № 2195-1У ( зі змінами та доповненнями), дитиною війни є особа, яка є  громадянином України та якій на час закінчення  Другої світової війни ( 02 вересня 1945 року)  було менше 18 років.

Громадянка України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 належить до соціальної групи дітей війни, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією   паспорту  та копією  пенсійного  посвідчення, зазначений факт відповідачем не оспорюється.

Згідно   зі ст.8 Конституції України  вона має  найвищу юридичну силу. Закони та інші  нормативно – правові акти  приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.

Ст. 22  Конституції України встановлено, що  конституційні  права і свободи   гарантуються і не  можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін в до чинних законів  не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст..46 Конституції України  пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом  існування, мають  забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму , встановленого законом.

Ч.ч. 3,4  ст.8 КАСУ  звернення  до адміністративного суду за захистом  прав  і  свобод людини  і громадянина  безпосередньо  на підставі Конституції України – гарантується. Забороняється  відмова в розгляді  та вирішенні адміністративної справи  з мотивів  неповноти неясності, суперечливості  чи відсутності  законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ст.3 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни»  вказано, що  державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами. Відповідно до ст.6  вказаного закону  дітям війни  пенсії  або щомісячне довічне грошову утримання  чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується  на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-IV передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги по безробіттю та  т.і., виходячи з вимог Конституції та Законів України. Таким чином  вказаний  розмір  мінімальної пенсії за віком  в розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність застосовується  до  положень Закону № 2195-IV, оскільки іншого законодавством не передбачено. Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами країни основних соціальних гарантій визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до статті 17 якого мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами. Таким чином, Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати мінімальні розміри пенсії за віком. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України „Про соціальний захист дітей війни ”, є безпідставним.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Таким чином, застосування постанов Кабінету Міністрів України, які суперечать законам України є неприпустимим, з огляду на пріоритетність законів над підзаконними актами.

Таким чином, виплата підвищення до пенсії як дитині війни  згідно п.8 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 р. №530, а не відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни ” суперечить вимогам чинного законодавства.

  Таким чином суд  визнає, що  відповідач повинен був нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині  війни відповідно до Закону  № 2195-IV у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком визначеної відповідно до   абз.1 ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, виходячи з наведеного суд  визнає, що   право позивача  на отримання  щомісячної соціальної допомоги , передбаченої ст.6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни»  у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком  порушено. У загальному розмірі   сума недоотриманої  позивачем щомісячної соціальної допомоги    складається з різниці між  сумами, належними до виплати  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком визначеної відповідно до   абз.1 ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фактично виплаченою     надбавкою   у виді 10% підвищення.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав та механізму  здійснення  соціальних виплат дітям війни  та відсутність на рахунках ПФУ коштів для   зазначених виплат  не може бути підставою для невиконання державою своїх обов'язків та порушенням прав своїх громадян.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ, застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як свідчить позиція Європейського Суду  принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до п.п.1,3 п.15 «Положення про Пенсійний Фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261, Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку Головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах та районах у містах.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на Управління Пенсійного Фонду України в Кілійському районі Одеської області.

Відповідно до  ч.1 ст.71 КАС України  кожна  сторона повинна довести  ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення. Ч.1 ст.71 КАС України  передбачено що  в адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов»язок доказування  правомірності  свого рішення , дії або бездіяльності  покладаються на  відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду  правомірність невиплати позивачу  соціальної допомоги  як  особі, що має статус дитини війни.

За суттю заявлених вимог  позивач   просить  визнати протиправними дії  відповідача щодо невиплати  щомісячної соціальної допомоги  як дитині війни  та покласти  на відповідача   зобов»язання   виконати  не вчинені дії  - нарахувати  та виплатити   передбачені   законом соціальні виплати   за певний проміжок часу  і в цій частині, беручи до уваги та оцінюючи наявні  у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а доводи відповідача мають бути відхилені, як такі, що суперечать  конституційним нормам  в сфері соціального захисту громадян ( ст. ст.. 22,46,92 Конституції України). 

Ч.2 ст. 162 КАС України передбачено, що суд може прийняти іншу, ніж зазначена у п.1-8 ч.2  цієї статті постанову, яка б гарантувала  дотримання  і захист прав, свобод  та інтересів сторін  людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно – правових відносин від  порушень з боку суб’єктів владних повноважень, виходячи з чого резолютивна частина постанови  має бути викладена в редакції, що гарантує виконання судової постанови та отримання позивачем  в повному обсязі суми невиплаченого як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії.

Керуючись ст. ст. 6-12, 99, п.2 ч.1 ст.1832,  158-163  Кодексу адміністративного судочинства України  суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України  в Кілійському районі Одеської області щодо перерахунку  і виплати ОСОБА_2   щомісячної соціальної допомоги   як дитині війни у  розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком  з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України  « Про державне загальнообов’язкове соціальне страхування»

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Кілійському районі  Одеської області  здійснити перерахунок  та виплату  пенсії ОСОБА_2 з урахуванням доплат  передбачених  ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  за період з 21.09.2010 року   по 31 грудня 2010 року  включно  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України  « Про державне загальнообов’язкове соціальне страхування» , з урахуванням фактично виплачених за  цей період  доплат

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2    судові витрати  в  сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена  до  Одеського  апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня  отримання її копії  


Суддя   Кілійського

районного суду
М. З. Гавриш


  • Номер: 6-а/212/7/16
  • Опис:
  • Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 2-а-300/11
  • Суд: Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу
  • Суддя: Гавриш М.З.
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.04.2016
  • Дата етапу: 12.05.2016
  • Номер: 6-а/755/24/19
  • Опис:
  • Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 2-а-300/11
  • Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
  • Суддя: Гавриш М.З.
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.07.2019
  • Дата етапу: 24.07.2019
  • Номер:
  • Опис: визнання відмови відповідача безпідставною та зобов'язання нарахувати та виплатити державну допомогу як дитині війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-300/11
  • Суд: Іванівський районний суд Одеської області
  • Суддя: Гавриш М.З.
  • Результати справи: заяву задоволено частково
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.03.2011
  • Дата етапу: 23.05.2011
  • Номер:
  • Опис: Про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-300/11
  • Суд: Драбівський районний суд Черкаської області
  • Суддя: Гавриш М.З.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.01.2011
  • Дата етапу: 07.12.2012
  • Номер: 2-а-300/11
  • Опис: про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення з органу владних повноважень-УПФУ в Талалаївському районі не отриманої щомісячної державної соціалььної допомоги дітям війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-300/11
  • Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області 
  • Суддя: Гавриш М.З.
  • Результати справи: заяву задоволено частково
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.02.2011
  • Дата етапу: 28.02.2011
  • Номер: б/н
  • Опис: визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання виплати недоплачені виплати,передбачені ст. ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-300/11
  • Суд: Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області
  • Суддя: Гавриш М.З.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.01.2011
  • Дата етапу: 09.03.2011
  • Номер: б/з
  • Опис: визнання дій незаконними та зобов"зання суб"єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-300/11
  • Суд: Радивилівський районний суд Рівненської області
  • Суддя: Гавриш М.З.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.03.2011
  • Дата етапу: 11.05.2011
  • Номер:
  • Опис: про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-300/11
  • Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області
  • Суддя: Гавриш М.З.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.01.2011
  • Дата етапу: 21.04.2011
  • Номер:
  • Опис: Визнання протиправною бездіяльність УПФ України в Крижопільському р-ні та зобовязання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-300/11
  • Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області
  • Суддя: Гавриш М.З.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Виконання рішення
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.01.2011
  • Дата етапу: 08.06.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація