Справа №  2-а-157/11

 
П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Кілійський районний суд Одеської області в складі судді Гавриш М.З. при секретарі Єльченко  А.Ю. з участю представника відповідача ОСОБА_1  розглянувши у відкритому  судовому засіданні в  м.Кілія адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2  до  старшого  державного інспектора з контролю  за використанням  та охороною  земель у кілійському районі   ОСОБА_1,   відділу Держкомзему  у Кілійському районі Одеської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Кілійського  районного  суду Одеської області  28.01.2011 року з адміністративним позовом  до ОСОБА_1 про скасування постанови про  адміністративне правопорушення від 14.10.2010 року, за якою  був  притягнутий до  адміністративної відповідальності  по   ч.1 ст. 53 КУпАП  у виді штрафу в розмірі  476 грн . Вказує, що  про наявність  даної постанови  про самовільне використання земельної ділянки  дізнався  з листа , отриманого 27.01.2011 року з відділу Державної виконавчої служби,   при розгляді справи присутнім не був, протокол про адміністративне правопорушення не отримував.  Також пояснює, що   є власником   нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 Одеської області, на підставі укладеного з Кілійською міською радою  02.03.29010 року  договору  сервітутного  землекористування щомісячно сплачує кошти за користування земельною ділянкою, самовільного захвату земельної ділянки не здійснював, протокол та постанову про притягнення до відповідальності по ч.1 ст.53 КУпАП  вважає  безпідставними та незаконними.

Ухвалою суду від 10.03.2011 року за клопотанням  відповідача  до участі в справі в якості другого відповідача  залучений відділ Держкомзему у Кілійському районі Одеської області.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник  ВДКЗ   доводи письмових заперечень підтримав, позов не визнав.

Заслухавши пояснення сторін,свідка, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається  з Свідоцтва  про  право власності на нерухоме майно від 16.05.2008 року  Товариству з обмеженою відповідальністю  « Козеріг» ( голова – ОСОБА_2)    належить на праві  спільної власності  81/100 часток комплексу  нежитлових будівель та споруд  по АДРЕСА_1. Вказане майно придбане  товариством покупців  в особі голови – ОСОБА_2   на підставі договору купівлі – продажу  державного майна  від 04.11.1995 року і  перебуває  в володінні    юридичній особі – ТОВ « Козеріг»  з моменту її утворення.

Як вбачається з даних технічної інвентаризації   комплексу  нежитлових будівель та споруд  по АДРЕСА_1 та даних свідоцтва про право власності,    81% частин  комплексу   складаються  з будинку побуту  літ А- приміщень  № 1-1 по 1-50, побутової будівлі  літ. Б, гаражу  літ. Г, сараю літ. Д,  сараю літ. Е навісу літ. Ж. убиральні  літ. З, надвірних споруд  № 1-7,І-ІІ , які фактично розташовані   на  земельній ділянці загальною площею 1297 кв.м., в тому числі під будівлями – 629 кв.м., під двором  668 кв.м.

02.03.2011 року між  ТОВ « Козеріг»   в особі директора ОСОБА_2 та Кілійською міською радою    був укладений договір  сервітутного землекористування № 17 , за яким Кілійською міською радою  було встановлено  обмежене платне користування  ТОВ « Козеріг»  на земельній ділянці площею 0,105057 га  за АДРЕСА_1  в розмірі 4165,38 грн на рік помісячними платежами. Як вбачається  з наданих позивачем  платіжних доручень  в 2010 році  на рахунок Кілійської міської ради за вказаним договором перераховано  4577 грн.

27.09.2010  ВДК  у Кілійському районі  Одеської області  в особі старшого  державного інспектора з контролю за використанням  та охороною земель у Кілійському районі  Одеської області ОСОБА_1   при   перевірці дотримання  вимог земельного законодавства  ТОВ « Козеріг»  при використанні земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1    було встановлено відсутність правовстановчих документів на  ділянку ,  та зроблено висновок про   її самовільне зайняття  та порушення  ст.. 125-126 ЗК України, про що складено  акт  та видано припис сер. КІ 004059  на ім.»я керівника  ТОВ « Козеріг» з вимогою в 30-денний строк припинити  порушення  земельного законодавства  . Дані про  ознайомлення ОСОБА_2 з актом   та приписом   відсутні.

30.09.2010 року  ВДК  у Кілійському районі  Одеської області  в особі старшого  державного інспектора з контролю за використанням  та охороною земель у Кілійському районі  Одеської області ОСОБА_1    складено протокол  сер. КІ 001316  про притягнення  ОСОБА_2  до відповідальності  по ч.1 ст. 53 КУпАП   та п.8 ст.211 ЗК України.   Дані про  вручення  протоколу правопорушнику  відсутні, протокол  ОСОБА_2 не підписаний.

14.10.2010 року ВДК  у Кілійському районі  Одеської області  в особі старшого  державного інспектора з контролю за використанням  та охороною земель у Кілійському районі  Одеської області ОСОБА_1     винесено постанову  сер. КІ 004005  про притягнення директора ТОВ « Козеріг» ОСОБА_2  за самовільне  захоплення земельної ділянки  площею 0,08 га по АДРЕСА_1  до  адміністративної відповідальності  по ч.1 ст.53 КУпАП   та  на підставі  ст.211 ЗК  стягнуто штраф в сумі  476 грн, відмітка про вручення постанови  ОСОБА_2 відсутня.

  На підтвердження факту направлення ОСОБА_2   припису , протоколу та постанови про притягнення до адміністративної  надано зворотні повідомлення про вручення   ТОВ « Козерог» поштової кореспонденції  від 07.10.10  доставлене   09.10.2010  та від 19.10.10  доставлене  23.10.2010 року, факт отримання яких ОСОБА_2 заперечує.

    За правилами ст.125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. До документів, що  посвідчують право на земельну                  ділянку  згідно вимог ст..126 ЗК закон відносить  державний акт на право власності, державний акт на право  постійного користування , договір  
оренди землі, зареєстрований відповідно до закону та передбачені  ч.2  вказаної статті  документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку, набуту у власність із
земель  приватної  власності   без   зміни   її   меж,   цільового
призначення.

    За правилами  ст.53 КУпАП  порушенням правил використання земель є     використання земель не за цільовим призначенням,  невиконання
природоохоронного  режиму   використання    земель,    розміщення,
проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які  негативно
впливають на стан земель, неправильна експлуатація,  знищення  або
пошкодження  протиерозійних  гідротехнічних    споруд,    захисних
лісонасаджень, що  тягне  за  собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти  п'яти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових  осіб  -  від  п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.

    Відповідач при притягненні ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності   по ч.1 ст.53 КУпАП  визначив  як підставу  самовільне зайняття ТОВ « Козеріг»  земельної ділянки по АДРЕСА_1,  але відповідальність   за самовільне зайняття  земельної ділянки передбачена не  ч.1 ст. 53 КУпАп а ст. 531 КУпАП . Порушень вимог ст. 53 КУпАП  позивачем  ні перевіркою ВДКЗ ,  ні матеріалами  адмінсправи  не виявлено.

   Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.    В  основі самовільного зайняття земельних ділянок лежить порушення установленого порядку щодо передачі (надання) земельних ділянок з установленням меж та оформлення права на них.

     Відсутність рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про передачу (надання) земельної ділянки державної або комунальної власності та (або) правовстановлюючого документа на цю ділянку,  користування земельною ділянкою на підставі незареєстрованого відповідно до чинного законодавства України правовстановлюючого документа   а так саме використання  без правовстановлюючих документів земельних  ділянок , право на які набуто на підставі міни, дарування, успадкування, інших цивільно-правових угод (у тому числі на підставі угод про купівлю-продаж майна чи земельних ділянок  є   використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів, а не їх самовільним  зайняттям.

     Судом достовірно встановлено, що  ТОВ « Козеріг», директором якого є ОСОБА_2О .,  правомірно , в 1995 році  на підставі цивільно – правової угоди набуло  право власності на нерухоме майно у вигляді частки в  комплексу нежитлових будівель та споруд , розташованих на  земельній ділянці  1294 кв.м. ( за договором купівлі – продажу , нотаріально посвідченому  29.11.1995 за р.н. 3723), тому   дії ТОВ « Козеріг»  не можна кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки .

Фактично  в діях позивача, як директора ТОВ « Козеріг»   вбачається   використання земельної ділянки по АДРЕСА_1  без правовстановлюючих документів  але Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність  за  використання  земельних ділянок без правовстановчих документів не передбачена.

Зважаючи на вищезазначене, керуючись ст. 6-12 , 160,161,163 КАСУ  суд

ПОСТАНОВИВ:

   Адміністративний позов ОСОБА_2  до   відділу Держкомзему  у Кілійському районі Одеської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності  задовольнити.

Скасувати постанову   № 004005 сер. КІ від 14 жовтня 2010 року про притягнення  ОСОБА_2   до адміністративної відповідальності по  ч.1 ст.53 Кодексу України про адміністративні  правопорушення .

Провадження в  справі про адміністративне правопорушення  про притягнення ОСОБА_2   до адміністративної відповідальності по  ч.1 ст.53 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

  Постанова може бути оскаржена до  Одеського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня оголошення.  

Суддя   Кілійського

районного суду
М. З. Гавриш