Справа №22 ц- 78 - 2011р. Головуючий у І інстанціі Митрофанова Є.Г.
Категорія - 44 Доповідач Ігнатоля Т. Г.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
27 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецькоі області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Сорока Г.П., Кочегарової Л.М.,
з участю секретаря Грішко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 10 листопада 2010 року ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 10 листопада 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення задоволений. Вселено ОСОБА_5 та її неповнолітніх дітей: ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 у квартиру АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять рішення скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити їх позов і відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не з»явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, тому, у відповідності з ч.2 ст.305 ЦПК України, справа розглянута апеляційним судом у відсутності зазначених осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_5 – ОСОБА_9, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без зміни, пояснення представника служби у справах дітей Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради – ОСОБА_10, яка просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_11,ІНФОРМАЦІЯ_4, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.12. 2006 року, є співвласниками квартири АДРЕСА_1, які зареєстровані та проживають в цій квартирі. ( а.с. 6)
ОСОБА_5 з 19 липня 2007 року зареєстрована в цій квартирі з правом постійного проживання в якості члена родини – невістки разом з трьома дітьми, які зареєстровані у квартирі в якості онуків, що підтверджується копією особистого рахунку №НОМЕР_1( а.с. 7).
Судом також встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживали в спірній квартирі за згодою всіх власників з 2006 року по грудень 2009 року однією сім»єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу та мають спільних дітей.
Згідно з актом ЖКП №4 Приморського району м.Маріуполя від 9 червня 2006 року, ОСОБА_5 та її діти на момент обстеження не проживали в спірній квартирі і особистих речей їх у квартирі немає.( а.с. 4).
Згідно з довідкою виконкому Іллічівської сільської ради Перштравневого району Донецької області ОСОБА_5 проживає у АДРЕСА_2 з 2009 року без реєстрації ( а.с. 5).
Обгрунтовуючи свій позов, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 посилалися на те, що відповідачка ніколи не була членом їх сім»ї, не проживала у спірній квартирі і була зареєстрована в ній з їх згоди для отримання державної грошової допомоги на дітей.
Заперечуючи проти даного позову та обґрунтовуючи свій зустрічний позов, ОСОБА_5 посилалася на те, що вона перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_3, і має від нього трьох неповнолітніх дітей, батьком яких є він. У спірній квартирі вона не проживає з грудня 2009 року, коли позивачі вигнали її та дітей з квартири, під час коли вона знаходилася у стані вагітності, тому, вона змушена була мешкати за іншими адресами, в тому числі, і за адресою тимчасового проживання її батьків у с.Шлях Ілліча. Іншого житла у неї та дітей не має.
Відмовляючи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у задоволенні позову про визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в спірній квартирі, та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5 про вселення в спірну квартиру, суд виходив з того, що відповідачка та її діти у встановленому законом порядку набули право користування спірною квартирою; позивачі не надали доказів відсутності відповідачки у спірній квартири без поважних причин понад встановлені законом строки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
У відповідності з вимогами ст.156 Житлового Кодексу України члени сім»ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За згодою власника будинку (квартири) член його сім»ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших члені сім»ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім»ї власника житла втрачає право користуваання цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно і об”єктивно встановив фактичні обставини справи, наданим сторонами доказам дав належну оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні основного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і в задоволення зустрічного позову ОСОБА_5
В рішенні суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи; при вирішенні спору судом правильно застосовані норми матеріального права;
висновки суду про встановлені обставини відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 з 2006 року проживала у спірній квартири, у встановленому законом порядку набула право користування жилою площею в даній квартирі разом з дітьми і не проживає вона в ній з грудня 2009 року з поважних причин.
Позов про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням у квартирі заявлений у липні 2010 року.
Таким чином, законних підстав для визнання ОСОБА_5 такою,що втратила право користування спірною квартирою разом з дітьми, немає.
Порушене право відповідачки на користування жилим приміщенням підлягає відновленню шляхом вселення її у квартиру разом з дітьми.
Оскільки рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, рішення суду підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-314 ЦПК України, колегія суддів,-:
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді