ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 березня 2011 року                              м.Кілія

Кілійський  районний суд Одеської області  в складі   головуючого судді Гавриш М.З. при секретарі Єгоровій Л.І. з участю пом. прокурора  Полтавець В.М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кілія  кримінальну справу №  22201000182      по звинуваченню

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с. Шевченкове Кілійського району Одеської області , громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, працездатного, осіб на утриманні не має,   постійної  роботи не має, проживає  в АДРЕСА_1, судимостей не має в силу ст.89 КК України

у вчиненні  злочину, передбаченого  ч.1 ст.122   КК України

ВСТАНОВИВ :

05 червня 2010 року о 21 годині  на перехресті вулиць Одеська та вул. К.Маркса в селі Шевченкове Кілійського району Одеської області  ОСОБА_1, перебуваючи в стані  алкогольного сп’яніння    в ході раптово виниклої сварки , яка переросла в бійку наніс  ОСОБА_2   один удар в область голови та  3-4 удари в область тіла,   чим завдав  легкі тілесні ушкодження   у виді синців  та синяків лівої скулової області , синець правої скулової області , синець вік правого  ока, садна спини та  тілесне  ушкодження у виді перелому 7 ребра  справа , яке по критерію  тривалості  розладу здоров’я відноситься  до категорії  тілесних  ушкоджень середньої тяжкості за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Підсудний вину визнав повністю, дані на досудовому слідстві пояснення підтвердив, у вчиненому  розкаявся, пояснив, що останні два роки перебував  в неприязнених стосунках  з ОСОБА_2, який  неодноразово принижував  гідність підсудного та ображав пам»ять матері  останнього.  05.06.2010 року ввечері,  коли, як пояснює ОСОБА_1 він  зустрівся   на вулиці з ОСОБА_2 останній, перебуваючи в стані сп’яніння знов почав нецензурно лаятись та ображати підсудного, тому він, не стримавшись, вдарив  його в обличчя, потім ще кілька разів  в область тіла.

                    Винність підсудного  ніким з учасників процесу не оспорюється, ОСОБА_1  правильно розуміє  зміст фактичних обставин, які визнає, сумніви щодо  добровільності й істинності його позиції у суду відсутні, тому в порядку ст. 299 КПК України суд, заслухавши думку прокурора  та за згодою підсудного обмежуються   допитом останнього  і вважає недоцільним   перевірку доказами обставин справи, які ніким  з учасників не заперечуються.

           Факт вчинення підсудним злочину  підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:  повідомленням Кілійської ЦРЛ   від 06.06.2010 року про надходження  з тілесними ушкодженнями ОСОБА_2.( ар.с.4)  висновком  судово- медичної експертизи  № 115  від 08.07.2010  р.  щодо виявлення у ОСОБА_2  легких тілесних ушкоджень та   тілесних ушкоджень середньої тяжкості( ар.с.30) протоколами допиту потерпілого, свідків  та іншими матеріалами справи  у їх  сукупності .

Як вбачається з заяви  ОСОБА_2 від 05.07.2010 року,  потерпілий ніяких претензій до ОСОБА_1 не має,  матеріальну шкоду  в зв»язку зі злочином отримав  в повному обсязі (  ар.с. 18)

Суд  визнає  вину підсудного  в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні  доведеною, кваліфікацію злочину  за ознаками  ч.1 ст.122    Кримінального кодексу правильною.

При призначенні  міри покарання    суд враховує , що підсудним вчинено  злочин середньої тяжкості,  обставин, які  обтяжують покарання досудовим слідством та судом не встановлено.

Як обставини, які пом’якшують покарання в порядку ст. 66 КК України суд визнає  щире каяття та активне  сприяння    розкриттю злочину.

Також суд бере до уваги, що підсудний характеризується за місцем проживання  позитивно,  на  Д- обліку  в Кілійській ЦРЛ  не перебуває,  є працездатною особою, тому з врахуванням обставин справи та особи підсудного  обирає покарання  у вигляді   позбавлення волі  на  строк в межах, передбачених законом і  враховуючи позицію  прокурора вважає можливим застосувати ст.75,76 КК України та звільнити засудженого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.

Заявлений по справі позов прокурора Кілійського району  Одеської  до ОСОБА_1 про стягнення   на користь Кілійської ЦРЛ   шкоди в розмірі 2885,55 грн. ( ар.с.55)    підлягає задоволенню в повному обсязі і підтверджується  довідкою ЦРЛ  щодо  вартості  утримання  ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні  в хірургічному відділенні ЦРЛ  з 06.06.2010 р. по  29.06.2010 року  ( ар.с. 54)

Речові докази  та судові витрати про справі  відсутні.

Керуючись ст. ст. 323,324,334,335 КПК України суд

ЗАСУДИВ :

          Визнати винним ОСОБА_1  у вчиненні  злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 Кримінального кодексу України  і призначити покарання  у вигляді   одного року  шести місяців позбавлення волі.

Застосувати ст.75,76 КК України  і звільнити засудженого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на  один рік, якщо він не вчинить нового злочину та виконає покладені обов»язки:

-          не виїжджати за межі  України на постійне місце проживання без дозволу    кримінально – виконавчої інспекції

-          повідомляти криміналь- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи

  Стягнути з ОСОБА_1  на користь Кілійської  районної лікарні  2885,55 грн. витрат на    стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2  .

До набрання вироком чинності запобіжний захід  змінити з  тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Кілійського районного

суду Одеської області                      М.З. Гавриш