Справа № 22-6879/2006р. Категорія 5
Головуючий в 1 інстанції Хмельницька Л.І. Доповідач Стельмах Н.С.
УХВАЛА ІМНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С., судців Звягінцевої О.М., Молчанова С.І., при секретарі Пометун C.M., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку і
встановив:
в апеляційній скарзі ОСОБА_3 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким задоволено вказаний позов, і ставить питання про його скасування та повернення справи на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що справу розглянуто з порушенням вимог цивільно-процесуального закону.
Зокрема, судом вирішено спір щодо права власності на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, але до участі в розгляді справи не притягнуто її, як спадкоємця і таким чином, вирішення питання щодо прав та обов'язків особи, яку не притягнуто до участі в розгляді справи.
В засіданні апеляційного суду заявниця ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційної скарги і просили про її задоволення, скасування судового рішення та повернення справи на новий судовий розгляд, а відповідачка ОСОБА_2, її представник адвокатОСОБА_6, 3-і особи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти доводів скарги, просили її відхилити і судове рішення залишити без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
24 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідачки і зазначала, що між ними в 1993 році відбулася угода про створення сумісної власності у вигляді жилого будинку за адресою АДРЕСА_1, земельну ділянку під забудову якого було відведено ОСОБА_2
Вказаний будинок вони збудували разом за сумісні кошти і сумісним трудом і в 1999 році з чоловіком оселилися в ньому.
ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_9 помер. Спадщину після його смерті прийняла тільки вона. Тому вона просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного будинку.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши; і обставини, вирішив справу у * відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності- на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог п.4 ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь в справі.
З судового рішення вбачається, що ним фактично вирішення питання щодо обсягу спадщини після смерті ОСОБА_4, спадкоємці якого, у тому числі заявниця ОСОБА_3 до участі в розгляді справи не притягувалися.
Апеляційний суд не може визнати спроможними заперечення ОСОБА_2 з посиланням на те, що у померлого ОСОБА_4 не виникло право власності на спірний будинок за не прийняттям його в експлуатацію та не проведенням державної реєстрації за життя спадкодавця.
З технічного паспорту на будинок (а.с.8-16), пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що будівництво спірного будинку завершено за кошти та трудові зусилля обох родин, у тому числі і ОСОБА_4, повністю ще в травні 1999 році, тобто за його життя.
Відповідно до п.п. З, 4 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), але за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.
Згідно із ст 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Оскільки на час вирішення судом питання щодо права власності на спірний будинок ОСОБА_4 помер, з часу його смерті сплинуло 6 місяців, встановлених законом для прийняття спадщини і в іншому суді вирішується спір щодо розділу спадкового майна, то суд повинен був притягнути до участі в розгляді цієї справи всіх спадкоємців померлого, у тому числі заявницю.
За таких обставин, судове рішення підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд для додержання вимог чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2006 року СКАСУВАТИ, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.