Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/165/25

Провадження № 3-зв/382/3/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р.                

Суддя Яготинський районний суд Київської області Кисіль О.А., розглянувши заяву про самовідвід судді Яготинського районного суду Київської області Нарольського М. М. у справі № 382/165/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 року справу передано головуючому судді Нарольський М.М..

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М.М. заявив самовідвід у даній справі, який мотивовано тим, що ОСОБА_1 є присяжним Яготинського районного суду Київської області та приймав рішення разом з суддею Нарольський М.М.у цивільних справах. Той факт, що ОСОБА_1 відповідно до затвердженого списку присяжних Яготинського районного суду Київської області є присяжним та входить до складу суду при розгляді відповідних категорій справ, а тому вказане може викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви у неупередженості судді Нарольський М.М., що розглядає справу, у зв`язку з зазначеним з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення в учасників та сторонніх спостерігачів будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, вважає за необхідне заявити самовідвід від участі у розгляді вказаної справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. Однак чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають можливість заявити відвід/самовідвід судді та порядку розгляду заяви про відвід/самовідвід.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом... Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності та неупередженості.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про відвід (самовідвід) судді, тобто застосувати у межах своєї компетенції норми іншого закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини.

Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію закону та застосувати норми КПК України при розгляді заяви про самовідід судді у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, прийнятого у тому числі і у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, затвердженого ХІ черговим зїздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним обєктивного рішення у справі.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У статті 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, в тому числі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Відповідно до ч. З ст. 68 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя.

Крім цього, закон покладає на суддю процесуальний обов`язок заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-76 КПК України.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення №382/165/25, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відповідно до рішення Бориспільської районної ради № 293-21-VIII від 29.02.2024 року є присяжним Яготинського районного суду Київської області.

З наведеного слідує, що самовідвід є обов`язком судді з метою забезпечення гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення судочинства.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, з метою усунення будь-яких сумнівів та підстав для звинувачень в необ`єктивності чи упередженості суду при розгляді справи, доходжу до висновку про необхідність задоволення заяви судді про самовідвід та передачу справи до канцелярії для здійснення повторного автоматичного розподілу.

Керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, ст. 7, 245, 246, 283, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Нарольський М.М. про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Нарольський М.М. від розгляду справи про адміністративні правопорушення № 382/165/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, передавши матеріали справи до канцелярії Яготинського районного суду Київської області для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                О.А. Кисіль