Справа № 171/2641/24

Номер провадження 2-о/184/45/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

               головуючого судді – Томаш В.І.,

               за участю секретаря судового засідання – Михайлової Т.В.,

               заявниці - ОСОБА_1 ,

               представника заявниці – Соловей О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника – адвокат Соловей Олег Володимирович, заінтересована особа: Апостолівська міська рада «про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю»,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявниці звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю, посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер цивільний чоловік заявниці – ОСОБА_2 , з яким вона проживала разом з 2008 року по 2023 рік. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно – квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємці після його смерті за законом чи заповітом відсутні. 13.09.2023 року заявниця звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Богомолова В.І. із заявою про прийняття спадщини, але отримала відмову. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.09.2023р. заявниці було роз`яснено, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , вона не перебувала у шлюбі зі спадкодавцем та не є його родичем. Також заявниці необхідно довести факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. В зв`язку з чим представник змушений звернутись до суду з вказаною заявою.

Заявниця та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Апостолівська міська рада в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності їх представника.

Суд, вислухавши заявницю та її представника, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер цивільний чоловік заявниці ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Апостолівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №74 (а.с.8).

Згідно довідки про проходження реєстрації від 15.07.1996 року, будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2 згідно Договору купівлі-продажу від 11.07.1996р. під №27-19 і записаний в реєстрову книгу (а.с.9).

Згідно Акту обстеження уповноваженої особи виконкому Апостолівської міської ради від 11.09.2024 року, за адресою – АДРЕСА_1 фактично без реєстрації проживає ОСОБА_1 з 2008 року (а.с.13).

13 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Богомолова В.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак, нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії, пославшись на те, що спадкоємець не перебував у шлюбі із спадкодавцем та не є його родичем (а.с.14).

Згідно копії паспорту Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 28.06.1990 року (а.с.6).

Згідно довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за період на 31.01.2023 року за адресою – АДРЕСА_1 зареєстрований був - ОСОБА_2 з 16.07.1996 року по 31.01.2023 року (а.с.42).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73217766 від 17.07.2023 року, наданої приватним нотаріусом Богомоловим В.І. у зв`язку з відкриттям спадкової справи за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.44).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №73217792 від 17.07.2023 року, виданого приватним нотаріусом Богмоловим В.І., до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи, спадкодавець – ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата заведення спадкової справи - 17.07.2023 року (а.с.45).

Встановлення факту постійного проживання заявниці разом з ОСОБА_2 має юридичне значення внаслідок того, що від встановлення вказаного факту залежить виникнення її майнових прав на спадкове майно, що залишилося після смерті його матері.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми ст. 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до ч.3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які мають бути оцінені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України, окрім справ передбачених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначеного юридичного факту відповідає вимогам закону та інтересам заявниці, встановлюється з метою отримання свідоцтва про право на спадщину та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника – адвокат Соловей Олег Володимирович, заінтересована особа: Апостолівська міська рада «про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю» - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН:  НОМЕР_2 , однією сім`єю разом із  ОСОБА_2 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2008 року по день його смерті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

       Повний текст рішення складено 05.02.2025 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш