Справа № 438/2140/23

Провадження 2/438/30/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

       03 лютого 2025 року                                                м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі: головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря судового засідання Дівчур В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.09.2021р. ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/ було подано заявку на отримання кредиту (ID заявки на кредит: 4410706). Дана заява №10004410706 від 09.09.2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://cashberry.com.ua/. Таким чином ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії №10004410706 від 09.09.2021р. з ТОВ "Фінансова компанія «Інвест Фінанс», відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську карту в сумі 10000 грн., дані кошти були перераховані через платіжну систему, що має відповідні ліцензії НБУ, відповідає всім стандартам та вимогам платіжних систем, а також володіє доказами фактичного отримання відповідачем грошових коштів за транзакцією 016301589976. Кредитний договір №10004410706 від 09.09.2021р. було укладено строком на 30 днів. 05.09.2022р. згідно умов Договору факторингу №556/ФК-22, ТОВ «ФК «Інвест Фінанас» відступило право вимоги за кредитним договором №10004410706 від 09.09.2021р. на користь ТОВ «Діджи Фінанс», і відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 35894 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25894 грн. заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір в сумі 2684 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Ухвалою суду від 18 грудня 2023 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

29.12.2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що він категорично не визнає позовні вимоги, вважає, що відсотки за користування кредитом після закінчення строку його дії нараховані незаконно. Також вказав, що позивачем не надано суду доказів відступлення права вимоги 05.09.2020 року ТОВ «Діджі Фінанс». Як слідує з тексту позовної заяви, сума боргу в розмірі вказана на підставі розрахунку заборгованості та витягу, який є додатком до Договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджі Фінанс», більше жодних доказів на підтвердження існування заборгованості позивачем не надано. Також вважає, що позивачем не надано суду доказів перерахування кредитних коштів, оскільки ОСОБА_1 мав намір взяти восени 2021 року певну суму в борг на умовах кредиту, для чого звертався до кількох фінансових установ, але кредитні кошти від кредиторів він так і не отримав. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 02.02.2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано у ТОВ " Діджи Фінанс" оригінали наступних електронних доказів: оферти (спеціальні умови) №10004410706 до договору кредитної лінії №18684 від 28.05.2021 року від 09.09.2021 року; договору про відкриття кредитної лінії №18684 від 28.05.2021 року; акцепт від 28.05.2021 року.

Ухвалою суду від 26.02.2024 року задоволено клопотання представника ТОВ «Діджи Фінанс» про витребування доказів, витребувано у ТОВ "ФК "Інвест Фінанс" оригінали наступних електронних доказів: оферти (спеціальні умови) №10004410706 до договору кредитної лінії №18684 від 28.05.2021 року від 09.09.2021 року; договору про відкриття кредитної лінії №18684 від 28.05.2021 року; акцепт від 28.05.2021 року.

27.02.2024 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначили, що відповідно до п.1.1 спеціальних умов №10004410706 від 09.09.2021р.договору кредитної лінії №18684 від 28.05.2021р. передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту 10000 грн., 1.1.2. первинний строк кредиту – 30 календарних днів; 1.1.3. процентна ставка – 1.14 відсотків в день; 1.1.4. базова процентна ставка – 2.14 відсотків в день. П.3 договору Кредитної лінії 18684 від 28.05.2021р. передбачений порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок зміни процентів. ТОВ «Діджи Фінанс» звертає увагу суду, що позивач після укладення Договору факторингу №556/ФК-22, ніяких нарахувань щодо Кредитної заборгованості відповідача не здійснював, а просить суд стягнути заборгованість яка виникла у ОСОБА_1 перед первісним кредитором. Щодо тверджень про відсутність доказів повідомлення про відступлення права вимоги та підтвердження існування заборгованості, зазначає, що з моменту підписання Договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року, позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу, в якій повідомлено про відступлення права вимоги, зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 10000 грн. через платіжну систему, що має відповідні ліцензії НБУ, підтвердженням фактичного отримання відповідачем коштів за транзакцією 016301589976 є Копія витягу з додатку №1 з інформаційного листа АТ «ПУМБ» від 22.09.2022 №КНО-20.4/86.

01.03.2024 року від представника ОСОБА_1 – Дончака Д.М. надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача від 27.02.2024 року, в яких зазначив, що «Діджі Фінанс» у встановленому законом порядку не довело факту укладення кредитного договору в електронному вигляді, відступлення права грошової вимоги, перерахування кредитних коштів за договором, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками відсутні.

13.03.2024 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі в яких вказано, що представник позивача вбачав за необхідне подати додаткові письмові пояснення, викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, які доцільно вважати, як відповідь на відзив. При зверненні до суду позивачем до позовної заяви були надані всі наявні докази. Наполягають на задоволенні позову про стягнення заборгованості у повному обсязі.

13.03.2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд питання про застосування до ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНАС» заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу за невиконання ухвали суду від 26.02.2024 року про витребування доказів.

Ухвалою суду від 05.07.2024 року стягнути з ТОВ "ФК "Інвест Фінанс" в дохід держави штраф в розмірі 3028 грн., повторно зобов`язано ТОВ "ФК "Інвест Фінанс" надати суду оригінали наступних електронних доказів: оферти (спеціальні умови) №10004410706 до договору кредитної лінії №18684 від 28.05.2021 року від 09.09.2021 року; договору про відкриття кредитної лінії №18684 від 28.05.2021 року; акцепт від 28.05.2021 року.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

09.09.2021 року ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/ було подано заявку на отримання кредиту (ID заявки на кредит: 4410706). Відповідач ОСОБА_1 уклав Договір кредитної лінії №10004410706 від 09.09.2021р. з ТОВ "Фінансова компанія «Інвест Фінанс», відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 10000 грн.

Зазначене також підтверджується наданою до позову копією оферти (спеціальні умови) №10004410706 до договору кредитної лінії №18684 від 28.05.2021 року від 09.09.2021 року; договору про відкриття кредитної лінії №18684 від 28.05.2021 року; акцепт від 28.05.2021 року.

Законом України "Про електронну комерцію" на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до положень цього закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Зважаючи на вищезазначені норми закону, суд вважає встановленим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» 09.09.2021 року було укладено спеціальні умови до договору кредитної лінії №18684 від 2021-05-28, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 10000 грн., укладений сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

З долучених до позовної заяви документів вбачається, що кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти на умовах, визначених в договорах, що підтверджується Інформаційним листом АТ «ПУМБ» щодо співпраці з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» за договором Про обслуговування операцій з переказу коштів з використанням платіжних карток 09.09.2021 року в сумі 10000 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 .

05.09.2022р. між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» було укладено Договір факторингу №556/ФК-22, відповідно до умов якого позивачу перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №10004410706 від 09.09.2021р. загальна заборгованість відповідача по якому становить 35 894 грн., що підтверджується копією Витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу №556/ФК-22.

Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, позивач у справі - ТОВ "Діджи Фінанс" є новим кредитором, так як набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором, на підставі долученого до матеріалів справи договору факторингу та Витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу №556/ФК-22, а тому вправі вимагати погашення відповідачем заборгованості згідно кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти ч.1 ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зважаючи на те, що позичальник вчасно не повернув кредитні кошти по договору, відтак в нього виникла загальна заборгованість в розмірі 35894 грн., з яких: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25894 грн. заборгованість за відсотками, що підтверджується наданим позивачем до позову розрахунком заборгованості за Договором кредитної лінії №10004410706 від 09.09.2021р. укладеним з ОСОБА_1 за період з 09.09.2021р. по 05.09.2022р.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд вважає аргументи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та достатніми доказами у справі, оскільки такі не спростовані і не заперечені відповідачкою.

Для спростування доводів позову відповідач жодних належних і допустимих доказів в спростування позовних вимог, визначених законом, суду не представив.

В матеріалах справи відсутні будь - які докази, які свідчать про те, що позивачу повернені грошові кошти, як і відсутні докази, що позивачем безпідставно заявлені позовні вимоги, щодо їх повернення.

Разом з цим, судом вжито всіх необхідних заходів щодо витребування доказів і суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують укладення ОСОБА_1 кредитного договору №10004410706 від 09.09.2021 року та отримання кредиту в розмірі 10000 грн.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що відповідачем погашено заборгованість по договору кредиту, чи доказів, які вказують на те, що така нарахована неправомірно.

Правильність розрахунків заборгованості за кредитними договорами відповідачем не спростована.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

До позовної заяви долучені копія Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 22.09.2023р., копія акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги, відповідно до яких вартість послуг адвоката складає 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп., якими суд вважає обґрунтовані вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 274 -279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд.243 А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість по кредитному договору №10004410706 від 09.09.2021 року в сумі 35 894 гривень, витрати на оплату судового збору в розмірі 2684 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень, а всього 41 578 (сорок одна тисяча п`ятсот сімдесят вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення складено 03.02.2025 року.

Суддя                                                                        Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ