Справа № 422/5097/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 року                                                                                                          м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді           Залімської Н.В.,

при секретарі                  Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 21 листопада 1998 року. Від сумісного шлюбу мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейні стосунки не склалися через різність характерів, поглядів на життя та виховання дітей у зв`язку з чим між ними виникали суперечки та сварки. Відповідач долею дітей не цікавиться, не приділяє уваги їх вихованню та утриманню. З грудня 2011 року шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, живуть окремо. Спір про поділ майна буде вирішуватись окремо. Сім`я розпалася та поновлена бути не може. Примирення неможливе. Діти після розірвання шлюбу будуть проживати з позивачем. Позивач просив шлюб розірвати.

Позивач надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач надала суду заяву, в якій просила суд розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Перевіривши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

          Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 21 листопада 1998 року, який було зареєстровано у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 915. Від сумісного шлюбу мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сімейні стосунки не склалися через різність характерів, поглядів на життя та виховання дітей у зв`язку з чим між сторонами виникали суперечки та сварки. З грудня 2011 року шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, живуть окремо. Спір про поділ майна буде вирішуватись окремо.

Сім`я розпалася та поновлена бути не може. Примирення неможливе.

На підставі ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

          Приймаючи до уваги те, що подружжя тривалий час стосунки не підтримує, сумісно господарство не веде, живе окремо, примирення між сторонами неможливе, діти після розірвання шлюбу будуть проживати з позивачем, суд вважає можливим шлюб між ними розірвати.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 130, 174, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212, 214-215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 листопада 1998 року у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 915 –розірвати.

ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                 Н.В. Залімська