ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 лютого 2025 рокуСправа №160/1239/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши позовну заяву   ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1  про визнання бездіяльності протиправною  та зобов`язання вчинити певні дії,    

УСТАНОВИВ:

17 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу ОСОБА_2 , додаткової винагороди до 100 000 (сто тисяч) грн., за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення позивача з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за період з 25 травня 2023 року по 13 березня 2024 року включно; за період з 14.03.2024 по 17.04.2024 (34 дні) включно та 30 днів календарних діб відпустки за станом здоров`я;

зобов`язати суб`єкта владних повноважень військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України, нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_2 , вищезазначену додаткову винагороду у 100 000 (сто тисяч) гривень, за період з 25 травня 2023 року по 13 березня 2024 року включно; за період з 14.03.2024 по 17.04.2024 (34 дні) включно та 30 днів календарних діб відпустки за станом здоров`я.

Разом із позовною заявою представником позивача подана заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій позивач посилається на поважність причин його пропуску. На обґрунтування зазначає, що вбачаючи невиплату Військовою частиною НОМЕР_1 додаткової винагороди, військовослужбовець ОСОБА_3 вперше звернувся через представника з адвокатським запитом № 163/24 від 30.08.2024 до військовоїчастини НОМЕР_1 щодо надання належним чином завірену копію документів відповідних наказів (витягів) військової частини НОМЕР_1 , що підтверджує здійснення нарахування додаткової грошової винагороди з 29.05.2023 року по 14.03.2024 року та з адвокатським запитом № 164/24 від 30.08.2024 щодо надання належним чином завірену копію документів відповідних наказів (витягів) військової частини НОМЕР_1 , що підтверджує здійснення нарахування додаткової грошової винагороди з 14.03.2024 року по 17.04.2024 року. Після отримання яких, представником позивача було направлено адвокатський запит № 174/24 від 15.10.2024 щодо надання інформації стосовно відсутності виплат за вищезазначені періоди. Однак, станом на момент подачі позову до суду жодних дій  Військова частина НОМЕР_1 не здійснила. Тривалі перебування позивача на стаціонарних лікуваннях в період проходження служби до 02.08.2024, а також оскарження бездіяльності відповідача стосовно не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, що триває на момент звернення до суду, є  поважними  причинами пропуску строку для звернення позивача до суду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 січня 2025 року позовну заяву залишив без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстави для поновлення строку та  доказами поважності причин його пропуску.

30 січня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 21 січня 2025 року, представник позивача надав клопотання  про поновлення строку, в якому зазначив, що доказів з медичних закладів за період з 29.05.2023 року (після отримання травмування згідно довідки ф.100) позивачем до позовної не надано, оскільки оригінал підтверджуючих документів було надано до Військової частини НОМЕР_1 . На думку представника позивача, доказами перебування на стаціонарному лікуванні підтверджуються витягами з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 .

Отже, враховуючи вищевикладене,  суд вважає за необхідне у відповідності до вимог до ч. 3 ст. 121 КАС України, продовжити встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів перебування позивача саме на стаціонарному лікуванні у медичних закладах з 29.05.2023 року по березень 2024 року, оскільки із наданих до суду документів, встановлено, що до Військової частини НОМЕР_1 була надана лише копія довідки ф.100. А довідка СЗХ №246958 КП «Дніпропетровський обласний медичний Центр соціально значущих хвороб ДОР» не підтверджує перебування позивача ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні до  березня 2024 року. Тобто, з червня 2023 року по лютий 2024 року, доказів неможливості звернення позивача до суду через перебування на стаціонарному лікуванні у медичних закладах, позивачем суду не надано.

Суд, зауважує, що звернення представника позивача із запитом від 30.08.2024 року щодо надання інформації про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідачем, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу  тримісячного строку звернення до суду,  у цьому випадку.

Аналогічні висновки викладенні в постанові  Верховного суду  від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви до 10.02.2025 включно.

У разі не усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 А.О. Коренев